ОБРАЗНІСТЬ «ЕСКІЗІВ» М. СТЕПАНЕНКА - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОБРАЗНІСТЬ «ЕСКІЗІВ» М. СТЕПАНЕНКА

24.09.2024 15:44

[7. Мистецтвознавство]

Автор: Прищепа Олена Петрівна, викладач кафедри мистецьких дисциплін, Національний університет "Чернігівський колегіум" імені Т.Г.Шевченка



Сьогодні боротьба українців за свободу пронизує всі сфери життя. Відродження, зберігання і примноження  української національної культури у суспільстві загострено. Через мистецтво, зокрема музичне, передається, виражається вся гама людських емоцій і почуттів .

У ЗВО в процесі підготовки студентів музичних спеціальностей акцент зроблено на вивчення переважно життя і творчості українських музикантів. З огляду на це згадаємо Михайла Борисовича Степаненка, видатного українського  композитора, піаніста, педагога, музикознавця,  музично-громадського діяча, народного артиста України.

Композиторська творчість Михайла Степаненка різноманітна й багатожанрова. У його творчому доробку симфонічні, хорові та камерні твори, пісні й романси,  твори для фортепіано, обробки українських народних пісень. Відома і музикознавча діяльність Михайла Степаненка, який повернув із забуття творчість багатьох українських композиторів минулого. Автор першої в Україні хрестоматії «Українська фортепіанна спадщина», великої кількості досліджень з історії української музичної культури. Остання праця митця «Статті. Дослідження. Спогади» - його духовний спадок нащадкам.

Звертався М. Степаненко і до дитячої  аудиторії. Написані їм твори для молодих музикантів зібрані і  видані збіркою «Дитячий альбом» в рамках видавництва «Композитори України- дітям». До збірці вийшли : Десять дитячих п’єс (Перший пролісок, Ляльковий танець, Етюд, Скривдили, Дражнилка, Український танець, Веселка, Експромт, Вечірня мелодія, Взимку на тройці),Маленька сюїта «Про звірів» (Бегемот, Дельфін, Черепаха, Білочка, Лисиця, Мавпочки), три сонатини, Варіації на українську тему, Ескізи.

Розглянемо ескізи. Як відомо, ескіз - (фр. esquisse — нарис, замальовка) у музиці має — підготовчий нарис, що фіксує задум твору чи окремої його частини в найхарактерніших рисах .З XIX ст. (під впливом імпресіонізму), ескізами стали називати завершені музичні твори, написані композиторами під враженням картин природи, побуту тощо. Ескіз -  твір-мініатюра вільної форми [1].

Ескізи М. Степаненка - це шість різнохарактерних  п’єс без назви.  Відсутність програмності музики  пробуджує фантазію, творчу уяву, образне мислення  як виконавців, так і слухачів. Аналіз музичної мови, засобів музичної виразності наштовхує на народження більш конкретних музичних образів.

У процесі багаторічної музично-педагогічної діяльності автор разом зі своїми студентами-піаністами вивчали  цей цикл ескізів і проводили лекції- концерти  серед студентської молоді. Під час підготовки був зроблений розподіл п’єс циклу між студентами з метою підготовки до концертного виступу: робота проводилась в поєднанні технічного і художнього розвитку   кожного студента, одночасно працювали як над фортепіанною технікою, так і усвідомленням образності і її втіленням і передачею слухачам. Головним завданням для слухачів було визначити і виразити словами образний зміст кожної п’єси.

Цикл Ескізів М. Степаненка побудований за принципом контрасту та складається з двох «витків» однієї послідовності: лірика, скерцозність, енергія у другому проведенні набирає потужність і силу [2, с. 175].

Доводить це ствердження більш детальний аналіз п’єс.

№1 Sostenuto-  розповідь, роздум ; сумна мелодія звучить на фоні політональних гармоній синкопованого акомпанементу.

№2 Leggiero-фантастична скерцозність; спочатку подвійні ноти акомпанементу в правій руці супроводжують альтеровану тему лівої руки, у середньому епізоді серед шістнадцятих нот в правій руці з’являється прихована чвертями нова тема , котру веде перший палець.

№3 Allegro. Staccato sempre- рухливість початку змінює наспівний  мотив, схожий на звучання сопілці.

№4 Andantino- печальну. скорботну тему (ліва рука) супроводжує тривожний триольний акомпанемент (права рука); в епізоді Piu mosso звуки високого регістру і динамічна хвилія (mf-f-ff-f-mf)  асоціюються зі стражданнями.

№5 Tempo di Marcia-звучання теми секстами у високому регістрі на фоні остинатного акомпанементу сприймається як гротескний марш з «нотками» сарказму.

№6 Presto-октавна загальна фактура викладу музичного матеріалу, перегукування (між низьким і високим регістрами) основного однотактного мотиву звучить зло, жорстоко; тендітна мелодія середнього епізоду. викладена в унісон у високому регістрі, нещадно, невмолимо подавляється поверненням звучання мотива зла (п’єса написана у тричастинній репризній формі).

Сьогодні образність «Ескізів» М. Степаненка  сприймається особливо загострено, глибоко, боляче. Це пов’язано з реаліями дійсності, сучасною війною в Україні. Композитор відчував і виразив  мовою музики наближення грізних, трагічних подій сьогодення.

Література

1. Тлумачний словник української мови / за ред. д-ра філологічних наук, проф. В. С. Калашника. Харків : Прапор, 2005. 992 с.

2. Толпіго Н.К. «Ескізи» Михайла Степаненка: досвід творчого опрацювання. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти. 2023. C. 168-176.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота