ЦИФРОВІ ІННОВАЦІЇ У ЗБЕРЕЖЕННІ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ: ШЛЯХИ ПРОГРЕСУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЦИФРОВІ ІННОВАЦІЇ У ЗБЕРЕЖЕННІ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ: ШЛЯХИ ПРОГРЕСУ

21.03.2024 17:37

[7. Мистецтвознавство]

Автор: Миколайчук Антоніна Романівна, аспірантка, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури


Розвиток музейної кліматології визначає ряд вимог до зберігання музейних артефактів, але існують інші фактори, що впливають на стан збереження музейних предметів. Наприклад, дослідники з Барселонського університету розробили комп'ютерні моделі мікроклімату для визначення оптимальної відстані між твором мистецтва та внутрішньою поверхнею зовнішньої стіни. Вони використовували цифрове моделювання та програмне забезпечення для аналізу теплових потоків та температурних змін. Ці дослідження дали змогу розробити конкретні рекомендації для збереження музейних артефактів. Такі технології застосовуються і у великих музеях світу.

Музей Лувр у Парижі, який має велику колекцію мистецтва, реагує на виклики, такі як накопичення забруднюючих речовин у музейному мікрокліматі та інші фактори, які створюють коливання умов середовища. Щоб протидіяти цим проблемам та відповідати міжнародним стандартам, Лувр впровадив комплексну систему моніторингу в реальному часі для захисту своїх артефактів. Одним з таких напрямків є проєкт «Захист культурної спадщини шляхом моніторингу корозії в реальному часі» (MUSECORR), фінансованого ЄС та контрольованого Інститутом корозії (Франція). В рамках цього проєкту розроблено реєстратори корозії AirCorr, які дозволяють контролювати метали та сплави в реальному часі. Ця система має численні переваги, включаючи швидкий відгук, високу точність та довготривалу автономність. Крім того, у музеї використовуються неінвазивні Bluetooth-сенсори для вивчення руху відвідувачів та покращення їхнього досвіду [3]. Ці дані сприяють кращому розумінню поведінки відвідувачів та допомагають у вирішенні проблем з управлінням потоком людей в музеї. Впровадження системи моніторингу в реальному часі дозволило Лувру підвищити рівень збереження своїх артефактів та встановити стандарт для інших музеїв по всьому світу. Цей приклад ілюструє ефективне використання моніторингу в реальному часі в рамках превентивної консервації, що відповідає міжнародним стандартам.

Британський музей запровадив ініціативу цифрової документації для своїх колекцій з метою поліпшення доступності та наукової цінності. Використовуючи високороздільне зображення, сканування в 3D та технології мультиспектрального зображення, музей створив детальні записи артефактів. Ці дані були інтегровані до централізованої бази даних, доступної для фахівців з консервації, дослідників та громадськості [2]. Ініціатива сприяла покращенню доступності та наукової корисності колекцій музею. Репозитарій є частиною служби Shared Research Repository, яка охоплює результати досліджень установ культури та спадщини Великобританії. Дослідники тепер можуть вивчати артефакти дистанційно, а фахівці з превентивної консервації аналізувати деталі на зображеннях. Цей підхід відповідає міжнародним стандартам та сприяє більш інклюзивному доступу до культурної спадщини.

Ватиканські музеї використовують передові неінвазивні рішення ІКТ для постійного моніторингу стану артефактів з метою забезпечення превентивної консервації. Ці рішення включають цифрові датчики та технології отримання цифрового зображення, які були апробовані у рамках десятирічного проєкту. Зібрані дані інтегруються в централізовану систему управління консервацією, що полегшує огляд стану пам'яток. Це дозволяє фахівцям з консервації оцінювати структурну цілісність картин і скульптур без фізичного втручання [1]. Впровадження неінвазивних рішень ІКТ сприяло оптимізації моніторингу та прийняттю реставраційних рішень на основі даних в реальному часі, що відповідає міжнародним стандартам превентивної консервації. Цей підхід підкреслює важливість етичного обов'язку мінімізувати фізичне втручання та сприяє більш скрупульозному підходу до збереження культурної спадщини.

Дослідження показує, що використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в сфері консервації культурної спадщини відкриває широкі перспективи для підвищення ефективності та точності збереження артефактів. Впровадження передових цифрових технологій, таких як цифрові датчики, 3D-сканування та мультиспектральне зображення, дозволяє музеям та іншим культурним установам моніторити стан артефактів у реальному часі, забезпечуючи експертну оцінку та швидке реагування на будь-які зміни. Приклади впровадження цих технологій у великих музеях, таких як Лувр у Парижі та Ватиканські музеї, підтверджують їхню ефективність у підтримці превентивної консервації та забезпеченні найвищих стандартів збереження культурної спадщини. Застосування цифрових інновацій у збереженні культурної спадщини не лише підвищує доступність та наукову цінність колекцій, але й допомагає забезпечити етичність та точність в реставраційних процесах, що є критичним для збереження національного та світового культурного надбання.

Література:

1. Cimino V. The Conservation of the Vatican Museums. A Ten-year Project Completed. Vatican City – Turin : Edizioni Musei Vaticani – Allemandi, 2017. 168 p. 

2. DIGITAL REPLICAS OF BRITISH MUSEUM ARTEFACTS / G. Patrucco et al. The International Archives of the Photogrammetry, Remote Sensing and Spatial Information Sciences. 2023. Vol. XLVIII-M-2-2023. P. 1173–1180. URL: https://doi.org/10.5194/isprs-archives-xlviii-m-2-2023-1173-2023 (date of access: 19.03.2024).

3. An Analysis of Visitors' Behavior in the Louvre Museum: A Study Using Bluetooth Data / Y. Yoshimura et al. Environment and Planning B: Planning and Design. 2014. Vol. 41, no. 6. P. 1113–1131. URL: https://doi.org/10.1068/b130047p (date of access: 19.03.2024).

__________________

Науковий керівник: Тимченко Тетяна Ростиславівна, кандидат мистецтвознавства, доцент, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота