РОЛЬ ЕТНОКУЛЬТУРНОГО ЧИННИКУ В СТАНОВЛЕННІ ТА РОЗВИТКУ ДИПЛОМАТИЧНИХ ВІДНОСИН - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

РОЛЬ ЕТНОКУЛЬТУРНОГО ЧИННИКУ В СТАНОВЛЕННІ ТА РОЗВИТКУ ДИПЛОМАТИЧНИХ ВІДНОСИН

30.05.2024 01:04

[12. Державне управління]

Автор: Федорова Ганна Юріївна, ст. викладач кафедри міжнародних відносин, міжнародної інформації та безпеки Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна



У сучасному світі дипломатія відіграє ключову роль у встановленні міжнародних відносин, забезпеченні миру та плідної співпраці між державами. Одним із важливих аспектів, який впливає на формування та розвиток відносин між державами, є етнокультурний чинник. Етнічні та культурні особливості різних народів формують специфічні підходи до ведення дипломатії, визначають стилі комунікації та значним чином впливають на взаєморозуміння між державами.

Історія дипломатії демонструє, що етнокультурні фактори часто ставали ключовими у процесі вирішення конфліктів та встановлення довгострокових союзів. Вони визначали не лише форми дипломатичних контактів, але й зміст переговорних процесів, їх етикет і протокол. Глибоке розуміння етнокультурних особливостей партнерів дозволяло уникати непорозумінь та сприяло досягненню компромісів.

У сучасних умовах інтенсивного міжкультурного обміну фактор етнокультурного чинника у дипломатії все більше зростає. Це вимагає від дипломатів глибокого розуміння культурних контекстів, знання звичаїв та традицій країни перебування. Врахування етнокультурних аспектів стає важливою частиною ефективної дипломатичної практики і невід’ємним інструментом у побудові стабільних двосторонніх та багатосторонніх відносин. 

Дане дослідження присвячене ролі етнокультурного чинника у становленні та розвитку дипломатичної відносин між державами. 

Метою є виявлення ключових етнокультурних елементів, які визначають специфіку дипломатичних відносин та аналіз їх ролі у сучасній дипломатичній практиці.

Етнічна приналежність відіграє значну роль у формуванні мовних звичаїв та стилів комунікації в дипломатії. Різні етнічні групи мають свої унікальні мовні традиції, які впливають на те, як вони ведуть переговори, виражають повагу, розв’язують конфлікти та будують міжособистісні відносини. 

Наприклад, у країнах Східної Азії, таких як Китай, Японія та Південна Корея, культурні традиції сильно впливають на дипломатичну комунікацію. В цих державах велике значення надається концепції «обличчя», яка стосується особистої гідності та репутації. Представники цих країн часто використовують непрямі методи комунікації, аби уникнути конфліктів та не завдати шкоди обличчю іншої сторони. Тож замість прямої відмови, вони можуть використовувати обхідні висловлювання або натяки, що дозволяє зберегти гармонію у відносинах [1].

Арабська дипломатія характеризується високим рівнем формальності та увагою до етикету, що є відображенням культурних та релігійних традицій регіону. У багатьох арабських країнах важливу роль відіграють мовні формули ввічливості та вітання, які є частиною дипломатичного протоколу. Повага до старших та вищих за статусом осіб є невід’ємною частиною комунікації. Дипломати повинні враховувати ці особливості, щоб не порушити соціальні норми та уникнути непорозумінь [2].

У західних країнах, таких як США, Німеччина, комунікація часто є більш прямолінійною та відкритою. Західні дипломати зазвичай надають перевагу чіткому вираженню своїх позицій та очікувань, що може бути прийнято як агресивність або нетактовність у більш контекстно-орієнтованих культурах [3]. 

Етнічна культура відіграє вирішальну роль у формуванні системи цінностей та норм, які впливають на підходи до вирішення конфліктів або встановлення довіри між державами. Кожна етнічна група має свої унікальні культурні риси, які визначають, як вона взаємодіє з іншими та реагує на різні ситуації. 

Наприклад, у західних культурах конфлікти часто вирішуються через прямі переговори, де сторони відкрито обговорюють свої розбіжності та шукають взаємовигідні рішення. Прямота та відкритість вважаються важливими цінностями, що сприяють прозорості та ефективному вирішенню проблем.

В багатьох азійських культурах конфлікти навпаки вирішують більш непрямими методами. Велика увага приділяється збереженню гармонії у відносинах. Це може включати використання посередників, обхідні шляхи у вирішенні конфлікту або навіть тимчасове відкладання проблем, щоб дати сторонам час для обдумування та заспокоєння емоцій. Таких підхід будується на цінностях колективізму та підтримки соціальної гармонії [4].

Встановлення довіри є ключовим елементом у міжнародних відносинах і в цьому аспекті етнічна культура також відіграє важливу роль. У західних країнах довіра часто будується на основі контрактів, юридичних зобов’язань та виконання угод. Принцип верховенства права та дотримання юридичних норм створюють основу для надійних партнерських відносин. 

В азійських культурах, таких як китайська та японська, довіра часто базується на особистих відносинах та репутації. Укладання угод може передбачати тривалий процес встановлення особистих контактів, де велике значення має чесність, добросовісність та здатність зберігати обличчя. Це відображає колективістських підхід до ведення бізнесу та дипломатії, де особисті відносини є основою для тривалого співробітництва.

Отже, етнокультурний чинник залишається одним з ключових елементів у формуванні особливостей становлення дипломатії та розвитку дипломатичної діяльності. Розуміння і врахування етнокультурних аспектів дозволяє підвищити ефективність дипломатичних зусиль, сприяє зміцненню міжнародної співпраці та забезпеченню миру та стабільності у світі.

Література

1. Gao, Ge. “An intercultural analysis of Chinese and Western conception of face.” Journal of intercultural communication research, vol. 22, no. 1, 1993, pp. 7-18

2. Al-Mubarak, Salah. “The role of etiquette in Arab diplomacy.” Arab Studies Quarterly, vol. 27, no. ¾, 2005, pp. 15-29  

3. Smith, Martin. “Directness in western diplomatic communication: a comparative study.” Diplomatic Studies Review, vol. 11, no. 2, 2010, pp. 123-140

4. Hofstede, Geert. “Culture’s consequences: comparing values, behaviors, institutions and organizations across nations.” SAGE Publications, 2001



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота