УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ

29.01.2024 21:25

[1. Економічні науки]

Автор: Лимар Олена Федорівна, старший викладач, КЗВО «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж», м. Вінниця, Україна; Харчук Поліна Віталіївна, здобувач СВО «бакалавр», спеціальності 072 Фінанси, банківська справа та страхування, КЗВО «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж», м. Вінниця, Україна


Війна в Україні характеризується проблемами соціально-економічного характеру, нарощенням зобов’язань держави перед кредиторами та низьким рівнем боргової безпеки. Однією з найважливіших проблем у країні є нарощування державного боргу, що в майбутньому може негативно вплинути як на рівень життя населення, так і на самостійність держави [6]. 

Тривалий час боргова політика України характеризувалась відсутністю впорядкованості та спрямованості, а в ході регулювання державного боргу спостерігалась суперечливість, неефективність функціонування різноманітних елементів механізму державного боргу. Вже існуючі накопичені проблеми у сфері управління державним боргом та військові дії, які розпочалися 24 лютого 2022 року, призвели до стрімкого зростання обсягу державного боргу в Україні. Наразі українська економіка працює в умовах війни, а підтримання боргових зобов’язань створює державі додаткові обтяження на державний бюджет.

Оцінюючи  стан державного боргу нашої країни, варто звернути увагу на статистичні показники та їх динаміку (табл.1) [8].

Аналізуючи наведені показники державного та гарантованого державного боргу, які містяться в таблиці 1, варто відмітити, що порівняно з 2021 роком у 2022 році загальний борг збільшився у 1,5 раза. Протягом 2023 року продовжувалась тенденція збільшення державного боргу і на кінець листопада 2023 року його величина дорівнювала 5 122,49 млд. грн.

Таблиця 1

Динаміка державного та гарантованого державного боргу України

за 2019-2023 р.р. (мрд.грн)




Дефіцит державного бюджету України третій рік поспіль перевищує однознакові показники і запланований на рівні 20,4% ВВП. Відповідно, наприкінці 2024 року очікуваний рівень державного боргу сягне 110,7% ВВП порівняно з 97% у 2023 році та 78% у 2022 році [1].

У 2024 році нарощування боргу планується тільки через зовнішні запозичення. Внутрішні (421,6 млрд грн) здійснюватимуться лише для забезпечення платежів з погашення ОВДП. Імовірно – через очікувану високу вартість обслуговування (19%).

Частка зовнішнього боргу в загальному обсязі значно зросте порівняно з довоєнним періодом: на кінець 2024 року внутрішніми будуть лише 20% боргів, а решта – перед іноземними кредиторами. Значна частка валютних запозичень робить державний борг чутливим до знецінення національної валюти.

На 2024 рік граничний обсяг державних гарантій, які надаються на підставі рішень уряду, визначений на рівні 3% планових доходів загального фонду бюджету або 47 млрд грн. Ще до 39 млрд грн гарантій можна буде надати на підставі міжнародних договорів [1].

Постійне зростання боргів характерне не тільки для країн зі слабкою економікою, але, як не парадоксально, величезні державні заборгованості мають як країни, що розвиваються, так і провідні світові економіки. За підрахунками Інституту міжнародних фінансів (IIF), у кінці 2020 року людство було винне 281 трлн. дол. США або 355% від світового ВВП. Щодо світових економічно розвинених держав, то лідером серед країн з найбільшим державним боргом стала Японія, яка на 2021 рік має 234,4% державного боргу по відношенню до ВВП, Німеччина, мала відносно низький рівень суверенного боргу – 69,3%. Великобританія зареєструвала показник на рівні 102,8%, частка зовнішнього державного боргу у відсотках до ВВП у Італії становить 47 150,8%, Португалії – 127,4 %, Іспанії – 118%, Греції – 193,3%. На такому тлі ситуація з боргом в Україні видається контрольованою, однак лише на перший погляд [10].

Однією з найбільших країн-донорів фінансової допомоги для України є Велика Британія. Крім того, держава є донором Фонду енергетичної підтримки України та активно підтримує політику впровадження санкцій проти росії. 

Незважаючи на масштаби підтримки, яку Велика Британія надає Україні, держава має досить високий рівень державного боргу [3]. 

Оскільки у 2024 році, як і у 2022-2023 роках, усі зібрані в країні кошти витрачатимуться на оборону, підтримка міжнародних партнерів України залишається життєво необхідною. Однак до неї поступово додаються умови з проведення реформ. Отже, найважливішими завданнями для уряду на 2024 рік залишаються реформи та перемовини щодо списання й реструктуризації державного боргу [1]. 

Однією з глобальних проблем на сучасному етапі розвитку суспільства є нестача фінансів для покриття дефіцитів державного бюджету та реформування економіки. У цьому випадку уряди країн світу залучають кошти шляхом запозичень (табл. 2).

Таблиця 2

Особливості управління державним боргом в зарубіжних країнах




Запозичення мають двоїсту характеристику. З одного боку, нагромадження державного боку може призвести до серйозних макроекономічних проблем та бути загрозою економічній безпеці. З іншої сторони, доступ країни до такого роду капіталу дозволяє з меншими витратами фінансувати дефіцит державного бюджету, залучати кошти для реформування фінансово економічної системи, розвитку окремих галузей економіки, покриття дефіциту платіжного балансу тощо. 

Величезні розміри зовнішніх та внутрішніх боргових зобов’язань, витрати на їхнє обслуговування та вплив війни на економічну ситуацію в країні вимагають нових підходів до управління державним боргом в умовах воєнного стану, що викликає потребу також і в дослідженні нових прийомів та методів керування державним боргом з метою забезпечення боргової безпеки України та пошуку нових шляхів забезпечення виконання взятих боргових зобов’язань в умовах війни [2].

Розгляд та адаптація досвіду управління державним боргом в економічно розвинутих країнах дасть можливість прийняття рішень для стабілізації ситуації в Україні. Основними  завданнями управління державним боргом  залишаються  розробка  боргової  стратегії,  управління  ліквідністю  та обслуговування  боргу.

Управління державним боргом України повинно базуватись на: необхідності  зменшення  відношення чистого державного  боргу  до  ВВП;  збільшенні  частки  боргу,  номінованого  в  гривні,  у  портфелі державного  боргу;  збільшення  уваги  до  зовнішніх  позик,  орієнтованих  на  розвиток; оптимізація  вартості  та  ризиків  загального  портфеля  державного  боргу;  розвиток ринку  казначейських  цінних  паперів [10].

У середньостроковій перспективі Україна продовжить фокусуватись на залученні фінансування з найнижчою можливою вартістю і одночасним обмеженням ризиків. 

Визначено три основні цілі управління державним боргом: 

1. Залучення зовнішнього довгострокового пільгового фінансування та максимізація частки грантів офіційного сектору. 

2. Продовження розвитку міцних взаємовідносин з інвесторами та сприяння розвитку внутрішнього ринку капіталу. 

3. Мінімізація ризику рефінансування  [9].

Література:

1. Економічна правда. Без реформ не обійтися: власних коштів Україні вистачить тільки на половину видатків. Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління Київська школа економіки. Економічна правда. URL: https://www.epravda.com.ua/publications/2023/09/26/704763/ (дата звернення 26.01.2024 р.) 

2. Грабівська - Руденко А.В. Ламзіна О.В. Поняття та значення державного боргу України в умовах воєнного стану. Електронне наукове видання «Аналітично-порівняльне правознавство». URL: https://app-journal.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/49.pdf (дата звернення 26.01.2024 р.).

3. Мигаль М. Модель управління державним боргом у Великій Британії. Інститут аналітики і адвокації, URL: https://iaa.org.ua/articles/model-upravlinnya-derzhavnym-borgom-u-velykobrytaniyi/ (дата звернення 26.01.2024 р.) 

4. Мигаль М. Модель управління державним боргом у Німеччині. Інститут аналітики і адвокації, URL: https://iaa.org.ua/articles/model-upravlinnya-derzhavnym-borgom-u-nimechchyni/ (дата звернення 26.01.2024 р.).

5. Мигаль М. Модель управління державним боргом у США. Інститут аналітики і адвокації, URL: https://iaa.org.ua/articles/model-upravlinnya-derzhavnym-borgom-u-ssha/ (дата звернення 26.01.2024 р.).

6. Мигаль М. Модель управління державним боргом у Японії. Інститут аналітики і адвокації. URL: https://iaa.org.ua/articles/model-upravlinnya-derzhavnym-borgom-u-yaponiyi/ (дата звернення 26.01.2024 р.). 

7. Мигаль М. Модель управління державним боргом у Франції. Інститут аналітики і адвокації, URL: https://iaa.org.ua/articles/model-upravlinnya-derzhavnym-borgom-u-francziyi/ (дата звернення 26.01.2024 р.).

8. Міністерство фінансів України. Державний борг та гарантований державний борг на 30.11.2023р. Міністерство фінансів України. URL: https://mof.gov.ua/uk/derzhavnij-borg-ta-garantovanij-derzhavju-borg (дата звернення 26.01.2024 р.).

9. Міністерство фінансів України. Середньострокова стратегія управління державним боргом. Постанова КМУ  від 27 жовтня 2023 р. № 1117. URL: https://mof.gov.ua/storage/files/MTDS2024-2026.pdf (дата звернення 26.01.2024 р.).

10. Стрілець В. Моделі управління державним боргом у зарубіжних країнах та можливості їх адаптації в Україні. ГО «Інститут аналітики та адвокації», 2022. URL: https://iaa.org.ua/portfolio/modeli-upravlinnya-derzhavnym-borgom-u-zarubizhnyh-krayinah-ta-mozhlyvosti-yih-adaptacziyi-v-ukrayini/ (дата звернення 26.01.2024 р.) 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота