ЖИТТЄВІ СТРАТЕГІЇ СТУДЕНТСЬОЇ МОЛОДІ: ДОСВІД СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЖИТТЄВІ СТРАТЕГІЇ СТУДЕНТСЬОЇ МОЛОДІ: ДОСВІД СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

25.04.2024 22:58

[13. Соціологічні науки]

Автор: Бєлєнок Олексій Андрійович, науковий співробітник відділу соціальних структур, Інститут соціології НАН України; Мацко-Демиденко Ірина Вікторівна, кандидат соціологічних наук, науковий співробітник відділу соціології культури та масової комунікації, Інститут соціології НАН України



ORCID: 0000-0002-3938-1221 Бєлєнок О.А.

ORCID: 0000-0001-9326-1696 Мацко-Демиденко І.В.

Одним з критеріїв самореалізації молодої людини виступає ступінь здійснення її життєвих планів, які значною мірою відповідають уявленням про соціальний успіх, засоби його досягнення, прийняті в конкретному суспільстві. Життєві стратегії особистості акумулюють її взаємопов’язані довгострокові дії, що скеровані на досягнення значущих індивідуальних цілей, побудову подальшого життя у відповідності до цілісного образу майбутнього. Сучасні студенти вміють чітко формулювати свої домагання, активно аналізувати стартові та теперішні умови життя, механізми досягнення життєвого успіху, критично оцінювати наявні ресурси та власні можливості реалізації поставлених цілей. 

Емпіричну базу нашого дослідження склали результати соціологічного опитування студентів Національного  технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», проведеного у  березні-квітні 2022 р. методом анкетування (N=231). Зокрема, ми питали студентів «Що Ви готові робити для реалізації своїх планів?». З 14 сумісних альтернатив цього запитання 9 були спрямовані на те, щоб з’ясувати, чи погодяться респонденти заради здійснення своїх життєвих планів терпіти певні нестатки та долати ті чи інші труднощі; 4 – стосувалися соціальної активності, у т.ч. 1 – протизаконної; 1 – пасивності в розрахунку на щасливий випадок. 

Як випливає з даних дослідження, у структурі поведінкових стратегій київських студентів перше рангове місце займає підвищення професійної кваліфікації (85,7% опитаних позначили відповідну позицію). Друге рангове місце посіла така стратегія як відкладання створення сім’ї (58,9%), третє – пошук зв’язків (56,7%). Чимало респондентів обрали такі варіанти стратегії реалізації своїх планів, як старанне навчання в інституті (44,2%, 4 ранг), виконання малооплачуваної роботи (43,3%, 5 ранг) та часте жертвування заради роботи вільним часом (42%, 6 ранг). Серед стратегій «другого ряду» в студентському середовищі фігурують також виїзд за кордон на заробітки (29,4%, 7 ранг), робота  у розлуці з сім’єю (25,1%, 8 ранг), виконання одноманітної, монотонної роботи (22,9%, 9 ранг). Далі йдуть по мірі згасання кількості прихильників такі життєві стратегії як очікування щасливого випадку (14,7%, 10 ранг), виконання фізично важкої роботи (12,6%, 11 ранг), виконання роботи низької кваліфікації (12,1%, 12 ранг). Замикають список стратегій такі непопулярні серед студентів варіанти, як дії в обхід закону (8,7%, 13 ранг) та виконання небезпечної або шкідливої роботи (6,9%, 14 ранг).  

Зафіксовані певні гендерні відмінності у виборі тих чи інших життєвих стратегій. Юнаки частіше, ніж дівчата прагнуть шукати впливових зв’язків (63,7% і 52,1% відповідно), часто жертвувати заради роботи вільним часом (49,5% і 37,1% відповідно), виконувати фізично важку роботу (20,9% і 7,1% відповідно), чекати на щасливий випадок (18,7% і 12,1% відповідно), діяти в обхід закону (16,5% і 3,6% відповідно), виконувати небезпечну або шкідливу роботу (11% і 4,3% відповідно). Натомість дівчата в якості стратегії реалізації своїх життєвих планів частіше, ніж їхні однокурсники обирають варіант “старанно вчитися в інституті” (46,4% і 40,7% відповідно).  

Ми порівняли результати вказаного дослідження з даними соціологічного опитування київських студентів, що проводилося нами у жовтні-листопаді 2016 рр. (N=512), оскільки в тодішній анкеті містилося те саме запитання. Підвищення професійної кваліфікації в 2016 р. теж очолило список популярних життєвих стратегій, однак в порівнянні з довоєнним періодом цей варіант набув у 2022 р. більшого кола прихильників (85,7% проти 74% у 2016 р.). У воєнний час, як з'ясувалось, студенти також частіше налаштовані відкладати створення сім’ї (58,9% проти 49% у 2016 р.), шукати зв’язків заради реалізації своїх планів (56,7% проти 49% у 2016 р.), виконувати малооплачувану роботу (43,3% проти 34,3% у 2016 р.).  Війна, розпочата 24.02.2022, дещо девальвувала деякі сфери студентського життя. Варіант «старанно вчитись в інституті» під час війни обрали 44,2% київських студентів (а у 2016 р. таких було 65,7%), варіант «виїхати за кордон на заробітки» – 29,4% (а у 2016 р. таких було 38,9%), варіант «чекати на щасливий випадок» – 14,7% (а у 2016 р. таких було 26%).  

Отже, будучи активною досягальною групою, столичні студенти перш за все зорієнтовані на підвищення своєї професійної кваліфікації, яка потенційно може дозволити отримати престижну роботу в сучасних компаніях.  Респонденти до потенційних ризиків заради здійснення своїх планів ставляться досить вибірково: їх не приваблюють види діяльності, що не сприяють професійному зростанню та становлять реальні небезпеки. Вони, як правило, не згодні заради щасливого майбутнього виконувати фізично важку та небезпечну або шкідливу роботу, а також роботу низької кваліфікації, діяти в обхід закону і відтак мати справу з криміналом.  Ставлення до дилеми кар’єра/сім’я у студентському середовищі неоднозначне. Більше 40% респондентів не готові відкладати створення сім’ї заради своїх планів, лише кожен четвертий опитаний студент згодний працювати, розлучаючись з сім’єю заради життєвого успіху.  

Війна внесла певні корективи в стратегічне планування студентською молоддю свого майбутнього. Почастішали орієнтації на підвищення професійної кваліфікації, відкладання створення сім’ї, пошук впливових зв’язків, виконання мало оплачуваної роботи; менше стало тих студентів, які вбачають у старанному навчанні в інституті та заробітках за кордоном важелі управління своїм майбутнім життям. У надзвичайних умовах війни зміст життя доповнюється новими цілями, засобами та сенсами, що може стати предметом подальших досліджень. 

   

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота