ЛІНГВОПОЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО ЖІНОЧОГО РОМАНУ ГЕРИ ЛІНД «DAS SUPERWEIB» - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЛІНГВОПОЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО ЖІНОЧОГО РОМАНУ ГЕРИ ЛІНД «DAS SUPERWEIB»

25.04.2024 14:39

[8. Філологічні науки]

Автор: Шишканова Наталя Миколаївна, студентка 4 курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова


Гендерна нерівність – проблема, що широко обговорюється протягом усієї історії. Поява фемінізму у XVIII столітті була відповіддю на обмежену роль жінок у суспільстві. 

В XVIII столітті роман отримав назву «жіночого жанру», чому передувало припущення, що якості, властиві жінці (суб'єктивність, здатність любити, чеснота, спостережливість тощо) відповідають «власним» характеристикам жанру (неформальність, тематика, педагогічний потенціал, концентрація на конкретному)»[10, 67]. Однак це твердження виявилося стереотипним. 

З розвитком літератури та фемінізму жіночий роман став універсальним жанром. Поява «нової жінки» наприкінці XIX століття надихнула на розвиток нових тенденцій у жіночій літературі, де героїні прагнули до незалежності. Розвиток «нової» жіночої літератури в німецькомовних країнах розпочався з кінця 1920-х років. Після Першої світової війни проблеми з економікою призвели до того, що все більше жінок почало працювати. Ці зміни були висвітлені у романах «нової жінки» – героїні балансували між любов'ю, материнством та професійною діяльністю [9, 49]. З 1970-х років у романах стала все частіше з’являтися самостійна і вольова героїня, «яка не залежить ні від обставин, ні, тим більше від чоловіка» [4]. 

Герлінд Вартенберг, відома під псевдонімом Гера Лінд, народилася 2 листопада 1957 року у великому місті Білефельді, Німеччина, у католицькій родині. Вона виросла в музичному середовищі, оскільки її «мати була вчителькою музики, а батько – лікарем» [7].

Після закінчення гімназії Ганса-Еренберга в Білефельді, Гера Лінд переїхала до Кельну, де вступила до університету на факультет теології та германістики. У 1979 році вона стала лауреатом Федерального конкурсу вокалістів у Берліні, почавши поєднувати навчання в університеті з музичними заняттями у консерваторіях Кельна і Дюссельдорфа [7].

Пізніше, у 1988 році, під час першої вагітності, Гера Лінд випустила свій дебютний роман «Ein Mann für jede Tonart», який одразу став бестселером. Після цього вона продовжила літературну кар'єру, написавши кілька успішних романів, серед яких був «Das Superweib», який завоював популярність та був екранізований у 1996 році [8]. 

Роман «Das Superweib» був виданий у 1994 році, став миттєво популярним. Гера Лінд розповідає про життя Франциски, жінки, яка вирішує змінити свою долю, відхиляючись від загальноприйнятих стереотипів і очікувань суспільства, тим самим звертаючись до проблеми жіночої емансипації – визволення від соціально встановлених норм, ролей та відносин. 

Автор порушує тему гендерної нерівності з перших сторінок роману. Альма Вінкель – жінка, з якою Франциска знаходиться у салоні – розповідає, як після Другої світової війни її чоловік поїхав до Америки, кинувши Альму з сином на вулиці. Потім Франциска привертає увагу до журналів, зміст яких складається із тем, актуальних для жінок. Зображена модель у другому журналі викликає у Франциски заздрість, тому що вона має гарне волосся і перебуває у чудовому настрої [8, 8]: 

«Ihre Haare quollen großlockig und ungeheuer volumenreich unter dem Hut hervor, woraus ich schloß, daß sie nicht nur täglich…»

Головна героїня припускає, що причиною приємного зовнішнього вигляду є відсутність двох дітей і постійно відсутнього чоловіка [8, 8]. Жінки у журналах не залежать, на думку Франциски, ні від кого. 

Коли Франциска у розмові з Альмою згадує свого чоловіка і те, що він кінорежисер, вона бентежиться. Франциска відчуває невдоволення власним життям, а не гордість за нього, тому що вона знаходиться в його тіні та весь свій час присвячує дітям або домашнім справам [8, 8]: 

««Ja», sagte ich bescheiden errötend. Es ist doch immer wieder ein wunderbares Gefühl, stolz im Schatten des Gatten zu stehen»

До лінгвопоетичних особливостей також відносяться графічнj-стилістичні засоби – «спеціальна група засобів», яка найчастіше використовується в друкованій рекламі та «передається шляхом зміни написання слів із певною метою» [2]. До графічних стилістичних засобів відносять графон, тобто порушення форми слова [6, 6], завдяки якому герої роману наближені до читача, тобто більш реалістичні та правдоподібні. Як зазначає Кухаренко В.А. до графонів відносяться дефісація, курсив, капіталізація [6, 7]. 

До найпродуктивніших графічно-стилістичних засобів належить капіталізація – написання слів великими літерами. У романі вона використовується для стилізації назв, наприклад: «EHELOS GLÜCKLICH» [8, 131]. 

У деяких випадках капіталізація використовується, щоб наголосити на емоційному забарвленні висловлювань. Наприклад, вона може вказувати на невдоволення того, хто говорить [8, 9]: «Aber das hätte er mir doch SAGEN können!». Доречі, знак оклику також впливає на вираження емоцій, вказуючи на обурення. У цьому випадку він підкреслює невдоволення та здивування героїні.

Капіталізація вказує на інтенсивність мовлення, наприклад: «Makler!! Ich soll ein HAUS KAUFEN!!» [8, 12].

Іншим графічно-стилістичним засобом є дефісація - «підвоєння, потроєння звуків» [5, 29]. Використовується з метою передачі обурення або роздратування героя. В таких випадках дефісацію поєднують зі знаками вигуку, наприклад [8, 214]: «Er würde doch nicht aus purer Wut und gekränkter Ehre Wilhelm am Schlafittchen packen, ihn Obelix-mäßig über den Stiefmütterchen baumeln lassen und ihn mit Ohrfeigen (Du-sollst-nicht-immer-die-Fran-zis-ka-ärgern-du-Lüm-mel!!) traktieren?»

Роман Гери Лінд «Das Superweib» характеризується використанням емотивно-експресивної лексики – слів та виразів, які виражають емоції, підкреслюють настрій того, хто говорить. До емотивно-експресивної лексики відносяться вульгаризми - непристойні та брутальні слова чи вирази [3, 206]. 

За допомогою вульгаризмів автор вказує на гнів або розчарування героїв [8, 96]: «Scheißkerle, sagte und überlegte im gleichen Moment, wie ich die Szene nun sinnvoll zu Ende bringen könnte». Вульгаризми використовуються для вираження напруги, хвилювання, ненависті або зневаги персонажа до іншого героя: «Hoffentlich würde sie Wilhelm Großkötter sei ein Arschloch. Mir war danach» [8, 210]. 

Проведене дослідження дозволяє зробити висновок, що до лінгвопоетичних особливостей роману відносяться емотивно-експресивна лексика та графічно-стилістичні засоби. За допомогою них автор створює реалістичні, наближені до читача, образи героїв. У результаті проведеного аналізу було встановлено наявність 110 прикладів вульгаризмів, 572 прикладів капіталізації та 14 прикладів використання дефісації у романі. Головною темою роману Гери Лінд «Das Superweib» є жіноча емансипація. Героїня переживає важкі випробування, але здобуває свободу і досягає мрій та поставлених цілей. 

Література:

1. Біличенко О. Література для еліти і масова аудиторія в сучасному соціал-комунікаційному просторі. Вісник Книжкової палати. Київ. 2012. № 12. С. 44–47.

2. Волощук І.І. Графічні способи маркування іронії (на матеріалі англомовної художньої прози). Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя: зб. наук. праць. Ніжин, 2012. Філологічні науки. Мовознавство. Kиїв. C. 84–87

3. Ковалів Ю.І. Літературознавча енциклопедія: у 2 т. Т.1. Київ: ВЦ "Академія", 2007. 608 с.

4. Колесниченко Н.Ю. Немецкий «эмансипированный» женский роман // Зап. з ром.-герм. філол. Одесса: Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, 2006 p. Вип. 18. С. 50–61.

5. Коломієць І. І. Основні лінгвістичні поняття і категорії. Умань: ВПЦ «Візаві», 2015. 202 с.

6. Кухаренко В.А. Практикум зі стилістики англійської мови: Підручник / Валерія Андріївна Кухаренко. Вінниця: Нова Книга, 2000. 160 с.

7. Biografie. Hera Lind. URL: https://www.heralind.com/biographie.

8. Lind H. Das Superweib. Fischer Taschenbuch Verlag: Frankfurt am Main, 1996. 400 S.

9. Folie S. Beyond „Ethnic Chick Lit“ – Labelingpraktiken neuer Welt-Frauen-Literaturen im transkontinentalen Vergleich. Transcript Verlag, Bielefeld. 2022. 488 S.

10. Kord S. Sich einen Namen machen: Zur Anonymität und Pseudonymität weiblicher Autoren zwischen 1700 und 1900. B. Metzler, Stuttgart.  URL: https://scholarsarchive.byu.edu/sophnf_nonfict/236.

__________________________

Науковий керівник: Голубенко Наталя Юріївна, доктор педагогічних наук, професор, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота