ПСИХОЛОГІЧНА СТІЙКІСТЬ ЯК ОДИН ІЗ ЧИННИКІВ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ОСОБИСТОСТІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПСИХОЛОГІЧНА СТІЙКІСТЬ ЯК ОДИН ІЗ ЧИННИКІВ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ОСОБИСТОСТІ

24.09.2024 18:10

[15. Психологічні науки]

Автор: Панасюк Надія Сергіївна, магістрантка Поліського національного університету


Життя часто ставить нас перед ситуаціями, які можуть легко вивести з рівноваги, завдати шкоди здоров’ю чи навіть зламати. Непорозуміння з близькими, затримка зарплати, конфлікти на роботі чи бізнесі, або просто спілкування з негативними людьми – усе це може впливати на наше психологічне самопочуття. Водночас деякі люди виходять з таких ситуацій впевненими та рішуче налаштованими продовжувати жити якісно, тоді як інші можуть зіткнутися з психічними розладами та іншими проявами стресу. Ключову роль у цьому відіграє психологічна стійкість.

Психологічна стійкість, або резильєнтність, – це вроджена динамічна якість особистості, життєвий ресурс, який допомагає долати стреси та труднощі конструктивним шляхом. Термін «резильєнтність» походить із фізики та означає здатність твердих та пружних тіл відновлювати свою форму після деформації. В психології це поняття відображає здатність людини ефективно функціонувати в умовах стресу, живлячись надією, оптимізмом, стійкістю та адаптивністю [1].

Головний крок до зміцнення психологічної стійкості полягає в усвідомленні того, що ми не можемо змінити обставини, але можемо змінити своє ставлення до них. Проблема психологічної стійкості стає однією з центральних у дослідженні особистості, її здатності протистояти негативним чинникам у професійній діяльності, конфліктам та екстремальним ситуаціям. Психологічна стійкість має велике практичне значення, оскільки вона захищає особистість від дезінтеграції та розладів, створює основу для внутрішньої гармонії, психічного здоров’я та високої працездатності.

Поняття «психологічна стійкість» тісно пов’язане з іншими термінами у психології, такими як: «психологічна готовність», «стійкість особистості», «емоційна стійкість», «вольова стійкість», «моральна стійкість» тощо. Багатогранність цього поняття пояснюється тим, що воно охоплює процеси становлення, розвитку та формування особистості, а також різні аспекти її поведінки та діяльності [2].

У вітчизняній літературі виділяють зовнішні та внутрішні чинники психологічної стійкості. Особистісні чинники психологічної стійкості – більш різноманітні, ніж соціальні. Їх головною перевагою є можливість тренування та розвитку, чим можна допомогти особистості в формуванні стійкості до негативного зовнішнього впливу. 

До зовнішніх (соціальне середовище) належать:

1. Психологічна підтримка з боку соціального оточення, особливо близьких людей.

2. Підтримання психологічної близькості та довірчих відносин з оточенням.

3. Досягнення у навчанні та роботі.

4. Сприятливий клімат у колективі, особливо в шкільному та студентському середовищі [3].

Найбільш теоретично та емпірично обґрунтованими є наступні внутрішні чинники в залежності від сфери особистості: 

1. Ціннісно-мотиваційна сфера. Значимість події чи явища для особистості (рівень значимості вказує на негативність впливу отриманої інформації).

2. Суб’єктивна оцінка особистістю ситуації (одні й ті ж самі ситуації можуть розглядатися особистістю як позитивні або негативні в залежності від багатьох суб’єктивних факторів). Цінності людини (певна інформація може суперечити особистісним цінностям майже до їхнього руйнування або створення внутрішньоособистісних конфліктів).

3. Досвід психологічної переробки негативної інформації, згідно з концепцією К. Юнга. Певна спрямованість мотиваційних установок.

4. Чітка ієрархізація установок.

5. Високий рівень самоорганізації та саморегуляції особистості [4].

Вищий рівень стійкості дозволяє легко відновлюватися після невдач і адаптуватися до змін. Ці якості можна і потрібно розвивати.

Висновки:

- Підтримуйте здорові відносини. Обговорюйте свої проблеми з людьми, яким довіряєте, де є взаємна підтримка та розуміння. Це допомагає усвідомити, що ви не самотні зі своїм болем.

- Сприймайте себе як людину, здатну вирішувати проблеми. Важкі періоди можуть стати нагодою для підтвердження власної компетентності.

- Приймайте зміни як частину життя. Використовуйте свою енергію для нових цілей, не шкодуючи про минуле.

- Беріть відповідальність за свої дії. Люди з високою стійкістю не звинувачують оточення у своїх невдачах, а шукають правильні рішення.

- Піклуйтеся про своє здоров’я. Фізична форма допомагає легше подолати труднощі.

- Уникайте самознищення. Пошук підтримки в неправильних відносинах або звичках може призвести до нових проблем та зменшити ваш психологічний ресурс.

Література:

1. Варій М. Й. Загальна психологія : навч. посібник. [2-ге видання]. Київ : Центр учбової літератури, 2007. 900 с.

2. Гуменюк О. Концепції психологічного впливу в сучасній психології. Психологія і суспільство. 2003. № 1. С. 34–39.

3. Кобильченко В. В., Омельченко І. М. Спеціальна психологія : підручник. Київ : Академія, 2020. 224 с.

4. Галецька І., Сосновський Т. Психологія здоров’я: теорія і практика. Львів : Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2006. 338 с.

_____________________

Науковий керівник: Гречуха Ірина Анатоліївна, доктор філософії, доцент кафедри психології, Поліський національний університет



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота