МОНОТЕЇЗМ, ТА ЗВ'ЯЗОК З СОЦІАЛЬНОЮ ТА ПРАКТИЧНОЮ ПСИХОЛОГІЄЮ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

МОНОТЕЇЗМ, ТА ЗВ'ЯЗОК З СОЦІАЛЬНОЮ ТА ПРАКТИЧНОЮ ПСИХОЛОГІЄЮ

16.09.2024 15:19

[15. Психологічні науки]

Автор: Синяков Ігор Валерійович, капелан психолог Федерації єврейських громад України


Сьогоднішнє світове суспільство потерпає від невизначеності загального (прийнятного всіма) сенсу iснування світу в цілому. Кожні соціальні об’єднання вирішують свої завдання, та в більшості не поєднані універсальним сенсом буття. Звичайно є зв'язки які об'єднують різні мікро та макро соціуми починаючи від історичних, економічних, філософських, політичних, духовних та інших соціальних факторів. Але як показує практика приходить час конфліктної взаємодії цих напрямів, макро суспільств і мікро об'єднань, вони вступають в фазу конфронтації, як наприклад ситуація з агресією (війною) Росії проти України.

Іншими словами ті устої життя, які є зараз в суспільстві не гарантують сталого розвитку суспільства без жорсткої конфронтації, як слідство це різні форми конфліктів та жах під назвою війна. Також мікро соціальні структури мають досить жорсткі відносини в сучасному світі.  Багатополярність світу завжди зіткає один погляд на життя з іншим, і в залежності від сили впливу породжується конфлікт. Війна була визначена багатьма філософами як закономірність та необхідність.  Питання як виникає глобальна проблема під назвою війна і як це змінити? Глобальні конфлікти починаються з простіших; внутрішніх - між мікро та макро групами,всередині груп, між індивідумами в суспільстві, в різних соціальних інституціях, в відносинах в сімʼї. В сучасному світі глобалізації кожна група відстоює свої інтереси та думки, це призводить іноді до трагічних наслідків. Така форма взаємодії дуже рефлексивна. Соціальні сектори розвиваються кожний зі своєю швидкістю, немає сталих зв'язків. Економічні фактори дуже часто протилежні культурним. Є великий вплим релігійності, але вона відокремлена також від держави. Соціальні мережі (Facebook, Instagram) взагалі не мають кордонів, але й не мають, так само, сталого та продуктивного розвитку, хаотично впливає на світ.  Людина в сучасному світі вибирає ту найбільш прийняту парадигму поведінки, яка прийнята в суспільстві згідно її (людини)  обставин, характеру та світогляду в даний момент.

В фізіології є поняття гомеостазу, це стан організму який прагне стабільності, і автоматично тримає організм в певних фізіологічних рамках.  Але якщо гомеостаз організму  регулює себе автоматично залежно від динамічного середовища, то психічний стан та духовний є залежний від волевиявлення самої людини. Тобто людина приймаючи певну парадигму світу впливає на свій психічний та духовний стан. Релігії найбільш поширені в Україні це Християнство (всі конфесії), Іслам. Дуже малий процент Іудаїзм, чистий Монотеїзм та східні вірування. Тож більшість Релігій України приймає ідею Того образу Бога який є більш величний чим досяжний матеріальний світ, Він є зовні матеріального світу, а точніше обємлює світ, та є Великим і Недосяжним, тобто Трансцендентним. Він і  є Творцем та Власником цього світу. Іншими словами є образ Бога, який об'єднує суспільство, поки негласно,  але явно та впливово. Особливо зараз, під час війни, є думка, що Бог з Україною і це стає лозунгом та реальністю.

Чим більш закритими та вузькими є постулати життя людини тим більше шансів, що вони можуть дати збій, особливо коли людина виходить із свого мікро соціального простору в інший, по різним причинам. Можна подивитися на це з іншого боку - якщо парадигма погляду на світ є нестабільною, тим більше шансів знову потрапити в ситуацію де людина буде готова змінювати свій погляд на світ,  та змінювати свої цінності, цей процес буде супроводжуватись різними рівнями стресу. Людина знов і знов буде підстраюватись до змін середовища використовуючи не істинні постулати, а обставини ситуацій. Закони соціуму залежать від правлячої верхівки, змінюється верхівка - змінюється закон.  Навпаки чим більш універсальною, стабільною, істинною та непохитною буде парадигма, тим більше людина буде почуватися здоровою психічно і духовно. І той сенс який є віра в єдиного Бога є настільки впливовим, що повністю огортає життя людини та її зв'язки з суспільством, має величезний вплив та суттєву стабільність буття. Під час війни, спілкування з бійцями, які були саме в бойових діях, показало, що віра в Бога є величезним ресурсом підтримки людини. 

Структура Монотеізму реально має можливість об'єднання суспільства. Десять заповідей мають універсальну цінність. Навіть якщо людина не вірить в Бога, все одно приймає більшість цих принципів як дуже розумні та логічні.  Але якщо ж знову, якщо  не приймати закони моралі як непохитні (Божі), то їх можливо змінювати згідно ситуації, чи за власним бажанням. Часто люди та суспільства так і роблять, використовуючи їх в корисних цілях.  Але існує проблематика поєднання Релігії та соціуму, та різних структур соціуму.  Те про що кажуть більшість соціологів, психологів та науковців між строк про наявність Бога, дуже повільно але впевнено вибудовується у систему.

Соціологи підтримуючи ідею конфлікта як фактора розвитку соціуму мають рацію, але конфлікт можливий і в малих групах. Георг Зімель [7] розкрив тему, що конфлікти в таких групах мають ще більшу інтенцію, чим між індивідуумами з різних груп. Якщо допустити що є глобальні універсальні устої соціального життя, які можуть стати фундаментом існування соціуму, це звісно не відмінить конфліктів які призводять до розвитку та розкриття сенсу через супротив, але вони будуть контрольовані, та не будуть мати такої рушівної сили та наслідків. Л. Крисберг в його [4] показав як рішення політиків не мають часто логічного обгрунтування, та приводять до масштабних конфліктів. Ральф Дарендорф також ставить конфлікт як один із факторів існування та розвитку соціуму. В своїй праці - [3], виводить рівні конфлікту та дає етапи позитивного вирішення їх. Один із етапів є - ціннісні передумови, тобто признання інтересів один іншого. Але знову ж можливо припустити, що є спільні глобальні людські цінності, які були б тим фоном та оградою для дій тієї чи іншої сторони. Виходячи з таких універсальних правил можна припустити, що конфлікт завжди був би стриманий цією силою, і не перетнув би рівень людяності. Л. Козер також виводить в [5], що фактором позитивних соціальних змін є підтримка стабільних структур у відносинах між різними групами та внутрішніх відносинах. Знову наяву виступають правила які потенційно існують, і які можуть бути опорою мирного співіснування, не відміняючих розвиток, як суспільств, так і індивідуумів всередині них. Якщо порівняти бажання людей, то приблизно вони будуть однакові, та всі вони присутні в піраміді Абрагама Маслоу. Питання залишається відкритим, те що турбує всіх філософів, соціологів, науковців, релігійних діячів - на якому етапі починається конфлікт, який призводить до трагічних наслідків? Розглядаючи конфлікти всіх рівнів сучасного світу побачимо що причина багатогранна - від задоволення фізичних потреб до рівня самоактуалізації. З цього досвіду можно зрозуміти що закони які повинні стримувати та регулювати відношення людей, також повинні облікати всі потреби індивідуумів, які є в піраміді Маслоу [6]. 

Термін Унітарна (універсальна) соціальна психологія (рав Давід Альтман, реб Яков Синяков),  означає універсальну психологію, соціальну психологію, де пов'язані знання про Єдиного Бога, та його закони які написані в Торі (Біблія), разом з психологічними процесами людини та соціума і є нерозривними, а саме головне є непорушними, тому що дані нам Богом. Це той глобальний сенс життя, який огортає всі сфери соціуму. З цим  знанням різні сфери людини: фізичні, психічні та духовні можливо впорядкувати в життєву та наукову систему, якої можна навчитися, і використовувати об’єднуючи суспільство даючи сенс життя всім людям.  

Література:

1. К. Юнг [Архетип и символ]

2. В. Франкл  [Доктор та душа]

3. Р. Дарендорф [Сучасний соціальний конфлікт. Очерк політики свободи, 2002 р.] 

4. Л. Крисберг [Дослідження миру та конфліктів] 

5. Л. Козер [Функції соціальних конфліктів, 1956 р.]

6. А. Маслоу [Мотивація та особистість, 1954р.] 

7. Г. Зімель [Соціальна диференціація. Соціологічні та психологічні досліди, 1890 р.] 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота