ФАКТОРИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ГОТОВНІСТЬ ДЕРЖАВИ ДО ЗАХИСТУ В РАЗІ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ФАКТОРИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ГОТОВНІСТЬ ДЕРЖАВИ ДО ЗАХИСТУ В РАЗІ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ

16.07.2024 17:40

[1. Економічні науки]

Автор: Левчук Олена Вікторівна, кандидат економічних наук, доцент, Центр воєнно-стратегічних досліджень, Національний університет оборони України, Київ, Україна



Широкомасштабна війна Росії проти України істотно змінила сучасну картину світу та зумовлює тектонічні зсуви у сучасному сприйнятті безпеки. Відповідно, кардинально змінились механізми реагування на кризи різноманітного походження та процеси їхнього регулювання. У даному випадку ми зосередимось на вивченні основних критеріїв, що визначають рівень обороноздатності держави.

Війна, розв’язана РФ проти України 24 лютого 2022 року вже давно не вкладається в поняття локального конфлікту. Це стосується як просторових показників, так і кількості залучених збройних сил, переліку засобів ураження та іншого високоточного озброєння та військової техніки. З огляду 

на це можна констатувати наявність взаємопов’язаних процесів: з одного боку результати війни впливають на провідних гравців світової політичної, дипломатичної та економічної арени, які вимальовують обрис оновленого світового порядку. З іншого боку – бачення цими гравцями перспектив розвитку світового порядку визначатиме обсяги і темпи допомоги Україні, потужність тиску на Росію та впливатимуть на результати війни.

За оцінками уряду України, національна економіка втратила у 2022 році близько 30% ВВП, а вартість відновлення зруйнованих об’єктів інфраструктури може сягати ≈ $ 500 млрд, і з кожним днем вона тільки збільшується [1; 2].

В умовах мінливої геополітичної ситуації та військових загроз органам державного управління необхідно мати чітке уявлення про оборонний потенціал власної країни. Тому доцільно розглянути основні критерії визначення рівня обороноздатності держави.

Перший критерій – воєнний потенціал. Він передбачає оцінку воєнної сили та економічних можливостей держави. При цьому важливими аспектами є чисельність, тренованість та оснащеність збройних сил, наявність передового озброєння, обладнання та рівень технологічного розвитку оборонно-промислового комплексу. Даний критерій характеризує не лише кількість збройних сил, а й якість та ефективність застосування у різних сценаріях.

Другий критерій – економічна база держави. Оборонні витрати потребують вкладання значних обсягів фінансових ресурсів, тому економічна стабільність та розвиток національної економіки є важливими аспектами забезпечення обороноздатності держави. Держава має бути спроможною фінансувати сектор  безпеки, розвивати оборонну промисловість і забезпечувати виробництво й закупівлю сучасного озброєння, трансфер військових технологій [3, с. 48].

Наступний критерій, який значною мірою впливає на визначення рівня обороноздатності держави, - геополітичне розміщення країни. Саме геополітичне положення країни визначає потенційні загрози та можливості держави у воєнній сфері. Країни, що знаходяться в регіонах з високим ризиком конфліктів або мають спільний кордон з потенційними агресорами, повинні приділяти більше уваги захисту власної території та мати відповідні резерви для швидкої мобілізації. Саме тому цей критерій важливий для визначення рівня загрози та своєчасного вжиття необхідних заходів у сфері оборони.

Ще одним важливим критерієм визначення рівня обороноздатності держави є науково-технологічний розвиток. Він включає в себе рівень наукових досліджень, розробку нових технологій та інновацій в оборонній сфері. Країни, які свого часу не схилилися перед воєнними викликами, а почали активно розбудовувати власний оборонно-промисловий комплекс, змогли перетворити виклики військових загроз на драйвери економічного розвитку. Нарощування військового потенціалу та пошук нових технологічних рішень дозволили Південній Кореї перетворитися у високорозвинену країну. Саме там виникли та зайняли вагоме місце на світовому ринку такі промислові гіганти, як Samsung, Hyundai та LG. В свою чергу, з перших днів існування, держава Ізраїль фактично була втягнута в безперервну війну. Проте сьогодні Ізраїль лідирує по кількості інновацій у високотехнологічних галузях. 

Військова загроза з боку Малайзії стала одним із вагомих стимулів “Сінгапурського економічного дива”, про що говорив його творець Лі Куан Ю. В цій країні драйвером сінгапурської економіки стала власна армія – її професійна підготовка, модифікація та модернізація [3, с. 49]. Стрімкий розвиток Кремнієвої (Сіліконової) долини розпочався з утворення військових лабораторій. Загалом, такі високоточні технології, як інтернет, GPS та ряд інших, без яких сьогодні важко уявити повсякдення, спочатку створювались для військових цілей. Завдяки виконанню оборонних замовлень створюються виробничі потужності, формуються фінансові ресурси для стартового капіталу 

корпорацій–лідерів оборонної промисловості та локомотивів економічного зростання. Потреби оборонно-промислового комплексу  стимулюють бурхливий розвиток металургії, хімічної промисловості, авіабудування, ядерної енергетики, космічних технологій, супутникового зв’язку, інтернету, медичних технологій тощо [4].

Останнім критерієм визначення рівня обороноздатності держави є наявність стратегічних партнерів та альянсів. В сучасному світі, коли геополітична ситуація складна і мінлива, важливо мати сильних союзників і стратегічних партнерів. Оборонні альянси можуть забезпечити колективну оборону і підтримку в разі воєнного конфлікту. В рамках альянсу країни-партнери обмінюються інформацією, координують спільні військові операції та отримують підтримку в разі потенційної агресії.

Використовуючи зазначені критерії, органи державної влади можуть визначати рівень забезпечення рівня обороноздатності країни, розробляти національну стратегію, спрямовану на захист території і національних інтересів. Важливо підкреслити, що зазначені критерії взаємопов’язані і вимагають комплексного підходу.

Література:

1. Міністерство економіки України. Офіційний сайт. URL: https://www.me.gov.ua/?lang=uk-UA

2. Міністерство фінансів України. Офіційний сайт. URL: https://www.mof.gov.ua/uk

3. Левчук О.В. Тенденції формування нових торговельно-економічних альянсів держав. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, м. Київ. – 2019. - №1 (65). – С. 46 – 51.

4. Горбулін В.П. Як перемогти росію у війні майбутнього? URL: https://kryivka.net/books/yak_peremogty_rosiyu_u_viyni_maybutnogo/



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота