ОЗНАЧЕНА КІЛЬКІСТЬ НА ШПАЛЬТАХ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ГАЗЕТИ «РУСЬКА РАДА» - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОЗНАЧЕНА КІЛЬКІСТЬ НА ШПАЛЬТАХ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ГАЗЕТИ «РУСЬКА РАДА»

30.05.2024 01:22

[8. Філологічні науки]

Автор: Попович Наталя Михайлівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри історії та культури української мови, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича


Часопис «Руська Рада» є цінним скарбом для дослідження української мови. На жаль, досі вчені не звертали уваги на мову газети «Руської Ради», яка є цікавим матеріалом для дослідження з погляду граматики та соціолінгвістики. За нашими спостереженнями, важливу роль у мові газети відіграла означена кількість. Основними репрезентантами квантитативної семантики на лексичному рівні є числівники – «одна з периферійних частин мови, що  називає означену чи неозначену кількість предметів та абстрактне число» [2,  с.318].  Центральну ланку числівника становлять слова зі значенням точно окресленої кількості. Для дослідження ми обрали газету за три роки (1901, 1902, 1903 роки).Точна кількість виражається числівниками власне кількісними, збірними та дробовими. У тексті тез зберігаємо мову оригіналу.

Власне кількісні числівники. Напр.: Сорок років як над рікою Днїпром, на узгірю коло Канева, поховала Україна найбільшого руского кобзаря і мужика – патріота, Тараса Шевченка (Ч.9. 28 лютого (15 марта) 1901. С.69). Цікавими є конструкції на зразок: Сорок і пять літ працював він невтомимо і витревало, аби розбудити буковинску Русь до нового житя (Ч.10. 7 (20)  марта 1903. С.74). 

У публікаціях газети спостерігаємо непоодинокі приклади, що означають проміжок часу. Напр.: Три дни лежить мертвець, то цїлих три дни пють, що уже самі не знають, хто властиво умер (Чернівці дня 8 (21) марта 1902. С.76). Часто в оприлюднених матеріалах  зустрічаємо приклади, що означають вибірковість, які виражаються  означеною кількістю. Напр.: А знаєте любі братя Буковинцї, за що вчепив ся Дуця до Горюка? За то, що оден Тодосій Горюк голосував з межи всіх авшусів проти того, аби з громадского лїса дати Дуці два латри дров… (Ч.18. 3 (16) мая. 1902. С.138). У наступному  реченні квантитативність виражає обмежену вибіркову кількість. Напр.: То був може лише один щасливий зі всїх нещасливих емігрантів, найбільше не вернуть ся вже до свого рідного села, хоч би они того і хотїли (Ч.49. 6 (19) грудня 1902. С.388). 

Знаходимо у текстах числівники, що означають обмежену кількість. Напр.: Від тогди до тепер процент знов упав, можна сто корон пожичити на рік лиш за 4 коронї 7 (Ч.5. 31 січня (13 лютого) 1903). Зрідка трапляються речення, у яких кількість виражає здивування. Напр.: Зачинив ся старий Грімач, аж пять років не виходив за свої ворота (Ч.35. 29 серпня (11 вересня) 1903).

Збірні числівники в сучасній українській мові являють собою специфічну групу означено-кількісних числівників. «Здебільшого збірні числівники кваліфікують як числові назви, що позначають певну кількість предметів як сукупність, як одне ціле, як неподільну, нечленовану сукупність істот або предметів, що протиставляються власне-кількісним числівникам, які виражають кількості членованих, індивідуально розрізнюваних, дискретних істот чи предметів» [1, с.159]. Напр.: Полишив двоє вже вивінованих дїтий, сина Ємануїла, учителя релїгїї при чернівских школах і доньку Вікторию, жену совітника Сімігиновича (Ч.34. 12 (25 вересня) 1903. С.291). 

До збірних числівників належать специфічні слова, що означають парність: обидва, обидві, обоє. Ці числівники мають ознаки і числівників і займенників [2, с.331]. Напр.: Тим самим законом запроваджені і спільні справи обох держав (Ч.4. 24 січня (6 лютого) 1903). 

Отже, центральну ланку на шпальтах газети «Руська рада» становлять власне кількісні числівники, периферію – збірні, порядкові не подибуються. 

Література:

1. Вихованець І. Р., Городенська К. Г. Теоретична морфологія української мови. К .: Пульсари, 2004. 400 с.

2. Граматика сучасної української літературної мови. Морфологія [автори: І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська, А. П. Загнітко, С. О. Соколова; за ред. К. Г. Городенської]. К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. 752  с.  



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота