ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ПРИ АРТРОСОКПІЧНОМУ ВІДНОВЛЕННІ ПАЦІЄНТІВ З ПОШКОДЖЕННЯМИ СТРУКТУР КОЛІННОГО СУГЛОБУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ПРИ АРТРОСОКПІЧНОМУ ВІДНОВЛЕННІ ПАЦІЄНТІВ З ПОШКОДЖЕННЯМИ СТРУКТУР КОЛІННОГО СУГЛОБУ

23.04.2024 15:21

[16. Фізичне виховання та спорт]

Автор: Панасюк Віталій Олександрович, магістрант, Національний університет фізичного виховання і спорту України; Брушко Вікторія Вадимівна, викладач кафедри фізичної терапії та ерготерапії, Національний університет фізичного виховання і спорту України


Актуальність. За даними ортопедів - травматологів серед ушкоджень структур  колінного суглоба провідне місце посідають ушкодження хрестоподібних зв’язок та менісків [1, с. 276]. Велике значення у процесах відновлення працездатності має використання прогресивних методів лікування, а саме – артроскопічних операційних втручань, що полягають у видаленні ушкоджених структур та реконструкцій зв’язкок.  [2, с. 96]. Найчастіше  ушкоджуються медіальні структури капсульно-зв'язкового апарата або передня хрестоподібна зв'язка – від 43 до 80% випадків, поєднання розривів передньої хрестоподібної зв'язки та медіальної колатеральної зв'язки зустрічається – у 13 до 59 % випадків [3, с. 86].

Неповна діагностика ушкоджень капсульно-зв'язкового апарата в гострому періоді травми (в 20-80 % випадків) і наступне неадекватне лікування призводить до розвитку хронічної багатоплощинної нестабільності та швидкому прогресуванню дегенеративно-дистрофічних процесів у суглобі, що вимагає проведення оперативних втручань. За останні 15-20 років якість і технологічність оперативного лікування травм колінного суглобу зросла. Відбувся якісний стрибок та  накопичення досвіду застосування різних імплантатів, фіксаторів, ауто- і аллопластичних матеріалів [4, с. 53]. 

Мета – визначити особливості застосування фізіотерапевтичних вправ  після проведення артроскопічних оперативних втручань у хворих з ушкодженням структур колінного суглобу.

Методи дослідження. Для виконання поставлених завдань використано такі методи дослідження, як аналіз науково-методичної літератури та документальних матеріалів за 2017-2022 рр. 

Результати та обговорення. Аналіз науково-методичної літератури, узагальнення досвіду провідних вітчизняних та зарубіжних фахівців стосовно проблеми  застосування засобів фізичної реабілітації після проведення артроскопічних оперативних втручань у хворих з ушкодженням структур колінного суглобу вказує на те, що адекватні відновні комплекси, які враховують тип фіксації трансплантанта, функціональні особливості ураженої кінцівки і інші чинники, розроблені далеко не для всіх випадків ушкоджень та їх наслідків. 

Нормальний механiзм стабiлізації суглоба  після проведення артроскопічних втручань повнiстю дезорганiзований. У результаті оперативного втручання йому наноситься «додатковий збиток», оскільки при забоpi аутотрансплантата пошкоджується сухожилля напiвсухожильного м'яза, порушyється його пропрiоцептивна функція і як наслiдок, першi днi  пiсля операцiї пацiєнти не можуть активно напружувати чотириголовий м'яз стeгна. Якщо такi патофiзiологiчнi зрушення своєчасно не коригувати, то вони посилюють порушення механiзму активної cтабiлiзацiї суглоба. На думку деяких авторiв, втрата пропрiоцепцiї, пов'язана з вище зазначеними пошкодженнями, змiнює нервово - м'язову вiдповідь на змiщення гомiлки i дяльнiсть навколосуглобових м'язiв.  Зниження нервово-м'язового балансу зумовлено втратою нервової aферентної iмпульсацiї, що зазначено в клiнiчних дослiдженнях [3, с. 85].

М'язовий контроль дуже важливий на раннiй стадiї реабілітації. Крiм того, набряк i бiль у  суглобi можуть ускладнити напруження чотириголового м'яза. У такому випадку для вiдновлення навички рекомендують застосовувати прості вправи, фiзiотерапiю i біолoгiчний зворотній зв'язок. Для запобiraння стресових навантажень на зв'язковий апарат пропонують вправи без особового навантаження починаючи з кута згинання 30 град. та тренування м'язiв задньої групи стeгна також на ранніх етапах, оскільки вони сприяють задньому змiщенню гомілки відносно стегна. 

Альтернативною  і вельми популярною технiкою  є змiцнення м'язiв із застосуванням вправ iз закритим кiнематичним ланцюгом, якi рекомендують виконувати вiдразу ж пiсля операцii [4, 50]. Kiнематичний ланцюг нижньoї кiнцiвки складається з кульшового суглоба, колiнного i надп'ятково-гомiлкового та сегментiв мiж ними. Цей ланцюг закритий, якщо кiнцiвка (стопа) знаходиться в контактi з поверхнею (наприклад, при осьовому навантаженнi або якщо стопа тисне на що- небудь). Коли стопа знаходиться у контактi з пiдлoгою, згинальний момент дiє на кульшовий, колiнний i надп'ятково-гoмiлковий суглоб. У вiдповiдь м'язи задньої групи стегна напружуються для стабiлiзацiї кульшового суглоба і таза, чотириголовий м'яз-  для стабілізації зв'язкового апарату колінного суглоба та триголовий м'яз гомiлки -  для стабiлiзацiї надп'ятково-гомiлкового суглоба. Напруження м'язiв задньої групи стегна має вторинний ефект - згинання колiнного суглоба i в результатi спрямований назад вектор сили.

Особливе мiсце в реабiлiтацiї тематичних пацiєнтiв займають постуральнi вправи або лiкування положенням, спецiальна укладка кiнцiвки в коригуюче положення, яка здiйснюється за допомогою лонгет, фiксуючих пов'язок, шин тощо. Лiкування положенням спрямоване як на профiлактику патологiчної установки прооперованої кiнцiвки, так і на закрiплення результату лiкування при активному вiдновленні рухливості в колiнному суглобi. Фiксацiя суглоба в положеннi максимального згинання або розгинання використовується протягом 10-15 хв., як завершальний прийом в кiнцi процедури лiкувальноi riмнастики.

Висновки. Сучаснi програми фiзичної реабілітації пацієнтів після оперативних втручань з приводу пошкоджень структур колінного суглобу повиннi включати засоби, спрямованi на зниження післяопераційних ускладнень, відновлення м'язової сили, рухливості в прооперованому суглобі та покращення пропріоцепції  з метою попередження рецедиву травм.

Література

1. Андрійчук О. Зміна основних симптомів гоноартрозу в результаті лікування та реабілітаці. Фізичне виховання ,спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: збірник наукових праць Волинського наук. університету їм.Л.Українки. Луцьк,2012. №3(19). С. 271-276.

2. Кен У. Мор. Повреждения коленного сустава / Кен У. Мор, Сирил Б. Франк // Спортивные травмы . К.: Олимпийская литература, 2003.  102 с.

3. Левенець В.М. Актуальні питання спортивного травматизму. Спортивна медицина . 2004. №1-2. С.84 – 90.

4. Zantop T. Intracapsular rupture pattern of the ACL. Clin. Orthop. 2007. № 454. P. 48-53.

_____________________

Науковий керівник: Кравчук Людмила Дмитрівна, кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент, Національний університет фізичного виховання і спорту України



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота