СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ДЕЗАДАПТАЦІЯ ПІДЛІТКІВ В ПЕРІОД ВІЙСЬКОВИХ ПОДІЙ В УКРАЇНІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ДЕЗАДАПТАЦІЯ ПІДЛІТКІВ В ПЕРІОД ВІЙСЬКОВИХ ПОДІЙ В УКРАЇНІ

30.01.2024 12:58

[15. Психологічні науки]

Автор: Сергієні Олена Віталіївна, доктор медичних наук, професор кафедри психології та педагогіки, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ



Сучасна соціально-психологічна ситуація, що склалася в українському суспільстві, характеризується своєрідною кризою сім'ї, що проявляється в зростанні неповних та неблагополучних сімей, структурній нестійкості сім'ї, ціннісно-нормативній девіантності, зростанні числа розлучень, з одного боку, та втратою теплих, довірчих відносин батьків та дітей – з іншого. Спостерігається зростання деструктивних дитячо-батьківських відносин, які супроводжується виникненням різних відхилень в особистісному та соціальному розвитку дитини. [1, 26-33с.; 2, 140с.]

Психологічний аспект проблеми дослідження полягає у недостатній вивченості як причин деструктивних дитячо-батьківських відносин, так і особливостей їх прояву: практично відсутні роботи, де досліджуваний феномен розкривався у всій його цілісності. 

Дослідники здебільшого акцентують увагу на вивченні деструктивних відносин у «ланцюжку»: батьки – діти. Сьогодні ж виникла потреба у дослідженні не тільки деструктивних дитячо-батьківських відносин, а впливу деструктивних соціальних змін війни на соціалізацію підлітків. Потребу в достовірних наукових знаннях про сутність, особливості прояву дезадаптації дітей та деструктивних відносин у сім'ї під час війни, наслідки яких відчувають представники різних сфер діяльності, особливо вихователі, педагоги, психологи, лікарі та інші фахівці, які працюють з дітьми, які виховуються в сім'ях з деструктивними відносинами. [3, 344с.; 4, 4-9с.]

Проблема системного взаємозв'язку процесів адаптації та дезадаптації особистості належить до найбільш актуальних для сучасного суспільства. Ця проблема синтезує у собі безліч невирішених питань, пов'язаних із різними рівнями регуляції поведінки людини у відповідь на різноманітні впливи навколишнього середовища. Дезадаптація виникає в результаті того, що вимоги ситуації перевищують ресурсні можливості системи по їх задоволенню, системні зв'язки між компонентами, що забезпечують їх узгоджену діяльність, на якихось етапах слабшають або розпадаються.

Найбільш яскраво процеси дезадаптації проявляються у процесі переживання людиною важких життєвих ситуацій, наявних сьогодні в Україні. У цьому дослідженні ми намагаємося розглянути особливості підліткової дезадаптації, яка виникає з впливу дитячо-батьківських стосунків та агресивного суспільства. Дезадаптація в психології – нездатність людини розуміти норми поведінки та дотримуватися їх. На початковому етапі патологічні зміни виявити важко. Найчастіше вона діагностується надто пізно, коли людина вже не здатна стати повноправним членом суспільства. 

Психологічний розвиток людини – складний процес, що включає кілька компонентів. Один із них – здатність засвоювати соціальні норми поведінки і стати частиною суспільства. Якщо з якихось причин людина не відповідає соціуму, це явище називають дезадаптацією. Для дезадаптованої людини суспільство видається незрозумілим та ворожим. Таке ставлення позбавляє людину можливості створювати дружні та партнерські стосунки, сім'ю, будувати кар'єру.

Розвиток дезадаптації відбувається поетапно відповідно рівням: нульовий рівень, рівень формування установок, рівень класифікації, рівень адикції. 

Мати негативний вплив на здатність людини реагувати на зміни в навколишньому середовищі та змінювати сценарій поведінки можуть:

- психологічні патології. До них відносяться соціофобія, підвищена тривожність, депресія, аутизм і всі розлади, що обмежують емоційний розвиток. Чим менша здатність індивіда зчитувати мотиви поведінки інших людей та їх емоційні реакції, тим складніше йому реагувати правильно;

- вплив найближчого оточення. Батьки можуть стати причиною абсолютної нездатності дитини увійти до соціуму. Агресивна деспотична поведінка дорослих відносно дитини провокує розвиток у неї соціопатії. Дитина, що виросла у одноманітному середовищі, позбавлена можливості засвоїти сценарії нормальної поведінки. Потрапляючи в суспільство, дитина почувається розгубленою. Навколишні ставляться до соціально неадаптованих дітей насторожено і навіть негативно;

- вплив складної життєвої ситуації (наприклад, проживання у зоні воєнних дій чи тривале лікування лікарні) знижує когнітивні функції. Людина звикає жити за умов обмежених можливостей. Вона частково чи повністю втрачає здатність правильно реагувати на нормальні умови соціальної взаємодії.

Сутність дезадаптації полягає у внутрішній чи зовнішній дисгармонії особистості неповнолітнього із собою чи суспільством, що виявляється у діяльності, взаємовідносинах, поведінці. Звідси всі явища, позначені цим терміном, розглядали як дезадаптацію: важковиховуваність, педагогічну та соціальну занедбаність, бездоглядність, дискомфортність, недисциплінованість, неуспішність, девіантність, тощо. 

На сьогоднішній день існує безліч підходів до визначення поняття «дезадаптація» та категорій дезадаптованих людей. При визначенні поняття науковцями не виділяються типи та види дезадаптації. Автори, як правило вказують або причину дезадаптації, або її векторну спрямованість (шкільна, сімейна, соціальна), або наслідки дезадаптації. 

Так, можна простежити тенденцію, що в одних випадках домінують фактори середовища (родина, середовище неформального спілкування, навчальна діяльність в освітніх закладах тощо), в інших випадках домінують фактори стану людини (особливості розвитку нервової системи, особливості функціонування психічних функцій, особливості освоєного соціального досвіду тощо). 

Серед категорій дезадаптованих людей часто зустрічається категорія людей із протиправною поведінкою. Порушення закону – завжди є закономірним результатом процесу дезадаптації. 

Підлітковий період життя був завжди загрозливим для формування девіантної поведінки та дезадаптації особистості, але після нападу Російської Федерації на нашу державу ці соціально – психологічні впливи набули надзвичайного значення та сили. Батьки, в сім’ї яких підліток проходить сімейний період соціалізації, випробовують дію хронічного стресу, страхів за життя та взагалі існування країни як такої, та за захоплення ворогом та руйнацію рідного міста. Більша та краща частина чоловіків приймає участь у бойових діях та не може виховувати дітей, на жінок впадає забезпечення життєздатності дітей, руйнуються засади не тільки сімейної, а суспільної їх соціалізації.

Таким чином, необхідність надання підліткам та членам іх сімей психологічної допомоги не викликає сумніву та вона повинна бути комплексною, з використанням найбільш ефективних моделей психологічного впливу.

Література

1. Абдюкова Н. В. Особливості соціалізації особистості в маргінальний період (на межі підліткового і юнацького віку). Соціалізація особистості школяра / за ред. Л. Е. Орбан. Івано-Франківськ. 2006. С. 26–33.

2. Белавіна Т. І. Соціальна дезадаптація молоді: чинники та умови. Київ: ППНВ. 2004. 140 с.

3. Бех І.Д. Виховання особистості. Особистісно-орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. Київ: Либідь. 2003. 344 с.

4. Боришевський М. Сімейне виховання як гарант морального становлення особистості. Початкова школа. 2015. № 4. С. 4–9.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота