ОСОБЛИВОСТІ ОРНАМЕНТІВ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ ОРНАМЕНТІВ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

24.05.2024 14:11

[6. Культурологія]

Автор: Касьян Тетяна, заслужений художник України, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри дизайну та соціально-культурних дисциплін Черкаського державного бізнес-коледжу; Сіра Оксана, викладач, спеціаліст першої категорії кафедри дизайну та соціально-культурних дисциплін Черкаського державного бізнес-коледжу; Куколь Світлана, викладач, спеціаліст другої категорії кафедри дизайну та соціально-культурних дисциплін Черкаського державного бізнес-коледжу


ORCID: 0009-0008-0208-1664 Касьян Тетяна

ORCID: 0009-0003-8509-3276 Сіра Оксана

ORCID: 0009-0008-0208-1664 Куколь Світлана

Спадщина Трипільської культури досі прослідковується у сучасній культурі та мистецтві, особливо в Україні, що започаткувала основи українського світогляду, які досі зустрічаються в народних традиціях. Мотиви трипільських орнаментів використовуються в декоративному мистецтві та дизайні. Дослідження цієї культури допомагають глибше зрозуміти розвиток людських цивілізацій в Європі, зокрема трипільської кераміки, яка є візитівкою трипільської культури.

Значний вплив орнаментів трипільської культури можна відчути в сучасних наукових дослідженнях, де вони стають об’єктом вивчення у галузі археології, етнографії, історії мистецтва та дизайну. 

У сучасній Україні спостерігається відродження народних мистецтв, що включає інтерес до трипільських орнаментів. Це відродження відбувається через освітні програми, мистецькі виставки, а також через комерційну діяльність, яка допомагає підтримувати майстрів та розширює ринок для продуктів дизайну з трипільськими мотивами. 

Трипільська культура – це неолітична та енеолітична культурна спільнота, яка процвітала на території сучасної України, Молдови та Румунії приблизно з 5400 по 2700 рік до нашої ери (кам’яно-мідної доби), яка була високорозвиненою хліборобською культурою, яка в ті часи майже не мала аналогів та залишила помітний слід у вигляді складних і символічних орнаментів на кераміці, скульптурах та інших предметах. Ця культура отримала свою назву від села Трипілля, що на Київщині, де в кінці ХІХ століття археологом Вікентієм Хвойкою були  виявлені перші артефакти.

Трипільці будували великі, добре організовані поселення, деякі з яких могли налічувати до 15 тисяч мешканців. Характерними є великі круглі будівлі з одноповерховими та двоповерховими будинками, які мали кілька кімнат.

Трипільська культура зникла близько 2700 року до нашої ери, причини чого досі залишаються предметом наукових дискусій. Однією з теорій є те, що зміни клімату та виснаження земельних ресурсів могли вплинути на це зникнення.

В археологічних матеріалах часто зустрічаються фігурки, які можуть відображати релігійні вірування трипільців, зокрема різноманітні статуетки «великої богині». Антропоморфні жіночі статуетки «трипільських Венер часто розписані своєрідним «татуюванням», а також фігурки жінок із немовлям – так звані трипільські мадонни. Ці статуетки, ймовірно, символізували Богиню-Матір та родючість. Сакральність і культове значення жіночих статуеток пов’язане з віруваннями трипільців, а також з особливостями общинних відносин з домінуванням жінки – матріархату [2].

Однією з шанованих трипільцями фігурок є – бик, що часто зустрічається біля жертовників. Епоху трипільців часто називають «цивілізацією на волах», тому що  вона безпосередньо пов’язана з їх діяльністю. Саме бики-воли допомагали обробляти землю, були основною тягловою силою трипільців, а можливо уособлювали сакральну чоловічу силу [2]. А також бики символізували Сонце. Трипільці також вірили в божества грому, вітру, неба та інші стихії природи. 

Багатою символікою і вишуканою закінченою формою вирізняються так звані модельки храмів. Відомо, що давні люди розглядали такі речі як втілення Космосу. Варто зазначити, що це стосується не тільки храмів. Символіка ваз (горщиків), фігурок тварин та інших речей свідчить, що вони також розглядались як моделі Космосу і Богині. Висловлене ще більше стосується храмів, будівництво яких і в пізніші часи розглядалось як повторення етапів творіння Космосу. Ці міркування дають підставу розглядати «храми» як моделі Космосу і шукати в них відображення семичленних структур Космосу і Тіла Богині [3, с. 38].

Однією з видатних рис Трипільської культури є її кераміка – це головна візитка Трипільської культури, яку часто називають ще «культурою мальованої кераміки». Особливістю трипільської кераміки є округло-випукла форма посуду, а також зустрічаються біноклеподібдні сосуди чорно-вугільного, білоглиняного та червоно-охрового кольорів, які не мають аналогів у жодній археологічній культурі, тому не можна пояснити призначення цього посуду, але вважається, що це предмети релігійного культу та використовувались для ритуалу викликання дощу. Також зустрічаються посудини, форма яких імітувала дорослих тварин і птахів.

Трипільці виготовляли посуд трьох типів: господарський, кухонний та культовий. Серед кухонного посуду, який використовувався для приготування їжі, були глечики, кухлі, кринки, миски, чаші, амфори тощо. Вчені виділяють від 11 до 17 основних типів трипільського керамічного посуду. Зокрема, за формою розрізняють: конічний, вазоподібний, лійчастий, з плавним та різким профілем, гострореберний, з утопленими вінцями та інші [5].

Гончарні вироби трипільців умовно можна поділити на два види – одні досить грубі та прості, а інші – з прекрасно виробленої глини, з тонкими стінками, добре випалені з досконалістю, що вражає. Тому що, трипільці мали високу технологію обпалювання глини, її виготовлення було поставлене на потік й ця технологія випередила греків на три тисячі років. Найдений у 2015 році, у селі Доброводи на Черкащині гончарний горн, (величезна піч (6 квадратних метрів, з кількома отворами для закладання дров), спростував традиційне твердження про те, що перші горни винайшли греки [4].

Технологія виробництва кераміки має ряд послідовних операцій: вибір глини та її додаткова обробка, виготовлення форми, обробка поверхні, орнаментація і випал посудини. Для виготовлення посуду стародавнім керамістам потрібно було ретельно добирати глину з урахуванням не лише можливостей її формування (пластичності), а також і стану маси при висиханні та випалі. Трипільські гончарі стали використовувати для виготовлення посуду сировину, яка створювалася шляхом змішування декількох сортів глини та була дуже пластичною. З неї можна було робити посуд навіть на гончарному колі, тонкостінний, якісний, який міг витримати високотемпературний випал [1]. Вважається, що виробництво трипільської кераміки досягло найвищого рівня майстерності та навіть, за своєю якістю вона випереджала китайську кераміку.

Трипільці виготовляли глиняний посуд з різноманітними орнаментами, що включали геометричні мотиви, спіралі, меандри та зображення людей, рослин та тварин. Їхній посуд часто мав високий художній та технічний рівень. 

Орнаменти на посуді розказують про світ, який їх оточував, а також передають легенди та міфи трипільців. Найбільш поширені мотиви в орнаменті – стилізовані зображення сонця і його колообігу (коло або кілька концентричних кіл, часто з хрестом посередині), рослинності (ялиночки), води (хвилясті лінії). Досить поширеним був спіралеподібний мотив, який вважають відображенням міфологічних уявлень трипільців про змія – дракона. Рідше зустрічаються вироби, де зображено знак Місяця.

Декоративні мотиви не тільки прикрашали посуд та інші побутові предмети, а й несли в собі глибокий символічний зміст, який міг відображати релігійні вірування, соціальні структури та космологічні уявлення трипільців.

Можна надати наступну характеристику трипільських орнаментів:

– Основу трипільських орнаментів складають геометричні фігури, такі як круги, точки, спіралі, зиґзаґи, хвилясті лінії та меандри. Ці форми могли бути використані самостійно або у складних комбінаціях.

– Орнаменти, що мають симетричний, ритмічний розподіл та створюють візуальну гармонію та баланс.

– Орнаменти, які включають абстрактні чи стилізовані зображення рослин (листя, квіти), тварин (змії, птахи) та людських фігур. Це відображення природи може символізувати плідність, родючість та взаємодію з природним світом.

– Елементи орнаментів можуть бути трактовані як символи з захисними або магічними властивостями, або як відображення релігійних вірувань. Наприклад, спіралі часто асоціюються з вічністю та регенерацією.

– Орнаменти наносилися на кераміку різними методами, включаючи різьблення, малювання, штампування та інкрустацію. Використання різних кольорів, особливо червоного, чорного та білого, допомагало створити контраст і підкреслити деталі орнаментів.

Таким чином, можна стверджувати, що спадщина трипільської культури є унікальним явищем, великим національним скарбом та джерелом для натхнення сучасних художників та дизайнерів, які використовують ці традиційні мотиви у своїх творах. Вони служать не лише як елемент національної ідентичності, а і як засіб для глибокого дослідження і розуміння давніх культур та їх вплив на сучасність. 

Список літератури:

1. Горбачова Е.О. Кераміка трипільської культури URL : http://conferences.vntu.edu.ua/index.php/all-hum/all-hum-...r/download/7000/5688?

2. Орнаментована кераміка трипільської культури. URL: http://surl.li/trjjo 

3. Причепій Є. М. Культові керамічні вироби та орнаменти посуду трипільців у світлі ідей праміфу. Культурологічна думка. 2018. №13 С. 37-49

4. Сім чудес Трипільської культури. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/trypilska-kultura-ukrayina/31078240.html12

5. Трипільські мотиви URL: http://surl.li/trjwm 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота