ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

24.07.2024 14:11

[12. Державне управління]

Автор: Йовбак Сергій Володимирович, здобувач 1 курсу третього (аспірантського) рівня вищої освіти спеціальності державне управління, ДВНЗ «Ужгородський національний університет»; Гецко Юрій Юрійович, здобувач 1 курсу третього (аспірантського) рівня вищої освіти спеціальності державне управління, ДВНЗ «Ужгородський національний університет»


Сьогодні Україна перебуває в складному історичному періоді формування держави європейського рівня, становлення демократичних процесів у суспільстві та реформування системи влади і державного управління. Питання прозорості дій владних інститутів набувають особливої актуальності перед початком переговорного процесу щодо вступу України до ЄС, оскільки основна вимога до кандидатів в члени Євроспільноти – це реформування контролюючих органів і боротьба з корупцією. Але будь-які перетворення в демократичній державі не можуть бути здійснені належним чином без участі громадськості. Тому питання становлення та удосконалення діяльності інституту громадського контролю в нашій державі  є вкрай актуальним.

Наукові знання щодо громадського контролю «покликані вирішити проблему формування і розвитку особистості, підвищення рівня її інтелектуально-творчих горизонтів, розширення соціальних і професійних можливостей у процесі становлення національного комунікативного простору» [1].

Відповідно до статі 5 Конституції України єдиним джерелом влади в державі є народ, який здійснює вплив безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування [2].

Народ в установленому порядку обирає Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, сільських, селищних та міських голів. Зазначені органи та посадові особи відповідно до їх повноважень в подальшому згідно з законодавством формують виконавчі та судові ланки влади, а також призначають та звільняють з посади посадових осіб органів місцевого самоврядування [3].

Громадяни та їх об’єднання у свою чергу мають ефективно контролювати діяльність органів публічної влади та взаємодіяти з ними. Сфера громадського контролю є сферою публічного простору, оскільки суб’єкти які здійснюють контроль за діяльністю органів влади, діють не як приватні особи з власними інтересами, вимогами, а як представники громадянського суспільства [4].

Громадський контроль повинен здійснюватися з метою захисту інтересів громадян від порушень закону та зловживання владою суб’єктами господарювання. Особливо це актуально для системи охорони здоров’я, яка за даними різноманітних опитувань населення, вважається однією з найбільш корумпованих структур. Сфера медичних послуг та система охорони здоров’я в Україні на сьогоднішній день потребує суттєвого вдосконалення, а від стану контролю за сферою охорони здоров’я багато в чому залежить якість життя людини.

На сьогоднішній день в Україні діє низка громадських організацій, які спостерігають за діяльністю органів системи охорони здоров’я, контролюють їх. Найвпливовішими серед них є Всеукраїнська Рада захисту прав і безпеки пацієнтів, Всеукраїнська громадська організація «Коаліція захисту прав осіб з інтелектуальною недостатністю», Всеукраїнський благодійний фонд – «Коаліція ВІЛ-сервісних організацій», Громадська Рада при Міністерстві охорони здоров’я, громадські об’єднання та організації створені для захисту інтересів своїх членів, групи самодопомоги, тощо [5].

Різновидом громадського контролю є громадська експертиза, яка показала свою результативність у міжнародній практиці, але порядок її здійснення в Україні ще недостатньо врегульований, а законодавче забезпечення недосконале. Правовою основою громадянської експертизи як форми громадського контролю є Конституція України (ч. 1, с. 36, ч. 2, с. 34, 40); Закони України, «Про інформацію», «Про громадські об’єднання» [4].

Громадські експертизи, як правило, здійснюються за рахунок відповідних фізичних осіб, громадських об’єднань (громадських рад), юридичних або інших джерел, не заборонених законодавством.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» Громадська рада має право:

- Утворювати постійні та тимчасові робочі органи (комісії, експертні групи тощо).

- Залучати до своєї роботи представників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

- Організовувати та проводити семінари, конференції та інші публічні заходи.

- Отримувати в установленому порядку інформацію, необхідну для забезпечення діяльності ради.

- Проводити відповідно до законодавства громадську експертизу діяльності органів виконавчої влади

Громадські ради та інші громадські утворення разом з органами державної влади контролюють сферу охорони громадського здоров’я, зокрема, такі її аспекти:

- якість та безпеку лікарських засобів, в тому числі тих, що ввозяться в Україну;

- дотримання законодавства про охорону здоров’я, державних стандартів, критеріїв та вимог спрямованих на забезпечення здорового навколишнього природнього середовища;

- створення сприятливих для здоров’я умов праці, навчання, побуту і відпочинку;

- додержання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері господарської діяльності з медичної практики, що підлягає ліцензуванню;

- якість надання медичної допомоги.

Отже, можемо зробити висновок:  становлення інституту громадського контролю відбувається повільно, але є системним, складним суспільним процесом, який охоплює всі сфери суспільного життя. Впровадження громадського контролю в систему охорони здоров’я в Україні дозволить не лише протидіяти зловживаннями в медичній сфері, а й сприятиме становленню в нашій державі громадянського суспільства та демократичного врядування, заснованого на дотриманні прав, свобод та інтересів всіх громадян.

Список використаної літератури

1. Белей Є. Н. Контроль і нагляд у сфері охорони громадського здоров’я. Вчені записки ТНУ ім. В. І. Вернадського т. 29 (68). 2018.  №5.  С. 41–47.

2. Громадський контроль як механізм попередження порушень у сфері охорони здоров’я. URL: https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/271a77b3-4a6c-4d50-8839-66aeb219aa36/content

3. Денисова А. В. Сутність громадського контролю в Україні. Вчені записки ТНУ ім. В. І. Вернадського. 2023, т. 34, №4. С. 191–198.

4. Конституція України. URL: https://www.president.gov.ua/documents/constitution

5. Теоретико-правові засади громадського контролю за діяльністю органів державної влади: монографія / Л. Р. Наливайко, О. В. Савченко. Київ: «Хай-Тек Прес» 2017. 276 с.

_________________________

Науковий керівник: Басараб Володимир Ілліч, кандидат історичних наук, доцент кафедри політології та державного управління ДВНЗ «Ужгородський національний університет»



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота