КУЛЬТУРА ПОВЕДІНКИ ТА ЕТИКЕТ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

КУЛЬТУРА ПОВЕДІНКИ ТА ЕТИКЕТ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

15.02.2024 13:12

[6. Культурологія]

Автор: Меліхова Юлія Анатоліївна, кандидат юридичних наук, кафедра культурології Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого; Шумейко Олена Анатоліївна, кандидат філологічних наук, кафедра культурології Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого


ORCID: 0000-0002-5327-8597 Меліхова Ю.А.

ORCID: 0000-0002-7315-4858 Шумейко О.А.

Реалії сучасного етапу розвитку закладів вищої освіти України в умовах трансформаційних процесів дедалі більше актуалізують проблеми культури поведінки та етичних стандартів серед здобувачів вищої освіти. Ці питання стали предметом наукових досліджень Богдана С., Малахова В., Красніцької Г.  Андрійченко Ж.,  Близнюк Т.,  Майстренко О. та ін.

Виокремимо особливості, характерні для українського студентства початку ХХІ століття: збільшення кількісного складу здобувачів вищої освіти; певне нівелювання частини вимог щодо зовнішньої та внутрішньої поведінки особи; відкритість спілкування (без чітко визначених кордонів), довірливість (відсутність заборонених тем), невимушеність (використання позалітературних елементів) та практичне зникнення відстані між викладачем та студентом, що має як позитивні, так і негативні наслідки.

Культура поведінки – складова загальної культури особистості, яка виступає зовнішнім проявом духовного багатства людини та її внутрішнього світу. Вона є певною сукупністю форм повсякденної поведінки, де знаходять зовнішнє відображення моральні та естетичні норми поведінки, які існують в тісній єдності (неподільності). Моральні норми визначають зміст вчинків, а культура поведінки демонструє, яким чином у поведінці проявляються вимоги моральності та наскільки природно і невимушено такі норми поєдналися з її повсякденним способом життя. Культура поведінки поєднує в собі всі складові зовнішньої та внутрішньої культури: етикет, поводження в громадських місцях та під час виконання професійних (службових) повноважень, побутові взаємини, естетичний смак при виборі одягу та макіяжу тощо. Надзвичайно важливою є і культура мовлення, а саме мовленнєвий етикет, який дає змогу без особливих зусиль використовувати вже готові форми загальноприйнятої ввічливості для спілкування з різними представниками суспільства та на різних рівнях.

На сьогодні в закладах вищої освіти розроблено кодекси академічної етики, де чітко прописані основні принципи академічної поведінки, яких повинні дотримуватися всі учасники університетської спільноти. Основною метою цих кодексів є сприяння формуванню такого академічного середовища, в якому кожен член університетської спільноти має право навчатися, викладати, займатися науковою діяльністю в умовах взаємної поваги, довіри, доброзичливості тощо. Таким чином, завдання, що стоїть перед представником університетської спільноти, – перш за все формування внутрішньої та зовнішньої культури, а також її всебічний моральний та естетичний розвиток.

Непорушними правилами культури поведінки кожного з учасників навчального процесу є повага до традицій навчального закладу, викладачів, одногрупників та до всіх працівників та співробітників – і жодні посилання на сучасність, на зміну суспільних відносин у державі не можуть виправдати зневажливе ставлення до них [3, с. 166].

З чого починається етикет? Насамперед із зовнішнього вигляду особи. Під час першої зустрічі відбувається оцінювання один одного через зорове сприйняття особливостей поведінки та зовнішнього вигляду. Недбалість та неохайність одягу будуть свідчити про неповагу до оточуючих, а манера спілкування, мовленнєвий етикет, повністю довершать сформоване враження про особу. На підставі цієї оцінки формується своєрідна характеристика, як позитивна, так і негативна. 

Як правило, у кодексах академічної етики закладів вищої освіти України чітко не прописані стандарти зовнішнього вигляду здобувачів, викладачів та співробітників (крім, порад стосовно пристойності), але існують певні правила щодо ділового вигляду: недоречним є гостро-модний одяг, яскрава косметика, надмірна кількість прикрас. 

Здобувачі освіти не можуть у своїй поведінці керуватися виключно тим, що вважається нормою в молодіжному оточенні. Сучасний етикет регламентує поведінку особи під час навчання, під час виконання професійних повноважень, у побуті, у громадських місцях, на різних офіційних заходах тощо. Слід звернути увагу на етикет ще в шкільному віці й поступово долучатися до нього. Саме рівень духовного розвитку визначає інтерес до питань етикету та загалом культури поведінки. 

Основою сучасного етикету є моральні принципи гуманізму та демократизму, оскільки етикет – це форма суспільного контролю за поведінкою кожної особи і порушення його норм викликає негативні наслідки [3, с. 165]. Вони можуть мати різний характер: від осуду до штрафних санкцій за порушення громадського порядку тощо.

Отже, учасники освітнього процесу повинні не лише знати та дотримуватися основних норм етикету та культури поведінки, але і розуміти сутність та необхідність визначених правил та взаємин у сучасному суспільстві. І хоча сучасний етикет є більш вільним і демократичним, передбачає свободу варіацій, усталених прийомів та манер тощо, однак його правила треба знати й часом доводити до автоматизму, що дозволить адаптуватися до різних умов життя і знаходити розумну лінію поведінки за будь-яких обставин. Недарма говорять, що вихована людина – не та, що довго вагається, перш ніж учинити правильно, а та, що діє правильно, адже інакше не може.

Література

1. Андрійченко Ж.О., Близнюк Т.П., Майстренко О.В. Digital етикет та комунікації: тенденції та вимоги сьогодення / Економіка та суспільство. Менеджмент. В. 34. 2021. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-34-24

2. Андрійченко Ж.О., Близнюк Т.П., Майстренко О.В. Бізнес-етика та ділові комунікації в контексті теорії поколінь / Науковий погляд: економіка та управління. № 1 (77). 2022. С. 44-50. URL: http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/27653

3. Красніцька Г.М. Історичні передумови виникнення етикету / Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Історичні наук. Т. 32 (71) № 2. 2021. С. 163-167. DOI: https://doi.org/10.32838/2663-5984/2021/2.23



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота