НОВІ ІНФОРМАЦІЙНІ ЯВИЩА (ІНФОРМЗАЛЕЖНІСТЬ / МЕДІАЗАЛЕЖНІСТЬ: НЬЮССКРОЛІНГ/ДУМСКРОЛІНГ) У КОНТЕКСТІ МЕДІАОСВІТИ ДОРОСЛИХ В УМОВАХ ВІЙНИ. 2024 Р. - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

НОВІ ІНФОРМАЦІЙНІ ЯВИЩА (ІНФОРМЗАЛЕЖНІСТЬ / МЕДІАЗАЛЕЖНІСТЬ: НЬЮССКРОЛІНГ/ДУМСКРОЛІНГ) У КОНТЕКСТІ МЕДІАОСВІТИ ДОРОСЛИХ В УМОВАХ ВІЙНИ. 2024 Р.

07.02.2024 14:36

[15. Психологічні науки]

Автор: Бугрим Валентин Володимирович, доктор філософії (прикладні комунікації), Викладач 1-ї категорії Укртелерадіопресінституту



Всі події для Людини

резонасні стали нині!?

І свідомість т а к нуртують: 

негативи продукують, 

позитиви лиш рятують.

Але я к вони сприяють

або ч и м допомагають!? В.Б.

Нині особливої актуалізаційної змістовності не лише в Україні, а й в усьому світі, набувають проблеми м е д і а о с в і т и в контексті взаємодії аудиторії і засобів масової інформації, у сприйнятті людьми / дорослими сучасного інформаційного продукту. Чому так важливо для медіа, для комунікаційників, журналістів, для аудиторії / дорослих, молоді, дітей, словом у с і х, хто причетний, а точніше споживає інформацію? Та – тому, що одні продукують і транслюють масову інформацію, інші її споживають! Хоча навіть звичайні користувачы також створюють і поширюють інформацію. 

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ. Люди схильні дивитися / переглядати, слухати і читати в р а ж а ю ч і для них  н о в и н и  у різних медіа, особливо у соціальних мережах. Якщо порахувати, хоча б приблизно, – то на кожну людину щодоби випадає 45 гігабайт інформації.(Це без надходження інформації через органи відчуття і 70-90 тис думок на добу) [9]. Якщо в 2018 р. користувач у середньому впродовж дня робив понад 500 взаємодій із ІТ, – то до 2025 р. вона буде сягати майже 5 тис. у день. Такий прогноз людської перспективи опубліковано в доповіді дослідницької компанії IDC «Ера данних 2025»,  що становить приблизно одну взаємодію кожні 17,8 сек [11]. Узаємодія з ІТ може відбуватися непомітно для людини через використання інтернету, збільшення застосування нею пристроїв, таких як смартфони, смарт-годинники, фітнес-браслети, інше.

Людина від великої кількості інформації і дефіциту часу на обробку її гігантських обсягів – перевантажена і перестає інколи логічно мислити, у результаті чого настає так званий інформаційний невроз, який вже спостерігається в лікарській практиці психіатрів.

Автором уперше розпочато науково-прикладне дослідження нових  зазначених інформаційних явищ саме в умовах в і й н и. В українських та зарубіжних медіа вже опубліковано деякі результати [1; 2; 4; 11]. Хоча проблема ця частково розглядалася у ІІ половині 2000 рр., зокрема як «Нова небезпека – медіазалежість: міф чи реальніть?» [7, с. 258-264]. Але то були інші часи – невоєнні!

Відомий канадський філософ Герберт Маршалл Маклуен, дослідник впливу мас-медіа ще 1964 року в книзі «Розуміння медіа: Зовнішні розширення людини» («Understanding Media: The Extensions of Man») зазначав: «Істинно тотальна війна – це війна за допомогою інформації» [9, с. 211]. 

De-factjo: Опитування автора засвідчують, що на телевізор, телефон, комп’ютери сучасна людина витрачає 40-45% того часу, коли перебуває у стані неспання. Середній дорослий спить приблизно 14-16 години на добу, а на спілкування з електронною технікою припадає майже 45%. Тобто, приміром,  за 65 років життєдіяльності, то – це буде 29,3 р. 

Сучасне суспільство – це медіасуспільство, з інтернет-мережевою домінантою! Можна навіть уже говорити про м е р е ж е в у владу, разом із телепануванням, у структурі 4-ї! Здійснюється «Інформаційно-медійне проникнення», – тобто проймання об’єкта / суб’єкта інформацією, окутування, надходження її до мозку людини і, звісно, вплив на думки, поведінку, дію людей. Війна зробила такий процес постійним і навіть цілодобовим. Особливо після сигналу “Повітряна тривога” люди поринають у сприйнятливі для них медіа. Це, зокрема “Офіційна мапа Повітряної тривоги”, телеграм-канали “Повітряні сили ЗСУ“, “Генерального штабу ЗСУ”, ”Ей, Київ”, “Лівий берег”, “Блискавка”, “Безпечний регіон”, “Київ цифровий”, деякі ТБ-канали, зокрема й авторські: Юрія Бутусова і Андрія Цаплієнка, відомих журналістів... 

Інтегрально-потенційна,

медіаінформаційна!?

Ця з а л е ж н і с т ь – домінантна

і для інших є в а к а н т н а!? В.Б.

АКТУАЛЬНА-ЗМІСТОВНІСТЬ ТЕМИ. У людей появилася певна інформаційна залежність/потреба (?), зумовлена війною, (ІЗ) в інтенсивно-екстенсивному вимірах. ІЗ означає безперервне (надмірно часте) споживання інформації із будь-яких доступних людині джерел у сучасному інформаційному просторі, зокрема з медіа. Інформаційна залежність – це постійна, почасти хвороблива, потреба людини перебувати в медіапросторі. Інформаційну залежність можна охарактеризувати як:

• Нав’язливий серфінг по інтернет-виданнях, новинних сайтах, телеканалах, привабликих повідомленнях тощо.

• Ньосскролінг/думскролінг по соціальних мережах, особливо по Телеграм-каналах, ФБ, Твіттеру, інші.

• Проведення в інформпросторі більше 5-ти годин на добу. Ігрова залежність

• Залежність від онлайн-мпілкування.

• Кіберсексуальна залежність (від перегляду порносайтів, фільмів).

• Зміна поведінки й оціночних суджень.

• Поява категоричності, заперечливості у спілкуванні.

• Погіршення психо-емоційного стану: поганий сон, тривоги, страх, депресія.

Та ч и справді у людей наявна інформаційна з а л е ж н і с т ь чи, може, – це посилена п о т р е б а у відомостях, зумовлена війною. До того ж, резонно зауважено, що «інформацінйа залежність впливає на судження, ставлення, поведінку індивіда; він проявляє конформність стосовно інших, що отримати відомості про навколишню дійсність» [6, с. 37]. ІЗ можна розглядати як і н т е г р а л із похідними функціями, про які далі й піде конкретніше мова.

Інформаційна залежність може бути як:

А. Медіазалежність (особливо екранна – телевізійна, відео, Ютуб). 

Б. Мережева залежність (Телеграм-канали, ФБ, Твіттер, Інстаграм, Спільноти). 

В. Ньюсскролінг. Г. Думскролінг. Д. Інтернет-залежність (яка вже є психорозладом). (Окрема проблема). Деякі сучасні зарубіжні дослідники особливу увагу звертають на те, «Як екрани впливають на психічне здоров’я і сон?» – дорослих і дітей [5, с. 82-93; с. 124-145].

Таку особливість людей, як постійне гортання ними н о в и н, – назвемо “ньюсскролінг (ом)”. Цілодобово українці й українки л и с т а ю т ь новини в інтернет-виданнях, соціальних мережах (особливо в телеграм-каналах), чатах, спільнотах та на інших  ресурсах у пошуках інформації, яка їх дуже цікавить і потрібна для ж и т т є д і я л ь н о с т і. Передусім, це – про ракетні та шахедні прильоти, в і с т і з фронту російсько-української  війни, руйнування житлових будівель, різної інфраструктури. І повідомлення надходять до людини р і з н і: правдиві, фейкові, маніпулятивні + пропагандистські наративи; а також – тривожні, стресові, часто й радісні новини про живих-здорових рідних, родичів, знайомих; про звитягу і хоробрість воїнів, звільнення міст / містечок, селищ / сіл... А ще, коли вмикає телебачення – то натрапляє на фільми за жанром бойовики, екшни, рослідування тощо.

Д е х т о схильний гортати переважно негативні н о в и н и і тоді таке явище назвемо  «д у м с к р о л і н г о м», що з англ. doom – це “доля”, “загибель”, ”приреченість”, “темінь“ і “scrolling”– “прокрутка”, а к т споживання негативної інформації. За контекстом найбільше підходять слова “прокрутка” і ”приреченість”. У такому контексті термін означає постійний перегляд/читання стрічки негативних подій у різних електронних медіа у пошуках вражаючих і дійсних новин. У розпал війни проблема ця, як ніколи, є а к т у а л ь н о ю, тому й не випадково багато людей займається д у м с к р о л і н г о м, хоча над цим, може, й не задумуються!? На це є низка також інших п р и ч и н. З точки зору психологічної, такий підхід можна пояснити к о м п у л ь с и- в н о ю (compulsive – «нав'язливий», «примусовий») потребою людини компенсувати свій тривожний стан: боязкість, страх, інше на одержання позитиву! Тобто: Компульсивність – це вимушена поведінка, емоційним стимулом якої є занепокоєння, що фізично відчувається, відчуття пригніченості та навіть погане передчуття. 

НАСЛІДКИ

Науковці регулярно намагаються виміряти максимальний обсяг людської пам’яті й за останніми даними – це 2,5 петабайтів (10 у 15-й) [10]. Якщо порахувати/перерахувати, – то це всеодно, що у голові приблизно міститься аж 4000 айфонів по 256 Гб кожен! Людина від великої кількості інформації і дефіциту часу на обробку її гігантських обсягів – перевантажена і перестає інколи логічно мислити, в результаті чого настає так званий “інформаційний невроз”, який уже спостерігається в лікарській практиці психіатрів. Усе це може призводити людину до неспокою, зниження самооцінки та продукувати р і з н і тривоги, негативні відчуття і емоції та поведінку/вчинки/ дії. Сприйнятті інформації у війну супроводжується сенситивністю, тобто проявом у людини підвищеної чутливості до подій через емоційність, відчуттям до психічних станів рідних / родичів, інших, їх прагнень, цінностей та мети, бо «серцем відчувають» як говорять у народі. Для сентитивності характерна наявність емпатії, тобто переживання за інших з емоційним резонансом. Т р и в о ж н і с т ь, с т р е с, д е п ре с і я виникають через складне і неоднозначне сприйняття ситуації / когнітивний дисонанс [11] і поселяються в душі людини. У зв’язку з цим, можуть з’являтися: 

• Неспокійні мислі – «Як там діти, батьки, родина?» «Куди летять ракети або шахеди?», «Чи не вражать обстріли дітей, мене, батьків?», «Що на фронті?», «Скільки триватиме війна?» та інші.

• Тривожні відчуття: «Безпорадність», яка опускає руки» ; «Страх», «Жах», «Переляк», «Відчай» через які може появитися ступор.

• Тривожні емоції: «Злість», «Лють», «Ненависть», «Огида», інші.

• Тривожні дії: Відповідати впевнено-дієво на екстремально-ситуаційні запитання – «Щ о робити?» «Куди сховатися?» «Бігти в укриття чи якось перечекати?», хоча діяти варто тільки правильно (через «не можу»), не ризикувати, стежити за сиренами ”Повітряної тривоги” з офіційної мапи – map.ukrainealarm.com, використовувати найближчі «Укриття».

Я к діяти і уберегтися?

1. Визначити певне коло довірених медіа, обмеживши наявний загал.

2. Користуватися лише медіа, які мають найвищу суспільну довіру. Це – офіційні джерела, “Білий список медіа” ІМІ [8]. Мати персональний «Список медіа, до яких є у мене є довіра». У мене така медіамапа: Український портал BBC (https://www.bbc.com/ukrainian), “Українська правда” (https://www.pravda.com.ua/), “Детектор медіа»“, “НВ»”, “Дзеркало тижня”, почасти “Лівий берег” (LB)... 

3. Для поглибленого критичного мислення варто мати й власний ”Список авторів, до яких є довіра”. 

4. Зупинятися на необхідних актуально-змістовних повідомленнях, визначаючи їх критично спершу за назвами / заголовками. (Відкриваємо “УП” чи “НВ” і  уважно читаємо заголовки). 

5. Знати головні аспекти взаємодії людини і медіа. (Читати далі). 

6. Розуміємося на сутності нових інформаційних явищ – інформзалежності, медіазалежності, ньюсскролінгу, думскролінгу як постійних гортань новин. 

7. Уникаємо когнітивного дисонансу. 

8. Не практикуємо думсерфінг. 

9. Уміємо гасити негативні емоції, нейтралізуємо їх. 

10. Знаємо і зосереджено використовуємо шкалу п о з и т и в у. 

11. Кожна людина може також опиратися й на власний перевірений досвід. 

12. Віддаляти на ніч смартфон, щоб він не спав біля людини. 

13. Дорослі люди можуть використовувати спеціальні програми, які блокуватимуть застосунок або вимикатимуть інтернет у певні години з вечора до ранку. (Крім сигналів «Повітряна тривога»).

14. Вибірковий ньюсскролінг (ВНС) передбачає часткове гортання

п о з и т и в н и х і навіть негативних повідомлень на основі їхньої привабливості за назвами матеріалів, фото, дизайну, відео, аудіо і лише після їх критичного сприйняття, можна заглиблюватися у зміст.

15. За наявності психосоматики варто вже звертатися до психотерапевтів. 

16. Можна застосовувати ф а х о в о нейро-лінгвістичне програмування [3].

17. Для аналітики інформації можна осмислено також використовувати Штучний інтелект, зокрема ChatGPT, яким уже користується автор. 

За змоги бувати на сайтах профільних організацій, які фахово спростовують фейки та іншу дезінформацію, займаючися факт-чекінгом (з англ. мови Fact checking – перевірка фактів): VoxUkraine / Антологія Брехні від  VoxCheck; StopFake; По той бік новин; БезБрехні; Детектор медіа; Інститут масової інформації (ІМІ); Інтерньюз-Україна, Центр протидії дезінформації при РНБОУ, Реєстр фейків України; FactCheck (США). 

Знайти час для проходження спеціалізованого курсу з «Медіаосвіти» в УкрТРПІ (Київ), на онлайн-семінарах із сертифікацією... 

При діагностиці психосоматики варто 

застосувати д и д ж и т а л б о т е к с!

ЗАВЖДИ КОРИСТУЙМОСЯ НАДІЙНО-ДОСТОВІРНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ІНФОРМАЦІЇ, щоб ЗНАТИ істинну П Р А В Д У про ВАЖЛИВІ ПОДІЇ! 

М Е Д І А О С В І Т А означає оптимально-ефективну взаємодію дорослих і медіа, культуру споживання та продукування інформації!

К о м п е т е н т н і с т ь – це досвід, обізнання, знання, практичність, повноваження, кваліфікація. 

1. Розуміння структури та функціональності сучасних ЗМІ.

2. Усвідомлення все значнішого впливу медіа на суспільство. 

3. Розуміння того, як медіа забарвлюють і навіть змінюють реальність. 

4. Використання дорослими обладнання, програмного забезпечення й додатків (різних сервісів, гаджетів). Українська «ДІЯ» – світове відкриття!

5. Орієнтація у медіасередовищі. MEGOGO – планета тисячів каналів і програм, фільмів і за понад 2-х мільйонною аудиторією вже займає перше місце. 

6. Пошук, опрацювання, аналітика інформації. (Можна на допомогу використати й ШІ, надійні Chat [и]). 7. Уміння створювати й розміщувати цікавий  контент. 

8. Усвідомлене використання с о ц і а л ь н и х мереж, які стали наймасшабнішими і найвпливовішими інфлюенсерами. (Телеграм-канали; Фейсбук; Телебачення). 9. Рефлексія щодо власного використання медіа (публікації, блогерство, пости, спільноти, коментарі тощо) – розуміння власної участі, оцінка. 10. Усвідомлення наслідків особистої взаємодії із медіа. Рефлексія (з лат. reflexio – «зворотно повертаюся») – метод самоаналізу знань і вчинків, їх значень та меж. 11. Досягнення мети за допомогою медіа. Самореалізація. Самовираження. Творчість. 

П Р О П О З И Ц І Ї

У законопроєкті “Про освіту дорослих”, прийнятому ВР України у першому читанні (12 січня 2023 р.); Проєкт закону України “Про освіту дорослих” № 7039 (крайня версія станом на 22.02.2022) немає навіть терміну “медіаосвіта”. Та згпдується медіаграмотність, що є складовою частиною медіаосвіти. По соціології лише 10 відсотків є медіаграмотними. А який відсоток медіосвічених? Саме тому логічно-доречно запропонувати в законопроєкт окрему статтю у такій редакції:

• Медіаосвіта, як частина загального освітнього процесу,

передбачає формування в суспільстві медіакультури, підготовку

громадян до безпечної та оптимально-ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа. 

• Медіаосвіта майбутніх професіоналів – журналістів (телебачення, інтернет-видань, радіо, преса, телеграм-каналів), редакторів, кінематографістів, сценаристів, продюсерів та ін. здійснюється у системі підвищення кваліфікації навчального закладу, у центрах і на курсах медіакультури.

De-facto: Названі категорії – це провідні групи дорослих людей, навчанням яких постійно займається Укртелерадіопресінститут.

• Медіаосвіта майбутніх педагогів в університетах, педагогічних інститутах здійснюється у системі підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів (профільних інститутів), у центрах на курсах із медіакультури.

• Медіаосвіта у студентів, які навчаються у спеціальних навчальних закладах, що може бути інтегрованою з традиційними дисциплінами або автономною (спецкурсами, факультативно). Медіаосвіта в установах додаткової освіти і центрах дозвілля (Будинках культури, осередках естетичного та художнього виховання, в клубах за місцем проживання тощо) за участі інститутів підвищення кваліфікації.

• Дистанційна медіаосвіта дорослих за допомогою інтернет, онлайн-конференцій і семінарів (вебінарів), телебачення, радіо; медіасамоосвіта (за підручниками та консультаціями).

• Медіаосвіта у формальному, неформальмальному та інклюзивному навчаннях. 

• Медіаосвіта передбачає організацію шкіл, курсів, семінарів із медіаграмотності.

• Медіаосвіта передбачає дисципліни з медіаграмотності у школах, ліцеях, гімназіях, вищих навчальних закладах.

• Виважено застосовувати у медіаосвіті штучний інтелект, уже зарекомендовані Chat(и).

• Медіаосвіта у вищій школі, що є одним із резервів підвищення рівня фахової підготовки майбутніх спеціалістів, котрі не тільки послуговуватимуться набутими знаннями на студентській лаві, а й підтримуватимуть також засобами медіа свій професійний рівень упродовж життя.

«Щоб стати по-справжньому грамотним, треба бути грамотним у світі медіа..." (Цитата з книги: McLuhan M. Understanding Media: The Extensions of Man" / Розуміння медіа: Зовнішні розширення людини, 1964) [13].

Д О Д А Т К И

Додаток А. © Бугрим В.В., 2024 р. МЕДІАОЗНАКОВИЙ Т Е С Т на ІНФОРМАЦІЙНО-НОВИННУ ЗАЛЕЖНІСТЬ

• Нав’язливий серфінг по інтернет-виданнях, новинних чи тематичних сайтах, телеканалах, привабливих повідомленнях, фільмах тощо.

• Постійне бажання дивитися / читати / слухати новини в соціальних мережах, різних тематичних спільнотах.

• Ньосскролінг / думскролінг по Телеграм-каналах, ФБ, Твіттеру, інше.

• Проведення в інформпросторі більше 5-ти годин на добу.

• Не завжди вдається контроювати свій час через непоборне прагнення до пошуку інформації. 

• Зміна поведінки й оціночних суджень.

• Хвороблива реакція на зауваги.

• Погіршення психо-емоційного стану: поганий сон, тривоги, страх, депресія.

Додаток Б. © Валентин В.БУГРИМ © МЕДІАПАРАМЕТРАЛЬНИЙ Т Е С Т на ІНФОРМАЦІЙНО-НОВИННУ ЗАЛЕЖНІСТЬ (МПТІНЗ)




РЕЗУЛЬТАТИ (для службового користування) 

42-50 балів – повна інформаційно-новинна залежність.

33-41 – ситуаційна інформаційно-новинна залежність (приміром, у війну тощо).

24-32 бали – відносна інформаційно-новинна залежність (наприклад, за певних технічних чи інших обставин).

15-23 балів – часткова інформаційно-новинна залежність (приміром, за обмеженого доступу до медіа).

0-14 – відсутність інформаційно-новинної залежності.

За результатами Т Е С Т У психотерапевтом може при необхідності визначатися психосоматика людини... 

В.Б.: Медіаподії – суттєва частина мойого життя, імовірно й тому, що багато років (і донині) віддано журналістиці, науці, письменству... Постійно цікавився і цікавлюся новинами. Але я завжди віддаю перевагу, все ж таки, не в і р т у а л ь н і й, а – не р е а л ь н і й життєдіяльності! 

ДЖЕРЕЛА і ЛІТЕРАТУРА

1. Бугрим В.В. Долати когнітивний дисонанс / В.В. Бугрим // [Інтернет-ресурс – Українська Світова Інформаційна Система – УСІМ] / Режим доступу: https://ukrainainc.net/2022/05/28/4187/ (Дата звертання 29 червня 2023 р., з екрана). 

2. Бугрим В. Думскролінг та його подолання / Валентин Бугрим // [Інтернет-видання «СУРМА» – україноцентрична газета] / Режим доступу: https://surma.com.ua/611-dumskroling-ta-iogo-podolannia.html (Дата звертання 3 липня 2023 р., з екрана). 

3. Бугрим В.В. Нейрокомунікація в журналістській діяльності й освіті / В.В.Бугрим // Вісник Київського університету ім. Тараса Шевченка: Серія: Журналістика. Вип. 2. К., 1995. С. 85-95. 

4. Бугрим В. Інформація в життєдіяльності людини у війну / Валентин Бугрим. // [Інтернет-ресурс – Портал «Постнаука: досягнення і відкриття / Режим доступу: https://www.facebook.com/groups/614708003219765 (Дата звертання 2 лютого 2024 р., з екрана). 

5. Гансен А. ІнстаМозок. Як екранна залежність призводить до стресів і депресії /Андерс Гансен / Пер.зі шведської Г.Топіліна. 2-е вид. К.: Наш формат, 2021. 200 с. 

6. Інформаційний вплив: теорія і практика прогнозування. Монографія / За ред.  П.Д.Фролова; Нац. академія пед. наук України. К.: Міленіум, 2011. 304 с. 

7. Медіакультура особистості: соціально-психологічний підхід. Навчально-методичний посібник. За редакцією Л.А.Найдьонової, О.Т.Баришпольця. К.: Міленіум, 2009. 440 с.; URL: http://balakliya-school2.edu.kh.ua/Files/downloads(..).pdf (Дата звертання 4 лютого 2024 р., з екрана). 

8. Онлайн-медіа, що стали найякіснішими: моніторинг ІМІ // [Інтернет-ресурс] / Режим доступу: https://imi.org.ua/monitorings/onlajn-media-shho-staly-najyakisnishymy-monitoryng-imi-i51820 (Дата звертання 1 липня 2023 р., з екрана). 

9. Маклюэн М. Понимание медиа: Внешнее расширение человека / Маршалл

Маклюэн / Пер. с англ. 2-е издание. М.: Гиперборея «Куличково поле», 2007. 463 с.

10. Цікаві факти про пам’ять людини: ТОП-20 // [Інтернет-ресурс – журнал «EVENT

Ukrainer» / Режим доступу: https://eventukraine.com/health/cikavi-fakti-pro-pam-yat-ljudini-top-20/ (Дата звертання 12 липня 2023 р., з екрана). 

11. Bugrym V. How to overcome cognitive dissonance? / Valentyn Bugrym // [Інтернет-видання – /uawar.news] / Режим доступу: https://uawar.news/2022/09/20/how-to-overcome-cognitive-dissonance%EF%BF%BC/ (20 september 2022). (Дата звертання 10 червня 2023 р., з екрана). 

12. Dahlman C., Mealy S., Wermelinger M. Harnessing the Digital Economy for Developing Countries / C. Dahlman, S. Mealy. Paris: OECD, 2016. URL: http://www.oecd-ilibrary.org/docserver/download/4adffb24-en.pdf (Дата

звертання 3 лютого 2024 р., з екрана). 

13. McLuhan M., Understanding Media: The Extensions of Man / Marshall McLuhan, N.Y.: McGraw Hill, 1964. PDF. URL: https://www.academia.edu/4769483/MARSHALL_McLUHAN_UNDERSTANDING_MEDIA_THE_EXTENSIONS_OF_MAN_ROUTLEDGE_LONDON_1964. (Дата звертання 4 лютого 2024 р., з екрана).



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота