ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЦИФРОВИХ ФІНАНСІВ В ЄС І В УКРАЇНІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЦИФРОВИХ ФІНАНСІВ В ЄС І В УКРАЇНІ

28.05.2024 19:32

[2. Юридичні науки]

Автор: Товкун Людмила Вікторівна, кандидатка економічних наук, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого



Важливою складовою сучасної економіки ЄС в умовах глобалізації і технологічних інновацій є цифровий ринок. Його активний розвиток був пов’язаний з прийняттям ряду документів, що сприяли створенню сприятливого середовища, стимулюванню інновацій та підвищенню конкурентоспроможності європейських компаній. Так, у 2010 р. в ЄС був прийнятий Цифровий порядок денний для Європи - «Європа 2020» (далі- Цифровий порядок) як довгостроковий план для стимулювання зростання економіки ЄС. Цифровий порядок став частиною стратегії «Європа - 2020». Одним з ключових завдань Цифрового порядку стало створення єдиного цифрового ринку (ЄЦР). Однак тільки у 2015 році, вже після підписання Угоди про асоціацію, ЄС перейшов до активної фази розбудови ЄЦР і ухвалив відповідну стратегію, направлену на покращення в Європі доступу до цифрових товарів і послуг, створення умов розвитку цифрових мереж та послуг та використання потенціалу зростання цифрової економіки. Важливим для розвитку цифрового ринку було прийняття у 2016 році Загального регламенту про захист даних (GDPR), який встановив єдині правила захисту персональних даних у всьому ЄС, що підвищило довіру споживачів до цифрових послуг і стимулювало розвиток цифрової економіки. Впроваджена у 2018 році Директива про платіжні послуги 2 (PSD2) відкрила ринок платіжних послуг для нових учасників, таких як фінтех-компанії, і стимулювала інновації в цій галузі. Завдяки PSD2 споживачі отримали більше контролю над своїми фінансами, а конкуренція між постачальниками платіжних послуг посилилася. Прийнята у 2000 році Директива про електронну комерцію (Directive 2000/31/EC) встановила правові рамки для надання електронних послуг, забезпечивши правову визначеність для підприємств і споживачів. Вона сприяла гармонізації національних законодавств щодо електронної комерції та стимулювала розвиток транскордонної торгівлі. 

З метою практичної реалізації стратегії «Європа - 2020» та необхідності подальшого розвитку конкуренції і захисту прав суб’єктів цифрового ринку, наприкінці 2018 року Директивою (ЄС) 2018/1972 Європейського Парламенту та Ради від 11 грудня 2018 року ЄС прийняв Європейський Кодекс електронних комунікацій (далі - Кодекс), який поглинув пакет директив ЄС 2002 року (зі змінами 2009 року). Кодекс заклав нові принципи регулювання сфери електронних комунікацій та розширив саме поняття «послуги електронних комунікацій», які охоплюють послуги міжособистісного спілкування (з/без використання мобільного номеру), послуги доступу до Інтернету та послуги, що повністю або переважно передають сигнали (передача сигналів мовлення, передача послуг М2М (Machine-to-Machine - технологій, які дозволяють пристроям та системам зв'язуватися та обмінюватися даними без безпосередньої участі людини) та інші. Основна мета Кодексу, який ще називають «нові правила телекомунікацій ЄС», полягає у інвестуванні в безпечні мережі зв’язку з високою пропускною спроможністю, які змінять спосіб життя, роботи та подорожей громадян[1]. 

Завдяки цим та іншим документам, прийняття яких сприяло розвитку цифрового ринку, була сформульована мета створення ЄЦР ЄС:

- уніфікація правил і стандартів, насамперед, у трьох секторах: телекомунікації, довірчі послуги та електронна комерція, що зменшує правову невизначеність для учасників ринку; 

- усунення зайвих  бар’єрів і перехід від окремих національних ринків до єдиного; 

- відкриття нових можливостей для створення робочих місць та розвитку нових секторів економіки, підвищення якості життя через кращий доступ до інформації. 

Взагалі, за період 2014-2020 років в ЄС було прийнято чимало нових актів, регламентів та імплементаційних рішень, які були спрямовані на реалізацію Стратегії ЄЦР, «Гігабітного суспільства» до 2025 року та інших стратегічних документів що стало фундаментом для більш широких ініціатив, спрямованих на зміцнення цифрової суверенності Європи і забезпечення її конкурентоспроможності на світовій арені.

Подальший розвиток стратегії Єдиного цифрового ринку ЄС був визначений у звіті «Формування цифрового майбутнього Європи» (Communication ’Shaping Europe’s Digital Future), де ЄС поставив за мету стати глобальним зразком для наслідування світової цифрової економіки, а також підтримати країни, що йдуть шляхом відповідального та сталого розвитку [2]. Розвиток та впровадження загальноєвропейських стандартів та координація зусиль між державами членами ЄС, їх регіонами, суспільством та приватним сектором є ключем до досягнення мети сталого розвитку, цифрового та технологічного лідерства ЄС. Цей план, серед іншого, передбачає можливості для такого розвитку в країнах - сусідах.

Варто зазначити, що ЄС проводить комплексну політику у сфері цифрової трансформації, створюючи цілу екосистему. Тому, для України є важливим формування політики в галузі розвитку цифровізації на основі стратегічних документів ЄС в комплексі, а не у відриві один від одного, а саме, включаючи захист даних (GDPR), кібербезпеку, цифрові права та свободи громадян, а також норми, що регулюють цифрові ринки та телекомунікації. Такий скоординований підхід до прийняття і адаптації європейських норм і стандартів дозволить створити стабільну, ефективну та конкурентоспроможну систему, яка зможе ефективно взаємодіяти з європейськими ринками. Це є важливим тому, що 28.02.2022 року, Україна подала заявку про вступ до ЄС. А 08.11.2023 року, у своєму Повідомленні про політику розширення ЄС, Єврокомісія рекомендувала Європейській Раді розпочати переговори з Україною про вступ, а 14.12.2023 року Європейська Рада ухвалила рішення про їх початок. Статус кандидата на членство ЄС накладає на Україну додаткові зобов’язання із адаптації національного законодавства до права ЄС (acquis ЄС) навіть у тих сферах, зміну в яких не передбачала Угода про асоціацію. 

Широке впровадження цифрових технологій в Україні розглядається як одна з найбільш важливих умов підвищення конкурентоспроможності національної економіки. Тому формування та розвиток суспільних відносин в цифровому суспільстві першочергово потребує адекватного нормативно-правового регулювання. Виходячи з цього, в Україні були прийняті закони, що регулюють цифровізацію, розвиток цифрової економіки, цифрові фінанси, серед них Закони України: «Про інформацію», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємств та громадських формувань», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», «Про електронну комерцію», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та ін. 

Також, процес цифровізації в Україні регулюється державними програмами цільового спрямування, а саме: проект «Цифрова адженда України — 2020»[3] та «Україна — 2030Е — країна з розвинутою цифровою економікою» [4]. У 03.03.2021 році була прийнята «Концепція розвитку цифрових компетентностей до 2025 року», затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України № 167 від 03.03.2021 року яка окреслила виклики стосовно розвитку цифрових компетентностей в українському суспільстві, визначила шляхи їх подолання та очікувані результати від її впровадження, заклала підґрунтя для створення національної стратегії та стратегічного плану дій щодо розвитку цифрових компетентностей у суспільстві[5]. 

Таким чином, правове регулювання цифрових фінансів у ЄС і в Україні є важливим напрямком розвитку сучасної економіки, що забезпечує стабільність і активність фінансових ринків у контексті швидких технологічних змін. Незважаючи на досягнуті успіхи, ЄС і Україна стикаються з викликами, пов'язаними з швидким розвитком технологій, що вимагає постійного оновлення нормативно-правової бази. Також важливими аспектами залишаються питання кібербезпеки, захисту від шахрайства та забезпечення прозорості ринкових операцій. 

Література:

1. Директива про запровадження Європейського Кодексу електронних комунікацій (2015/2120/EU): URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_013-18#Text 

2. Формування цифрового майбутнього Європи. URL: https://eufordigital.eu/wp-content/uploads/2020/04/communication-shaping-europes-digital-future-feb2020_en_4.pdf

3. Цифрова адженда України – 2020 (Цифровий порядок денний – 2020). URL: https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf

4. Україна 2030Е – країна з розвинутою цифровою економікою. Український інститут майбутнього. 2018. URL: https://strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html

5. Концепція розвитку цифрових компетентностей до 2025 року», затв. росп. Кабінету Міністрів України № 167 від 03.03.2021.URL:  https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-shvalennya-koncepciyi-rozvitku-cifrovih-kompetentnostej-ta-zatverdzhennya-planu-zahodiv-z-yiyi-realizaciyi-167-030321



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота