ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДЕРЖАВИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДЕРЖАВИ

28.02.2024 13:46

[10. Політичні науки]

Автор: Балан Сергій Вікторович, кандидат політичних наук, старший науковий співробітник, Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, м. Київ



Внаслідок глобальних суспільно-політичних процесів, які можуть бути охарактеризовані як інформаційна революція, вільний доступ до публічної інформації став універсальним демократичним принципом, а наявність законодавчих норм про закріплення цього принципу – однією з умов інтеграції в ЄС.

Технології стали синонімом інформації. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) здійснив революцію в багатьох галузях – від охорони здоров’я до фінансів. Інформація, точніше доступ до величезних масивів інформації, лежить в основі роботи штучного інтелекту (ШІ), машинного навчання та аналітики великих даних, стимулюючи інновації та економічне зростання [1].

Інформація відіграє ключову роль в управлінні та державній політиці. Уряди збирають і аналізують дані для прийняття обґрунтованих рішень, ефективного розподілу ресурсів і вирішення суспільних проблем [5]. Прозорість і підзвітність посилюються завдяки ініціативам відкритих даних, що дозволяє громадянам вільно брати безпосередню участь у демократичному процесі [2]. Інформаційні технології також сприяють електронному урядуванню, спрощуючи адміністративні процеси та покращуючи надання послуг [3, с.11-17].

Дослідження і формування концепції інформаційного суспільства було відповіддю на появу сукупності економічних та науково-технічних чинників, які сприяли появі нових суспільних відносин і процесів. Самі ж суспільства у багатьох національних державах у відповідь на досягнення у царині інформаційно-комунікаційних відносин та з огляду на результати імплементації комплексних інформаційних політик формують значний попит на подальшу інформатизацію держав та чинять тиск на національні уряди з метою розробки й ухвалення відповідної нормативно-правової бази.

Первинним завданням або навіть метазавданням будь-якого сучасного уряду є перетворення Інтернету на центр і середовище реалізації державних політик. В інформаційній державі Інтернет має бути доступним (фінансово і технологічно), безпечним, відкритим, універсальним суспільним благом. Інтернет повинен гарантувати рівний доступ усім, зокрема до публічної інформації, конкуренцію та ефективний режим правового регулювання.

Результати дослідження, проведеного у 2020 р., показали, що рівень цифрового розвитку в Україні на той момент значно відставав від середнього рівня в ЄС. Україну також випередили нові країни-члени ЄС, які мали нижчий рівень економічного та цифрового розвитку порівняно зі старими членами ЄС. Ситуація в Україні вирізнялася несприятливою для цифрових інновацій нормативно-правовою базою, недостатнім розвитком телекомунікаційної інфраструктури та повільним впровадженням урядом цифрових технологій [4].

Формування інформаційної держави шляхом інформатизації суспільно-політичних процесів, яку подекуди спрощено називають цифровою трансформацією, вимагає від національних урядів, і зокрема  українського, високого рівня суспільної легітимності, стратегічного бачення, наявності політичного консенсусу між основними акторами у владі та опозиції, детального плану впровадження змін, інституційної взаємодії між державними органами, сталості у впровадженні. Для ефективної імплементації змін та врахування потенційних недоліків уряд має забезпечити отримання зворотного зв’язку від громадян та бути готовим до вдосконалення окремих елементів інформаційної держави – електронного уряду, державних послуг, системи онлайн виборів тощо. За нинішніх умов будь-який уряд, який проводитиме цифрову трансформацію з метою підвищення глобальної конкурентоспроможності, змушений буде враховувати досвід держав, які вже досягли успіху в інформатизації та є орієнтирами для решти світу.   

Для швидкої і помітної трансформації у цифрову державу національні уряди повинні піклуватися про поступ на всіх рівнях і в усіх аспектах функціонування цифрової держави. На прикладі України ця сентенція підтверджується повною мірою: маючи відчутні успіхи у сфері впровадження електронного уряду, державних онлайн послуг, синхронізації державних реєстрів, широке покриття мобільним зв’язком й Інтернетом та їх доступність, рівень користування державними онлайн сервісами [6], а також рівні інформаційної та медіаграмотності ще мають значний потенціал для зростання, а цифровий розрив, зокрема між поколіннями, є досить високим. Ще гіршою є ситуація з фінансуванням досліджень і розробок та власне розробкою технічних і технологічних рішень для інформаційної держави, їх рівень становить загрозу для майбутнього української науки.

Інформаційно-комунікаційні технології створили унікальні обставини, за яких приховування, зокрема фактів, документів, зв’язків тощо стало фактично неможливим.

Для гармонійного і сталого впровадження ІКТ та розвитку відповідних технологій першочергове значення мають відносини держав і технологічних компаній. Адже, аналізуючи інформаційне суспільство як глобальне явище, важливо пам’ятати, що сучасні держави, навіть найбільш розвинені, не мають монополії на доступ до інформаційної інфраструктури. Через глобальний і децентралізований характер функціонування інформаційних технологій національні держави фактично не мають можливості контролювати власний інформаційний простір та обмежувати доступ до глобальної мережі на своїй території.

Ще однією засадничою рисою інформаційної держави є сформована культура поводження з інформацією, яка вирізняється орієнтацією на свободу слова та інформації, прозорість джерел походження інформації, безпеку передачі даних, захист приватної інформації. Держави з високим загальним рівнем інформаційної культури є менш вразливими до сторонніх інформаційних впливів.

Формування інформаційної держави вимагає розробки цілком нової державної політики, яка має бути повністю узгоджена із стратегією розвитку в соціально-економічній, інфраструктурній, політичній, промисловій, освітній, науковій, безпековій та інших сферах. Із розвитком ІКТ дедалі більшого значення набуває комплексна державна інформаційна політика, яка має охоплювати низку сфер: технологічну (інфраструктура передачі й зберігання), безпекову (протидія дезінформації, захист від фішингу, анонімність, зокрема під час голосування), змістовну (дотримання вимог про допустимий контент, прозорість походження).

Література

1. Brynjolfsson E., Mcafee, A. The Business of Artificial Intelligence. Harvard Business Review, 7, 2017. P.3-11. URL: https://starlab-alliance.com/wp-content/uploads/2017/09/The-Business-of-Artificial-Intelligence.pdf

2. Davies T., Perini F., Alonso J. Researching the Emerging Impacts of Open Data: ODDC Conceptual Framework. ODDC Working Papers #1, 2013. URL: https://www.academia.edu/64325283/Researching_the_emerging_impacts_of_open_data_ODDC_conceptual_framework

3. Heeks R. Most eGovernment for Development Projects Fail: How Can Risks Be Reduced. Institute for Development Policy and Management. Manchester, 2003. Pp. 11-17. URL:  https://www.researchgate.net/publication/281562385_Most_eGovernment-for-development_projects_fail_How_can_risks_be_reduced 

4. Iavorskyi P., Taran S., Shepotylo O., Hamaniuk O. Ukraine’s integration into the EU’s digital single market. Potential Economic Benefits. Kyiv: Ukrainian Centre for European Policy, 2020. URL: https://ucep.org.ua/wp-content/uploads/2023/01/ukraines-integration-into-the-eus-digital-single-market-potential-economic-benefits.pdf 

5. Kettl D. The Transformation of Governance: Public Administration for Twenty-First Century America. Baltimore and London: Johns Hopkins University Press, 2002. 205 p.

6. КМІС. Аналітичний звіт «Думки і погляди населення України щодо державних електронних послуг». 2023. URL: https://www.undp.org/uk/ukraine/publications/analitychnyy-zvit-dumky-i-pohlyady-naselennya-ukrayiny-shchodo-derzhavnykh-elektronnykh-posluh 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота