ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УДОСКОНАЛЕННІ МЕХАНІЗМІВ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УДОСКОНАЛЕННІ МЕХАНІЗМІВ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ

21.05.2024 15:02

[12. Державне управління]

Автор: Кобиліна Юлія Миколаївна, директор центру підвищення кваліфікації, Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського



Сучасний стан українського державотворення перебуває на етапі модернізації системи публічного управління, що обумовлено постійним збільшенням обсягів управлінської інформації, інформаційних потоків і ресурсів у діяльності органів публічної влади. В умовах всеохоплюючого впливу процесів глобалізації, повномасштабного вторгнення окупантів, воєнного стану, питання отримання об'єктивної інформації про заходи, що вживаються органами публічної влади задля вирішення актуальних проблем суспільного життя, та результати цих заходів, відкривають широкі перспективи для удосконалення механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів публічної влади в Україні. Упровадження цифрових технологій у діяльність органів публічної влади потребує вирішення низки проблем, зокрема: забезпечення інформаційної безпеки та захисту персональних даних, подолання цифрового розриву між різними верствами населення та органами публічної влади, розроблення відповідної нормативно-правої бази тощо. 

Слід зазначити, що удосконалення механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів публічної влади напряму залежить від застосування новітніх цифрових технологій та якісних показників інформаційно-комунікаційної діяльності. Серед основних напрямків впровадження цифрових технологій слід виокремити: формування єдиної інформаційно-комунікативної системи, що сприятиме уніфікації правил та порядку їх використання [1]; упровадження електронного документообігу та автоматизованих інформаційних систем, що прискорить доставку замовникам інформаційно-аналітичної продукції [3, 5]; розширення тематики аналітичних матеріалів, що сприятиме підвищенню інформованості посадових осіб для прийняття ефективних управлінських рішень [5, 7]; демократизація сфери публічного управління шляхом забезпечення відкритості та прозорості діяльності органів влади для громадськості [4, 6]. 

Впровадження зазначених напрямків дозволить об'єднати основні публічно-управлінські сервіси в єдине інформаційне середовище, підвищити ефективність обміну інформацією між різними органами публічної влади, оптимізувати внутрішні процеси в органах публічної влади, підвищити цифрову компетентність державних службовців, налагодити ефективний зворотній зв'язок з населенням тощо. Найбільш вагомими технологіями в системі публічного управління є: великі дані (Big Data); штучний інтелект (ШІ); системи розподіленого реєстру ((Blockchain Technology); інтернет речей (Internet of Things, IoT) і цифрова простежуваність; квантові комунікації (квантові мережі); «Хмарні технології (Cloud Computing); електронний обмін даними (Electronic Data Interchange (EDI) тощо [2, 7]. 

Слід зазначити, що впровадження цифрових технологій стає можливим лише за умови застосування спеціалізованих команд цифрової трансформації, на підставі критеріально-орієнтованих та функціонально-компетентнісних засад. Структурний аналіз цифрових команд системи цифрової трансформації публічного управління дозволив здійснити розподіл повноважень управлінців, залежно від їх функціонального призначення, набутих знань і отриманих компетенцій, зокрема: координатор цифрового розвитку - CDTO (Chief Digital Transformation Officer); головний архітектор платформи; координатор роботи з даними - CDO (Chief Data Officer); координатор цифрового проектування та процесів, що пов’язані з цими процесами - CTO (Chief Transformation Officer) [6]. Загалом цифрові технології дають змогу ефективно ухвалювати рішення, розробляти цифрові адміністративні кодекси та машиночитані закони, вибудовувати спільноти державних IT-розробників.

Таким чином, застосування цифрових технологій в системі удосконалення механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів публічної влади дозволяє реалізувати основні функції публічного управління: комунікаційна (пошук, збір, зберігання, поширення інформації з метою інформування громадян); управлінська (інформаційне забезпечення прийняття управлінських рішень з метою інформування керівників та підлеглих); освітня (навчання та контроль знань управлінців за допомогою систем електронного тестування з метою формування якісного кадрового потенціалу); адміністративна (застосовування систем електронного документообігу та організації діловодства з метою оперативного вирішення управлінських завдань); контролююча (диференціація показників ефективності дій управлінців з метою формування  параметральної оцінки та контролю діяльності); зберігаюча (архівування даних з метою оперативності пошуку інформації); дослідницька (пошук нової інформації та обробка релевантного досвіду з метою пошуку нових способів та методів оптимізації управлінської діяльності); безпекова (захист інформації з обмеженим доступом, збереження секретних даних, запобігання та нейтралізація кібератак). 

Цифрові технології у публічному управлінні дозволяють контролювати виконання процесів підготовки управлінських рішень, вносити необхідні корективи в разі непередбачуваних ситуацій, приймати управлінські рішення на основі актуальної інформації, підвищувати ефективність управлінської діяльності, забезпечувати відкритість та прозорість діяльності органів публічної влади, залучати громадськість до управління державою, запобігати кіберзлочинам та хакерським атакам, формувати єдину інформаційно-комунікаційну систему усіх публічно-управлінських сервісів.

Література:

1. Берназюк О. Роль та місце цифрових технологій у сфері публічного управління. Інформаційне право. 2017. № 10. URL: http://surl.li/tulpj

2. Биркович Т. І., Биркович В. І., Кабанець О. С. Механізми публічного управління у сфері цифрових трансформацій. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2019. № 9. URL: http://surl.li/tulpl

3. Галаган Л.М. Специфіка інформаційного забезпечення органів державної влади в Україні в контексті впровадження електронного урядування//Міжнародна наукова конференція «Місце і роль бібліотек у формуванні національного інформаційного простору», м. Київ, 21-23 жовтня 2014р. URL: http://surl.li/tulpo 531 с. С.198-202

4. Качний О. Законодавчі аспекти впровадження інформаційно-комунікаційних технологій – стратегічного напряму оптимізації державного управління // Державне управління: удосконалення та розвиток: Електронне наукове фахове видання Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. 2015. №5. URL: http://surl.li/myyms

5. Кондратенко О.Ю. Інформаційне забезпечення вищих органів державної влади та електронне урядування. Науковий вісник Інституту міжнародних відносин НАУ. 2011. Т. 1 (№ 3). С. 66–73.

6. Обидєннова, Т., Васильєв В. Цифрові технології в управлінні підприємством: теоретичний аспект. Адаптивне управління: теорія і практика. Серія Економіка, 15(30). URL: http://surl.li/tulpv

7. Технології інтернету речей. Навчальний посібник [Електронний ресурс]: навч. посіб. для студ. спеціальності 126 «Інформаційні системи та технології», спеціалізація «Інформаційне забезпечення робототехнічних систем» / Б. Ю. Жураковський, І.О. Зенів; КПІ ім. Ігоря Сікорського. Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021. URL: http://surl.li/tiqht



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота