СУТНІСТЬ НАРАТИВНОЇ ПСИХОТЕРАПІЇ ПРИ МЕДІАТРАВМАТИЗАЦІЇ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

СУТНІСТЬ НАРАТИВНОЇ ПСИХОТЕРАПІЇ ПРИ МЕДІАТРАВМАТИЗАЦІЇ

13.07.2024 12:37

[15. Психологічні науки]

Автор: Ляшенко Анна Андріївна, здобувачка вищої освіти спеціальності «053 Психологія», Національний університет біоресурсів та природокористування, м. Київ


Медіатравма - це форма психотравми, яка виникає в результаті споживання медіаконтенту, що містить насильство, жорстокість, страждання або інші травмуючі елементи. Цей тип травми відрізняється від традиційних форм психотравми, таких як фізичне насильство або смерть близької людини, але його вплив на психічне здоров'я може бути настільки ж значним.

Медіатравмуючий контент - це будь-який матеріал, який може завдати психологічної шкоди споживачеві через його насильницький, жорстокий або шокуючий характер. Це може бути:відео з насильством, вбивством, катуванням, війною, зображення страждання, катастроф, смерті, репортажі про страшні злочини, трагічні події, катастрофи, оповідання про сексуальне насильство, тортури, психологічне насильство, шок-контент: матеріали, що викликають сильний страх, паніку або жах.

Наслідками медіатравмуючого контенту є:

- психологічний стрес: постійне споживання такого контенту може викликати тривогу, депресію, безсоння, кошмари та інші психологічні проблеми;

- травматичний стрес: у деяких випадках це може призвести до розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР);

- десенсибілізація: постійне перебування під впливом насильства може зробити людей більш байдужими до страждань інших;

- залежність: деякі люди можуть стати залежними від шокуючого контенту, шукаючи його знову і знову.

Підвищення медіаграмотності населення та впровадження етичних стандартів у журналістиці є важливими кроками для зменшення негативних наслідків медіатравматизації.

Актуальність даного дослідження наразі очевидна через воєнні дії та на думку автора полягає у необхідності вивчення кейсів психологічної допомоги методами наративної психотерапії.

На сьогодні, наративна психологія – це галузь, яка постійно розвивається та зазнає змін, проте не перестає цікавити дослідників. Вона досліджувалася такими провідними вітчизняними та закордонними науковцями як Дж.Брунер, К. Герген, О.Калмикова, Ч.Тейлор, Т.Сарбін.

В основі наративної психології лежить поняття «наратива». Цей термін являє собою специфічний дискурс, текст, що послідовно розгортається в часі, просторі і взаємодіє з іншими персонажами.  Терапія у цій галузі спрямована на рефлексію над травматичними наративами, які можуть посилювати почуття тривоги, безпорадності, страху. Це дозволяє виявити обмежувальні чи негативні аспекти та створити нові інтерпретації.

Основна мета наративної психотерапії - допомогти клієнтам переосмислити та переписати свої життєві історії таким чином, щоб вони сприяли особистісному зростанню, зміцненню самооцінки та поліпшенню якості життя.

Терапевт допомагає пацієнту створювати нові наративи, які підтримують більш позитивну і функціональну ідентичність, розвивати навички критичного мислення, щодо медіаконтенту та зменшувати їх негативний вплив шляхом усвідомленого споживання. 

У ході психотерапевтичної роботи з особами, які мають психотрамуючий досвід часто використовується техніка травмофокусованоїнаративної реконструкції, що полягає у поетапному відтворенні наративу травми клієнта в уявному просторі, за допомогою асоціативних карток. Під час процесу наративізації травматичної події, клієнту пропонується процедура мобілізації ресурсів за системою BASIC PH [1].

Отже, наративної психотерапії – є важливим методом при лікуванні медіатравматизації, оскільки вона сприяє глибшому розумінню травматичних подій і допомагає клієнтам знайти шлях до зцілення.

Література:

1. Абаніна Г.В. Використання наративних практик для подолання наслідків психотравмуючих ситуацій / Г.В. Абаніна // Особистість в умовах кризових викликів сучасності: Матеріали методологічного семінару НАПН України (24 березня 2016 року) / За ред. академіка НАПН України С.Д. Максименка. – К., 2016. – С. 427-433.
2. Губеладзе І. Травмувальний контент і наше психічне здоров’я https://naps.gov.ua/ua/press/4victory/3223/
3. Миколаєнко А. Київський національний університет культури і мистецтв, Україна  https://orcid.org/0000-0003-2869-8140
4. Найдьонова Л. (2022). Медіапсихологія війни як основа концептуальних трансформацій медіаосвіти: від медіатравми до травмаінформованих практик. Проблеми політичної психології, 12(26), 173-197. https://doi.org/10.33120/popp-Vol26-Year2022-109





Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота