ОСОБЛИВОСТІ ЛІЦЕНЗУВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ ЛІЦЕНЗУВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

25.04.2024 14:22

[2. Юридичні науки]

Автор: Усенко Юлія Олександрівна, здобувачка вищої освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Ліцензування як інструмент регуляторного впливу набуває певних особливостей в умовах воєнного стану. Збереження існуючого бізнесу та стимулювання розвитку підприємництва є надзвичайно важливими для підтримки економіки держави. З іншого боку в умовах війни існують ризики маніпуляцій з боку надавачів послуг та виробників товарів, що можуть допускати погіршення їх якості, шкідливий вплив на довкілля, порушувати права й інтереси споживачів. Окремої уваги потребують сфери енергетики та комунальних послуг, де задіяні об’єкти критичної інфраструктури, які забезпечують потреби споживачів електричної енергії, тепла, води. Важливий доступ до цих ресурсів, а також контроль щодо якості надання відповідних послуг.

У різних джерелах ліцензування розглядають як: сукупність засобів, які встановлені державою і пов’язані з видачею, переоформленням, анулюванням ліцензій, із наглядом органів, що видають ліцензії, за дотриманням суб’єктами господарювання відповідних ліцензійних умов [1]; правовий інститут, тобто сукупність правових норм, що регулюють такі типи відносин: що виникають в результаті створення системи органів, які мають право видавати ліцензії на здійснення окремих видів господарської діяльності; щодо організації діяльності органів, які здійснюють ліцензування; що виникають між органами виконавчої влади й особою, яка бажає одержати, одержала чи втратила ліцензію на проведення того чи іншого виду господарської діяльності [2, с. 217-218].

Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» [3] визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності. Види діяльності у сферах енергетики і комунальних послуг мають щонайменше три ознаки для ліцензування, яке здійснює Регулятор (НКРЕКП) [4]: 1) передбачають специфічні умови при провадженні діяльності (діяльність учасників на енергетичних ринках здійснюється з урахуванням вимог і правил, які розробляє і регулює НКРЕКП); 2) можуть нести загрозу здоров’ю людей і довкіллю (контроль за дотриманням ліцензійних умов дозволяє уникнути відповідних наслідків); 3) існують особливі умови доступу до ринків та природні монополії [5]. Більшість видів діяльності суб’єктів природних монополій та суміжних ринків припадає на сферу енергетики. 

НКРЕКП як орган ліцензування видає ліцензію суб’єкту господарювання, надаючи йому право (дозвіл) на здійснення певного виду господарської діяльності відповідно до ліцензійних умов [3]. Щоб забезпечити відповідність провадження діяльності згідно з ліцензійними умовами, Регулятор у межах своїх повноважень здійснює контроль за їх додержанням шляхом проведення планових і позапланових перевірок, з чітким переліком підстав для проведення позапланових заходів відповідно до закону [6]. Зафіксовані порушення та вимоги щодо їх усунення відображаються у відповідному акті. Порушення ліцензійних умов тягне за собою адміністративну відповідальність [3], де в якості санкцій може бути накладено штраф, зупинено або анульовано ліцензію. В окремих сферах, що підлягають ліцензуванню, порушник може притягатися до кримінальної відповідальності, яка, окрім штрафів, може передбачати позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; конфіскацію майна; арешт; обмеження або позбавлення волі на певний строк або довічно. Міра покарання залежить від ступеню тяжкості заподіяної шкоди й наслідків вчиненого правопорушення. За порушення органами ліцензування та їх посадовими особами законодавства у цій сфері закон передбачає адміністративну, матеріальну, дисциплінарну відповідальність [3]. 

Ліцензійні умови, розроблені Регулятором для кожного виду діяльності, які він регулює відповідно закону [3], враховують специфіку енергетичних ринків, містять мінімальний необхідний перелік документів та вимог для отримання ліцензії та визначають випадки, коли відповідна ліцензія не потребується. Наприклад, для виробництва електричної енергії на власні потреби суб’єкта, без намірів продажу на ринку, Регулятор надає йому право виробляти електричну енергію без ліцензії. Це підкреслює зважений підхід до ліцензування з дотриманням основних вимог законодавства у цій сфері. Так вироблена енергія забезпечує технологічні потреби суб’єкта, з метою здійснення ним основного виду господарської діяльності, не пов’язаного зі сферою енергетики. Суб’єкт господарювання не отримує додатковий дохід від продажу виробленої енергії, тому звільняється від ліцензування як регуляторного впливу, що не є доцільним (ефективним) в даному випадку.

Регулятором враховані особливості роботи та умови звернення як ліцензіатів, так і здобувачів ліцензій під час дії воєнного стану в Україні, які ухвалені окремою постановою НКРЕКП, що доповнюється у разі потреби. [7] Основні заходи спрямовані на безпеку та захист національних інтересів, а також безпосередньо суб’єктів господарювання та їх посадових осіб від наслідків збройної агресії РФ. Так уточнено умови розгляду заяв суб’єктів, проведення перевірок, здійснення окремих процедур, обмежено доступ інформації про місцезнаходження об’єктів енергетики тощо. Окрім того, Регулятор рекомендує суб’єктам господарювання подавати заяви в електронній формі через Портал електронних сервісів Мінекономіки (https://my.gov.ua/), що не лише відповідає сучасним вимогам щодо надання адміністративних послуг, але й зменшує ризики щодо безпеки та різних маніпуляцій під час подачі та реєстрації документів. Водночас, обмеження прав осіб звертатися до Регулятора в інший спосіб, визначений законом, означатиме порушення їх конституційних прав. У разі ухвалення такого рішення Регулятором, воно має бути обґрунтованим, як це визначено Законом [8].

Отже, види діяльності на енергетичних ринках за рахунок наявності відповідних ознак підлягають ліцензуванню НКРЕКП. Регулятор діє відповідно до компетенцій та повноважень, визначених законом, розробляючи ліцензійні умови на провадження видів діяльності у сфері енергетики та комунальних послуг й контролюючи їх дотримання ліцензіатами. У період дії воєнного стану враховані особливості ліцензування у цих сферах з метою забезпечення захисту національних інтересів, безпечного виконання обов’язків суб’єктами господарювання та посадових осіб під час здійснення заходів контролю. За будь-яких обставин важливо, щоб ліцензування як інструмент регуляторного впливу не спричиняв обмеження конкуренції на енергетичних ринках та застосовувався для їх ефективного регулювання.  

Література:

1. Шпомер А. Поняття, ознаки та функції ліцензування певних видів господарської діяльності. Господарське право. 2004. № 12. С. 77-80.

2. Вінник О. М. Господарське право: навч. посіб. / О. М. Вінник; МОНУ. - 2-ге вид., змінене та доп. - Київ: Правова єдність, 2016. - 768 с. 

3. Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 23, ст.158).

4. Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № 51, ст.833.

5. Закон України «Про природні монополії» від 20 квітня 2000 року № 1682-III. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, № 30, ст.238.

6. Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" 5 квітня 2007 року № 877-V. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007, № 29, ст.389.

7. Постанова НКРЕКП «Про особливості ліцензування у сферах енергетики та комунальних послуг у період дії в Україні воєнного стану» від 26.03.2022 № 350 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0350874-22#Text (дата звернення: 25.04.24).

8. Конституція України прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота