ІНТЕРПРЕТАЦІЯ «ЧЕРВОНОГО КОЛЬОРУ» КАЗЕМИРА МАЛЕВИЧА: ЕВОЛЮЦІЯ ХУДОЖНЬОГО СТИЛЮ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ «ЧЕРВОНОГО КОЛЬОРУ» КАЗЕМИРА МАЛЕВИЧА: ЕВОЛЮЦІЯ ХУДОЖНЬОГО СТИЛЮ

26.02.2024 19:50

[7. Мистецтвознавство]

Автор: Коваленко Сергій Григорович, аспірант, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, м. Київ, Україна


Рух авангарду виник як радикальна та експериментальна художня панорама на початку 20 століття, спрямована на виклик встановленим нормам і конвенціям у світі мистецтва. Цей рух відіграв ключову роль у революціонізації традиційних художніх парадигм і сприяв інноваційним підходам до творчості та виразності. В мистецькому та культурному контексті рух авангарду був на вершині свого впливу, спонукаючи до переходу до не-репрезентативних та абстрактних форм мистецтва. Творчість Малевича розгорнулася на тлі глибоких соціальних і політичних переворотів у Росії, що мала глибокий вплив на траєкторію його художніх зусиль. Взаємодія між рухом авангарду та бурхливим соціально-політичним середовищем того часу надає багату тканину для розуміння мотивацій і натхнення митця [1].

Казимир Малевич, першодільна постать в авангардному русі, відзначився в світі мистецтва своїм революційним підходом до мистецтва. У цьому дослідженні буде проаналізоване значення червоного кольору в творчості Казимира Малевича, оскільки «різний червоний» відігравав ключову роль у його творчому доробку, і його візіонерські внески у цьому контексті є предметом цікавлення. Цей аналіз розкриє різноманітні аспекти інтерпретації червоного кольору в картинках Малевича, від його символічного значення до його впливу на глядача і на самого митця. Еволюція використання Малевичем червоного кольору протягом різних художніх періодів свідчить про його художню інноваційність та здатність вплітати глибоку символіку у свої твори. Таким чином, інтерпретації та тлумачення динамічної еволюції використання Малевичем червоного кольору в контексті його відмінних художніх періодів, проллють світло на складну взаємодію між художнім експериментом та культурним значенням.

Еволюція використання червоного кольору Малевичем: розкриття символіки в історичному контексті. Для розуміння еволюції використання Казимиром Малевичем червоного кольору необхідно поглибитися у витончену мережу політичних, культурних та художніх впливів, що формували його ранній художній стиль. Ранні твори Малевича були глибоко сплетені з бурхливим історичним контекстом початку 20 століття в Росії, який був відзначений революційним палом та піднесенням авангардних художніх рухів. Червоний колір, наповнений символікою, мав особливе значення в цьому контексті, представляючи політичні зміни, пристрасть та революційний дух, що пронизував епоху. Ці історичні елементи витончено сплелися, щоб прокласти шлях для творчого вираження Малевича, створюючи основу для його майбутніх революційних інтерпретацій червоного у його мистецтві.

У періоді Супрематизму Казимира Малевича використання червоного кольору набуває трансформаційної ролі як основної точки аналізу. Спеціальне включення Малевичем червоного кольору у свої супрематичні твори слугує ключовим елементом у проявленні його художньої візії (Перемога над сонцем (1913), Композиція з Моною Лізою (1914), Чорний квадрат та червоний квадрат (1915), Червоний квадрат (1915), Супрематизм (1915), Двовимірний автопортрет (1915), Червоний хрест на чорному колі (1915), Чорний хрест та червоний овал (1927)). Символічні та емоційні конотації червоного в контексті Супрематизму глибоко укорінені в підкресленні чистого художнього відчуття та дослідженні духовної трансценденції. Червоний колір, у періоді Супрематизму Малевича, втілює відхід від репрезентаційного мистецтва та стає засобом вираження внутрішньої сутності його об'єктів. Червоний в межах Супрематизму не лише додає глибини до візуальної наративи Малевича, але також відображає більш широку еволюцію художнього вираження протягом початку 20 століття.

Спадщина червоного кольору у пізніх роботах Малевича має глибоке значення, що відбивається в наступних мистецьких рухах та надихає покоління художників. Вплив червоного кольору в пізніх творчих періодах Малевича проявляється у емоційній глибині та візуальній інтенсивності, яку він передає, впливаючи на саму сутність його композицій. Крім того, постійний розвиток Малевича використання червоного кольору виступав як передова сила, що вібрувала через наступні мистецькі рухи, залишаючи незабутнє відбиття на траєкторії авангардного мистецтва ( Червони фігура (1928), Збір врожаю (1929), Голова селянина (1929), Дівчата в полі (1932), Селянин (1932), Червоний дім (1932)).  Цей інноваційний підхід до червоного став кутовим каменем для художників, які намагалися перетнути межі художнього вираження, підкреслюючи витривале вплив Малевича на еволюцію мистецтва [2].

Якщо у своїх ранніх творах Малевич використовував червоний колір в яскраво виразний та емоційний спосіб, часто контрастуючи з чорним і білим, щоб створити візуальну напругу та динаміку. То з розвитком художнього шляху Малевича використання червоного еволюціонувало, перейшовши свою ранню вогняну і революційну якість, щоб уособлювати глибший символізм та духовну тривогу у його пізніших творах.  Асоціація червоного з тривогою може бути розглянута в контексті психологічного стану митця та культурного впливу. Психологія кольорів вказує на те, що червоний колір часто пов’язаний з інтенсивними емоціями, такими як тривога, напруга та невпевненість і, зазвичай сприймається як сигнал небезпеки або підвищеної активності, що може викликати фізіологічну реакцію в організмі людини, таку як підвищене серцебиття або підвищення рівня стресу.  Культурний контекст інтерпретації у сприйнятті кольорів, включаючи тривогу, також зазначає  силі, енергії та страху. 

Аналіз динаміки використання червоного - це захоплюючий аспект художньої траєкторії Малевича, який і проливає світло на трансформаційний характер кольору у його творчості. Революційний підхід раннього періоду до художнього вираження переформатував межі традиційної репрезентації та прискорив дослідження чистої форми й кольору. Авангардний рух і сам Малевич, як частини цього руху, бунтував проти встановлених норм і намагався викликати емоції та внутрішнє роздумування за допомогою інноваційних технік. Саме в цьому русі радикальний відхід Малевича від репрезентаційних форм мистецтва становить основу його художнього стилю, що відзначається революційним використанням простих геометричних форм і основних кольорів. Колір, в контексті мистецтва, стає не лише візуальною атрибутикою, але й потужним інструментом для передачі значення та виклику візцеральних реакцій у глядачів. Майстерне використання кольору Малевичем, особливо яскравого відтінку червоного, пізнього періоду творчості слугує свідченням глибокого переосмислення буття. Роботи наповнені тривогою та роздумами про агресивне, не визначене майбутнє. Тому червоний у цьому контексті може бути розглянутий як символ психологічного стану митця та впливу культурних чинників на його сприйняття. Глядач просотується вже інтенсивними мінорними  емоціями, такими як тривога, напруга та невпевненість, що сприймаються як сигнал небезпеки. В цьому контексті використання червоного може відображати внутрішні турботи автора та переживання щодо майбутнього, а також відображати загальний соціокультурний контекст того часу.

У висновку можна зазначити, що еволюція використання червоного кольору Казимиром Малевичем на протязі його творчих періодів відображає динамічні зміни у його художньому стилі та складну взаємодію між червоним кольором та соціополітичними, культурними та художніми рухами його часу. Тлумачення Казимира Малевича червоного кольору залишається незабутнім внеском у світ мистецтва і поза його межами, впливаючи на наступні художні рухи і надихаючи художників досліджувати символічний, емоційний та революційний потенціал цього потужного відтінку. Спадщина Малевича в тому, як він навігував і розвивав тлумачення червоного кольору, служить витривалим свідченням його інноваційного та трансформаційного внеску в сферу мистецтва та тлумачення. Інноваційне дослідження червоного як символу пристрасті, духовності та революційних змін не лише викликало сумніви в традиційних художніх нормах, але й залишило позначку на розвитку абстрактного мистецтва. Сміливе та стратегічне застосування червоного в композиціях Малевича відображає революційний дух митця та його бажання викликати сильні емоційні відгуки в глядачів. 

Література:

1. Супрематизм / Літературознавча енциклопедія: у 2 т./ авт. -уклад. Ю.І. Коваль. Київ: ВЦ «Академія», 2007.- т. 2. -с. 445.

2. Кашуба-Вольвач О. Мистецькі сторінки «Нової генерації» 1927-1930: тематичний покажчик з образотворчого мистецтва, побутотворчого мистецтва, архітектури, кіно- та фотомистецтва і театру. Київ: Фенікс. 2016. – c. 148. 

___________________

Науковий керівник: Стаднік Оксана Феліксівна, доктор соціологічних наук, професор, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, м. Київ, Україна



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота