РОЛЬ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ ВІЙНИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

РОЛЬ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ ВІЙНИ

26.02.2024 20:34

[12. Державне управління]

Автор: Лола Вікторія Василівна, кандидат наук з державного управління, кафедра прикладної економіки, підприємництва та публічного управління, НТУ «Дніпровська політехніка»; Смирна Катерина Вадимівна, кафедра прикладної економіки, підприємництва та публічного управління НТУ «Дніпровська політехніка», фінансовий директор ЮБ «Смирний та партнери»


ORCID: 0000-0001-5166-9925 Лола В.В.

ORCID: 0009-0003-5740-4305 Смирна К.В.

В умовах складної геополітичної ситуації, яка обумовлена повномасштабним вторгненням рф в Україні актуалізуються питання посилення власної національної безпеки та всіх її складових. Вагомою основою національної безпеки будь-якої держави є її економічна безпека. При цьому останню доцільно розуміти як «такий стан національної економіки, який дає змогу зберігати стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз і здатний задовольнити потреби особи, суспільства, держави» [1]. Таким чином, забезпечення економічної безпеки держави – це, перш за все, досягнення ситуації, коли економічні інтереси держави обумовлюються безперервним функціонуванням економічних систем та механізмів, які забезпечують стабільність, захищають національні ресурси, підтримують економічне зростання та створюються підґрунтя для добробуту громадян. Актуальність розгляду проблем економічної безпеки держави в сучасних умовах визначається тим фактом, що загрози економічній безпеці можуть включати не лише економічні кризи, терористичні акти, екологічні катастрофи, кібератаки, глобальні економічні та фінансові труднощі, а й наслідки воєнних дій, а також окупація частини територія країни. Тому для забезпечення економічної безпеки держави необхідно розробляти та реалізувати ефективні стратегії, у тому числі, включаючи співпрацю державного та приватного секторів. У зв’язку з цим, слід зазначити, що вагомим інструментом посилення економічної безпеки держави, сприяння досягнення ключових напрямів державної політики виступає саме державно-приватне партнерство (далі – ДПП). Серед іншого, воно визначено і як один із ключових напрямів реалізації пріоритетів національної безпеки України [2]. 

ДПП є досить поширеною практикою у багатьох країнах світу, особливо у тих, де відбувається активний розвиток інфраструктури, енергетики, транспорту та інших галузей, де державні ресурси можуть бути обмеженими або неефективними для здійснення великих інвестиційних проектів, оскільки воно виступає як певна форма співробітництва між державним та приватним сектором, тобто – між бізнесом та державою. Така взаємодія передбачає спільну реалізацію проектів, програм або забезпечення надання послуг на основі домовленостей та договорів. Подібна практика є достатньо поширеною, як у розвинених країнах – наприклад, таких як: США, Великобританія, країни ЄС, так і в країнах, що розвиваються. Це обумовлено тим, що у ДПП держава та приватний сектор об’єднують свої ресурси, компетенції та зусилля з метою досягнення спільних цілей та завдань, що можуть стосуватися інфраструктурних проєктів, впровадження нових технологій, надання громадських послуг або розвитку економічної сфери в цілому. І хоч така взаємодія може мати різні форми та виявлятися у різноманітних сферах діяльності, але основна ідея полягає у об’єднанні зусиль для досягнення спільних цілей та користі для суспільства.

В Україні інституалізація ДПП почалася з 2010 року, коли було прийнято Закон України «Про державно-приватне партнерство», зокрема, у ньому визначаються основні форми такого партнерства – концесія (передавання державного майна в тимчасове користування бізнесу), управління майном (за умови передбачених в договорі інвестиційних зобов’язань приватного партнера), спільна діяльність (взаємодія між учасниками без створення юридичної особи), інші види угод, а також об’єкти державно-приватного партнерства. До останніх чинне законодавство відносить: існуючі, зокрема відтворювані (шляхом реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення) об’єкти, що перебувають у державній або комунальній власності чи належать Автономній Республіці Крим, або майно господарських товариств, 100 відсотків акцій (часток) якого належить державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим та створювані або новозбудовані об’єкти відповідно до договору, укладеного в рамках ДПП [3]. 

Існуючий досвід реалізації проєктів ДПП в Україні та світі, засвідчує, що найчастіше реалізуються проєкти з будівництва доріг, мостів, аеропортів, трубопроводів та стадіонів. За даними Мінекономіки, на початку 2024 року в Україні на умовах ДПП укладено 198 договорів, з яких реалізується 22 договори (10 – концесійних договорів, 6 – договорів про спільну діяльність, 6 – інші договори), 166 договорів не реалізується (115 – не виконується, 51 – розірвані / закінчився термін дії), 10 призупинені у зв’язку зі збройною агресією російської федерації [4]. Серед масштабних і чинних – підписані Мінінфраструктури ще до повномасштабного вторгнення договори концесії портів «Херсон» (м.Херсон) та «Ольвія» (м. Миколаїв), а також залізнично-поромного комплексу ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» [5]. Це свідчить про те, що потенціал для розвитку ДПП в Україні був ще до війни. У той же час, за оцінкою KSE Institute сума прямих збитків, нанесених інфраструктурі України в ході війни, станом на січень 2024 року сягнула майже 155 млрд. дол. (ця оцінка враховує також збитки від підриву Каховської ГЕС), з них найбільше постраждав житловий сектор – 250 тис. будівель (збитки на 58,9 млрд. дол.), завдані інфраструктурі збитки сягають 36,8 млрд. дол. При цьому пошкоджено або знищено 16 тис одиниць комунального транспорту, 3.8 тис закладів освіти, 1,8 тис закладів культури, 580 адмінбудівель державного та місцевого управління, 426 лікарень, 348 релігійних установ, 50 ЦНАПів, 48 соціальних центрів, 31 інтернат, 31 торговий центр та інших обʼєктів [6]. Серед пошкоджених об’єктів варто виокремити дороги, залізничні колії, залізничні мости, вокзали, летовища, та інші об’єкти, які відіграють вирішальну роль у забезпеченні функціонування соціально-економічного комплексу країни. Їх відновлення – пріоритет для України щонайменше на наступні десятиліття, а ДПП є одним із найзручніших способів реалізації цього. Головною перевагою застосування механізму ДПП у відбудові країни є поєднання можливостей, які Україна буде використовувати: це і допомога з міжнародних фондів, і коштів приватних інвесторів. Таке поєднання ресурсів дозволить оптимізувати процеси не лише в контексті ресурсного забезпечення, а й в часовій перспективі, оскільки інвестори-підприємці будуть зацікавлені в швидкій реалізації проєктів та отриманні компенсації за вкладені кошти. Іншим аспектом, який є актуальним саме в контексті економічної безпеки, це диверсифікація ризиків – фактично, всі ризики таких проєктів передаються приватному інвестору, а держава контролює лише остаточну якість. Разом з тим, залучення приватних коштів у соціальну інфраструктуру в рамках ДПП сприятиме розвитку ринку операторів комунікаційних, освітніх, медичних та інших послуг та підвищить їх якість. 

Таким чином, реалізація проєктів ДПП щодо повоєнного відновлення інфраструктури країни може суттєво покращити її економічну безпеку, сприяючи стійкому та стабільному економічному розвитку. Серед найбільших переваг для держави це: економія часу, диверсифікація ризиків, можливість одночасно реалізувати цілу програму відновлення. Крім того, відновлення інфраструктури країни стимулюватиме економічному зростанню через створення нових робочих місць, збільшення інвестицій та впровадження інновацій у різних секторах економіки, покращення умов для розвитку бізнесу.

Література

1. Скорук О.В. Економічна безпека держави: сутність, складові елементи та проблеми забезпечення. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2016. Вип.6. Ч.3. URL: http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/6_3_2016ua/11.pdf (дата звернення 24.02.2024.)

2. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України» : Указ Президента України від 14.09.2020 р. № 392/2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392/2020#Text (дата звернення: 24.02.2024).

3. Про державно-приватне партнерство : Закон України від 01.07.2010 р. № 2404-VI : станом на 3 верес. 2023 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2404-17#Text (дата звернення: 24.02.2024).

4. Стан здійснення ДПП в Україні. Міністерство економіки України: офіційний веб-сайт. URL: https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=9fc90c5e-2f7b-44b2-8bf1-1ffb7ee1be26&title=StanZdiisnenniaDppVUkraini&isSpecial=true (дата звернення: 24.02.2024).

5. PPP Management Office SPILNO. Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України: офіційний веб-сайт. URL: https://mtu.gov.ua/timeline/Spilno.html (дата звернення: 24.02.2024).

6. Загальна сума збитків, завдана інфраструктурі України, зросла до майже $155 млрд – оцінка KSE Institute станом на січень 2024 року. Kyiv School of Economics: веб-сайт. URL: https://kse.ua/ua/about-the-school/news/zagalna-suma-zbitkiv-zavdana-infrastrukturi-ukrayini-zrosla-do-mayzhe-155-mlrd-otsinka-kse-institute-stanom-na-sichen-2024-roku/ (дата звернення: 24.02.2024).



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота