ОСОБЛИВОСТІ ЗАМІНИ СТОРОНИ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ У КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ ЗАМІНИ СТОРОНИ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ У КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА

15.02.2024 13:35

[2. Юридичні науки]

Автор: Гуменюк Юрій Ігорович, аспірант Факультету міжнародних відносин Національного авіаційного університету


В Україні виконавче провадження має велике значення для забезпечення виконання судових рішень та розпоряджень органів влади. Розуміння особливостей заміни сторін у цьому процесі є важливим для забезпечення ефективності правосуддя. Розуміння процедур та умов заміни сторін у виконавчому провадженні дозволяє забезпечити права та інтереси всіх учасників цього процесу, включаючи боржників, кредиторів та інших зацікавлених осіб. Дослідження у вказаній області допомагає розвивати правову науку та сприяє формуванню кращого розуміння процесів виконавчого провадження.

Отже, тема «Особливості заміни сторони виконавчого провадження у контексті українського законодавства» є важливою як з практичної, так і з науково-дослідницької точок зору.

Аналіз предмета судової діяльності у виконавчому провадженні частково розглянутий такими науковцями як: Притуляк В.М., Комаров В.В., Гусаров К.В. та Сакара Н.Ю. [1,2]. Зокрема науковці зауважили, що предмет саме судової діяльності у такому провадженні виконує дві основні функції: забезпечувальну і контрольну. Реалізація забезпечувальної функції відбувається через попереднє санкціонування судом найбільш важливих процесуальних виконавчих дій, вчинення яких потребує встановлення додаткових гарантій дотримання відповідних прав учасників, які й забезпечуються судом.

У контексті українського законодавства заміна сторони виконавчого провадження відбувається у випадках, коли учасник, який має статус стягувача або боржника у виконавчому провадженні, змінюється через правонаступництво, передачу права вимоги, смерть, банкрутство або інші обставини.

Це означає, що нова особа, яка набула права стягувача або боржника, бере на себе всі права та обов'язки попередньої сторони у виконавчому процесі. Наприклад, у разі банкрутства організації боржника, її майно може передаватися ліквідатору, який стає новим стягувачем у провадженні.

Заміна сторони виконавчого провадження важлива з точки зору забезпечення правосуб'єктності та захисту прав споживачів і кредиторів. Правила щодо процедури заміни сторони зазвичай визначені в цивільному, господарському чи адміністративному законодавстві України та регулюються відповідними нормами процесуального законодавства.

Українське законодавство регулює підстави для заміни сторони у виконавчому провадженні в різних галузях права.

У статті 442 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником[3]. Аналогічні процесуальні дії регулюються і в господарському судовому процесі, а саме статтею 334 Господарського процесуального кодексу України[4].

Натомість, в адміністративному судочинстві стаття 379 Кодексу адміністративного судочинства України визначає такий порядок дещо по іншому. Зокрема, вказує, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником[5].

Закон України «Про виконавче провадження» містить положення про заміну сторони у виконавчому провадженні в разі зміни правонаступника боржника або виконавця, а також інших обставин, що призводять до зміни учасників провадження[6].

Зокрема вказаний нормативно-правовий акт визначає, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Практика заміни сторони у виконавчому провадженні в Україні досить типова і зазвичай дотримується відповідних законодавчих вимог. Проте, варто звернути увагу на те, що процедури та вимоги можуть відрізнятися залежно від конкретних обставин кожного випадку та застосовуваних нормативних актів.

Процедура заміни сторони у виконавчому провадженні в Україні може відрізнятися залежно від конкретних обставин та типу провадження. Однак, основні кроки зазвичай включають наступне:

1. Підготовка документів: сторона, яка прагне замінити себе у виконавчому провадженні, повинна підготувати відповідні документи, що підтверджують її право на заміну. Це може бути, наприклад, довіреність, рішення суду про правонаступництво або інші документи, що засвідчують зміну статусу особи;

2. Подання документів до виконавчого органу: оформлені документи потрібно подати до виконавчого органу, який здійснює виконавче провадження. Це може бути або орган державної виконавчої служби, або приватний виконавець;

3. Перевірка документів: виконавчий орган перевіряє надані документи та переконується у їх відповідності вимогам законодавства;

4. Повідомлення інших учасників: у випадку зміни сторони, інші учасники виконавчого провадження, такі як кредитори або треті особи, можуть бути повідомлені про цю зміну;

5. Подальший хід провадження: після заміни сторони виконавчого провадження нова сторона бере на себе всі права та обов'язки попередньої сторони.

Після заміни сторони виконавчого провадження нова сторона має певні права та обов'язки, які необхідно враховувати:

1. Право на захист своїх інтересів: нова сторона має право на захист своїх прав і інтересів у виконавчому провадженні. Це означає, що вона може вживати всіх необхідних заходів для захисту свого майна та інших правових інтересів в рамках закону;

2. Обов'язок співпрацювати з виконавчим органом: нова сторона має обов'язок співпрацювати з виконавчим органом та надавати всю необхідну інформацію щодо стану справи. Це може включати надання документів, відповідь на запити виконавця та інші дії, спрямовані на ефективне виконання рішення суду чи іншого виконавчого документа;

3. Повага до прав інших учасників провадження: нова сторона має поважати права інших учасників виконавчого провадження, таких як кредитори, і намагатися врегулювати спірні питання мирним шляхом, дотримуючись закону та принципів справедливості;

4. Відповідальність за порушення законодавства: нова сторона несе відповідальність за будь-яке порушення законодавства в рамках виконавчого провадження. Це може включати несплату заборгованості, недотримання вимог виконавчого документа або завдання шкоди іншим учасникам провадження.

Ці кроки можуть мати свої особливості в залежності від конкретної ситуації та типу провадження, проте загальний принцип полягає в тому, щоб процедурно на законодавчому рівні забезпечити заміну сторони виконавчого провадження.

Стосовно заміни сторони виконавчого провадження саме у судовому порядку варто звернути увагу на ті обставини, що неможливо здійснити заміну учасника справи та сторони виконавчого провадження за межами відкритої стадії процесу. Тобто, заміна сторони виконавчого провадження можлива лише тільки в порядку виконання судового рішення, а не до його ухвалення. Вказаного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14[7].

У справі № 34/425 Верховний Суд у Постанові від 18 січня 2022 року виснував, що якщо заява про заміну сторони подана після спливу строку пред’явлення виконавчого документа до виконання, то в разі неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється[8].

У разі закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження немає і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом із питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання немає і підстави для процесуального правонаступництва (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10) [9].

Тож стан законодавчого регулювання різного роду правових відносин та правові позиції, вироблені у правозастосовчій практиці, свідчать про вагоме значення заміни сторони у виконавчому провадженні. Указана процесуальна дія має значний вплив на хід виконавчого процесу та права сторін. Значення заміни сторін у виконавчому провадженні включає захист прав сторін, забезпечення ефективності та легітимності процесу, а також захист інтересів третіх осіб, які можуть бути залучені до цього процесу.

Таким чином, захист прав сторін у виконавчому провадженні є не лише елементом справедливого та ефективного виконання судових рішень, але й основною складовою правової демократії та верховенства права.

Література:

1. Притуляк В.М. Повноваження суду при примусовому виконанні судових рішень у цивільних справах. Автореф. дисерт. канд. юрид. наук за спец. 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. Одеса, 2016. С. 4.

2. Цивільне судочинство України: основні засади та інститути: монографія / Комаров В.В., Гусаров К.В., Сакара Н.Ю. та ін.; за ред. Комарова В.В. – Х.: Право, 2016. С. 791-792.

3. Цивільний процесуальний кодекс України. Закон від 18.03.2004 № 1618-IV. База даних «Законодавство України»/ВР України.

URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text

4. Господарський процесуальний кодекс України. Закон від 06.11.1991 № 1798-XII. База даних «Законодавство України»/ВР України.

URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text

5. Кодекс адміністративного судочинства України. Закон від 06.07.2005 № 2747-IV. База даних «Законодавство України»/ВР України.

URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text

6. Закон України «Про виконавче провадження». Закон від 02.06.2016 № 1404-VIII. База даних «Законодавство України»/ВР України.

URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text

7. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року № 911/3411/14. База даних «Єдиний державний реєстр судових рішень».

URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/96208264

8. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року № 34/425. База даних «Єдиний державний реєстр судових рішень».

URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/102973874

9. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року № 2-7763/10. База даних «Єдиний державний реєстр судових рішень».

URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/102973874

______________________

Науковий керівник: Коцюруба Анна Іванівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри Міжнародного права та порівняльного правознавства Національного авіаційного університету



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота