ФАКТОРИ МОВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ З ІНОЗЕМНИМИ ЗДОБУВАЧАМИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ФАКТОРИ МОВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ З ІНОЗЕМНИМИ ЗДОБУВАЧАМИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

03.03.2024 19:38

[8. Філологічні науки]

Автор: Дузь Лариса Іванівна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов, Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової




Анотація. Ефективному дистанційному мовному навчанню сприяє врахування специфічних аспектів професійної та фахової освіти. Аналіз онлайн- та офлайн-навчання у немовному (музичному) ЗВО формує розуміння мовних потреб іноземного здобувача та завдань лінгводидакта.

Ключові слова: лінгводидактика, онлайнова та офлайнова навчальна комунікація.

Виклад матеріалу. Перехід на дистанційне навчання в умовах воєнного стану створив нові виклики у сфері викладання української мови для іноземців. В обставинах, які унеможливлюють взаємодію іноземних здобувачів з широким мовним середовищем, на лінгводидактів покладено формування мовленнєвої суб'єктності іноземного студента, підготовка його до активної ролі адресата й адресанта комунікації. З метою ефективного мовного навчання в умовах дистанційної комунікації необхідним є врахування специфічних аспектів мовленнєвої ситуації та уточнення її загальної моделі. Розроблені соціолінгвістикою схеми мовленнєвої комунікації відзначаються множинністю, яка зумовлена багатоманіттям ситуацій спілкування і доводить неможливість вироблення повної та всеохопної моделі [1]. У сфері професійної вищої освіти актуальним є аналіз соціокомунікативної структури основних академічних ситуацій. На перший план їхнього вивчення виходять питання соціальної обумовленості мови і мовлення, міжособистісних мовленнєвих відносин і функціональної диференціації мови. 

У немовному, зокрема музичному, ЗВО завданням лінгводидакта є підготовка іноземного студента до сприйняття лекційного матеріалу, участі у практичних заняттях з профільних і загальногуманітарних дисциплін, а також до комунікування з педагогом зі спеціальності. Ці провідні форми навчальної мовленнєвої взаємодії відрізняються за компонентами обстановки, що включає просторово-часову характеристику, мету за типом діяльності та тему [2]. Різна роль учасників у них — мовців і слухачів — пояснюється мірою формальності, 

публічності, особистісності. Вплив чинять також фактори етносу, віку тощо. До уваги беруться індивідуальні особливості та вплив міжособистісних і рольових  відносин.

Означені фактори специфічно позначаються на заняттях, що проводяться дистанційно. Так, під час офлайн-навчання, яке передбачає асинхронну взаємодію між суб'єктами навчання, учасники освітнього процесу взаємодіють між собою із затримкою в часі, при цьому здобувач освіти використовує електронні ресурси у зручний для нього час. З огляду на недостатність лексичного запасу та мовно-інтерпретаційних умінь іноземних студентів така форма навчального комунікування є, на думку лінгводидакта, ефективною для сприйняття та засвоєння лекційного матеріалу. За складних  технічних умов (відсутність електроенергії, неякісний інтернет зв'язок, пошкодження електронного пристрою) офлайн-режим стає у пригоді для проведення практичних занять та перевірки самостійної роботи студентів. Ця інформаційно-комп'ютерна технологія використовується для аудіо, відео та текстових повідомлень, мовних завдань, методичних рекомендацій. Застосований під час контрольних заходів, асинхронний режим навчання своєрідно об'єктивує результати мовного навчання та мінімалізує суб'єктивістський фактор.

Натомість, онлайнова освітня діяльність створює умови для навчання у мережі в режимі реального часу  та передбачає синхронне перебування та взаємодію між суб'єктами у веб-середовищі, одночасне використання відео, аудіо, графічної та текстової інформації. Такі умови є більш наближеними до аудиторних занять віч-на-віч, сприяють індивідуалізації навчання в умовах опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу, а отже вимагають уваги до суб'єктних факторів.  Будучи комп'ютерно опосередкованою, онлайн комунікація має ознаки реального міжособистісного спілкування, тому випробовує комунікативні здатності суб'єктів освіти, їхню емоційну стабільність і толерантність. Онлайнова форма мовних практичних 

занять дозволяє всім учасникам брати участь у діалозі, досягати розуміння навчального матеріалу та взаєморозуміння. Водночас, посередництво комп'ютерних технологій у міжособистісній комунікації ускладнює шлях до встановлення приватності та неформальності, що характеризують індивідуальні музичні заняття. Тому вироблення в іноземних студентів навичок спонтанного мовлення та адекватного інтерпретування стає складним актуальним завданням лінгводидактики за умов дистанційного навчання. Загальною проблемою, яка постає у процесі дистанційного викладання мовних, інших загальногумінітарних предметів, а також спеціальних музичних дисциплін, є формування в іноземних здобувачів відповідальності як особистісної та фахової якості.

Література:

1. Масенко Л. Т. Нариси з соціолінгвістики. Київ : Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”, 2010. 242 с.




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота