НЕОЛОГІЗМИ ПЕРІОДУ ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

НЕОЛОГІЗМИ ПЕРІОДУ ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ

14.06.2024 13:53

[8. Філологічні науки]

Автор: Беркещук Інна Степанівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка


Безперервний розвиток суспільства, перетворення в різних сферах життєдіяльності людини, нові історичні умови існування та соціальні відносини сприяють появі інноваційних слів і значень, що відображають нові факти життя соціуму.

Стан розвитку української мови в останні десятиліття, на думку Ніни Клименко, позначений появою значної кількості новотворів, що зумовлено як внутрішньомовними, так і позамовними чинниками, серед яких домінують глобалізаційні процеси, зміна парадигми сприйняття соціальної дійсності, виникнення нових реалій життя і необхідність назвати їх відповідними номінаціями [1,23].

Незаперечним є той факт, що в слові акумулюються особливості сприйняття світу, із покоління до покоління передається історичний досвід народу, його генетична пам’ять, життєві цінності.

Після 24 лютого 2022 р. відбулася наступна хвиля переосмислення назви країни-агресора, що відобразилася у кількох тенденціях. По-перше, у медіапросторі назву росія починають писати з малої літери, подекуди навіть першу літеру виділяючи більш дрібним щодо наступних літер шрифтом. У медіапросторі спостерігаються суперечки щодо обґрунтування написання топоніма з малої літери на основі правил української мови і закріплення цієї зміни у чинному правописі, проте на сьогодні цього не відбулося. 

Заслуговує на увагу також міфопоетичне переосмислення назви країни-ворога, зокрема, на основі ще одного неологізму – орки, яким з перших днів повномасштабного вторгнення стали називати ворожу армію, – мордор, оркостан. У цих назвах можна чітко простежити тенденцію до знелюднення, дегуманізації ворога, намагання передати вербально сутність людських істот, яка б відповідала їх вчинкам. 

Серед оригінальних неологізмів на особливе місце заслуговують, зокрема, могилізація (мобілізація на росії), яка неминуче закінчиться смертю, а отже, могилою), а також ряд слів, що означають знищення ворога: байрактарити, енлоїти, джавелінтити, стінгерити, хаймарсити, застугнути, занептунити. Останні своїм походженням завдячують видам зброї, за допомогою якої Збройні сили України нищить загарбників. 

Інтернет платформа АрміяInform створила словник неологізмів війни, куди внесені ряд понять, які можна об'єднати у категорії: 1) нові реалії: аналоговнєт (щось, на думку росіян, унікальне, чого нема ніде, окрім них); іхтамнєтити (війська, яких там нема, але які потрібно знищувати); рашизм (російський фашизм); рашисти (русня, свинособаки, чмоні) (армія агресора); 2) слова, які розширили своє значення: бавовна (вибухи у ворога); (бойові дії); 3) слова (словосполучення)-меми: макронити (демонструвати стурбований вигляд, але нічого не робити по суті. Пов'язано із французьким президентом Еммануелем Макроном, який на перших етапах війни запам'ятався не так реальною допомогою, як фото з Єлисейського палацу із заклопотаним обличчям. Також це слово може означати безглузді дзвінки по телефону), чорнобаїти (тобто знову і знову вчиняти безглузді дії, які мають болючі наслідки), шойгувати (запевняти в тому, що все нібито йде за планом. Пов'язано з міністром оборони країни-агресора), йти за російським кораблем (зазнати поразки), привези унітаз (мародерство російських військових); бандерівський смузі (українська назва коктейлю Молотова); бойові одеські мідії (бойові комарі) (відповідь на повідомлення ворога про нібито біологічну зброю); ірпінський штам (загибель російського військового; пов'язаний із назвою міста Ірпінь під Києвом, окупація якого спричинила гуманітарну катастрофу); тракторні війська (несподівана дієва допомога; участь мирних українців у відбитті російської агресії у різний спосіб); соняшники (на адресу ворога з побажанням насипати в кишеню насіння, щоб загинути, удобрити українську землю і перетворитися на родючий ґрунт).

Щодо української політики, то з колишнім радником Офісу президента Олексієм Арестовичем пов'язаний неологізм арестовити - заспокоювати, арестовлення - залишити заспокійливе повідомлення. Також вживається вислів Арестович проти ночі (Релаксович) у значенні говорити спокійно, розмірено, щоб зняти тривожність у слухачів. Від нього також пішов мем 2-3 тижні , який вживається, щоб підкреслити вкрай сумнівний прогноз.

Поява неологізмів – закономірний процес у функціонуванні будь-якої мови. Неологізми можна вважати одним із свідчень розвитку мови, її актуальності, життєздатності і відповідності реаліям життя, яке постійно змінюється.

Окрім того, натрапляємо на такі деривати: бандеромобіль — бойовий автомобіль Збройних сили України; задвохсотити – знищити ворога; затридні – нереалістичні плани; затрьохсотити – поранити, нейтралізувати ворога; кадирити – видавати бажане за дійсне; кіборги – воїни ЗСУ; кімити – зберігати оптимізм; мамкувати – не виконувати простих дій для збереження життя; наволонтерити – знайти щось потрібне, навіть з-під землі; термоточка – пожежа в агресора; Українити – дати жорстку відповідь на невиправдані дії; приліт – влучання ворожої ракети чи снаряда у що-небудь; тривога – сигнал про необхідність прямувати до укриття.

Окрім лексем, продукуються словосполучення: дзеркальна тиша – бойові дії; доброго ранку/вечора, ми з України – нагадування про себе та свою проукраїнську позицію; завести трактор – застосувати найбільш неочікуваний аргумент, найнесподіваніший засіб для боротьби; за поребриком – у країні ворога; негативне зростання, від’ємне виринання – падіння чи потоплення чого-небудь російського; негативно народився – помер (про російського солдата); тракторні війська – неочікувана дієва допомога; шо по русні? – запитання, на яке очікується знівельована відповідь; чисте небо – відбій повітряної тривоги.

Отже, поява неологізмів говорить як про багатство української мови, так і про інтелектуальність українців, котрі в умовах війни намагаються підтримати високий бойовий дух. Кожне нове слово відбиває волю до перемоги, гумор та здатність помічати деталі, а також є важливою складовою розвитку мови та країни загалом. Новотвори періоду повномасштабного вторгнення характеризуються політичною тематикою, темою війни. Окремі з них витворились від загальновживаних слів, набуваючи при цьому нового лексичного значення.

Література:

1.Клименко Н. Новотворення чи мавпування? Мовознавство. № 10. 2021. с.23-25. 

2.https://armyinform.com.ua 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота