ПІДГОТОВКА ДО ПУБЛІЧНОГО ВИСТУПУ НАВЧАЛЬНОГО АНСАМБЛЮ БАЯНІСТІВ-АКОРДЕОНІСТІВ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПІДГОТОВКА ДО ПУБЛІЧНОГО ВИСТУПУ НАВЧАЛЬНОГО АНСАМБЛЮ БАЯНІСТІВ-АКОРДЕОНІСТІВ

15.10.2024 19:55

[7. Мистецтвознавство]

Автор: Князєв Владислав Федорович, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри музичної україністики та народно-інструментального мистецтва Навчально-наукового інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника


ORCID:0000-0002-6516-5880 Князєв В.Ф.

Концертна діяльність завжди займає вагоме місце в діяльності ансамблевого колективу. Добре підготовані та проведені на високому рівні виступи сприяють зростанню фаховості музикантів, задоволенню їх естетичних запитів, розширенню творчого світогляду та є значним стимулом до роботи. Окрім обовʼязкових виступів, згідно навчального плану, ансамбль може підготувати сольну програму або виступати у різноманітних збірних концертах із кількома пʼєсами. Публічний виступ завжди є творчим актом і регламентуючі чинники музичного твору (нотний текст, штрихи, динамічні нюанси, трактування керівником твору) не повинні заважати вияву ансамблістам особистого відчуття музики. Стимулюючий вплив на навчальний колектив має ситуація, коли він акомпанує досвідченому солісту-професіоналу. Це розвиває музичну гнучкість та відчуття ансамблю.

У досягненні найоптимальніших результатів у підготовці колективу до концертування, повсякчас поширені у навчально-виконавській практиці екстенсивні методи підготовки потрібно заміняти інтенсивними. Вони передбачають значну міру активності учня-музиканта та мобілізацію всіх його внутрішніх ресурсів на досягнення переконливих художніх результатів у максимально стиснуті терміни. Відповідно, потрібно таким чином організовувати навчальний процес у фаховому класі, ансамблевих репетиціях та під час домашньої роботи, щоб учень одразу усвідомлював ‒ все чому він вчиться є підготовкою до основної мети ‒ виконання музики перед публікою.   

Необхідність такої фахової установки особливо виразно прослідковується на заняттях ансамблевого та оркестрового класів, де, під час репетиційної роботи окремі учасники певною мірою (вочевидь через меншу технічну складність їх партій у порівнянні із сольним репертуаром) можуть психологічно розслабитися, та  повною мірою використовувати свої виконавські можливості. 

Вирішальним чинником ефективної підготовки навчального ансамблю до концертного виступу, що обовʼязково повинен завершувати кожен етап фахового виховання майбутнього ансамбліста, стає, передусім, високий творчо-емоційний рівень проведення репетицій. Під час них постійно фокусується увага на майбутньому виступі перед зацікавленими та обізнаними слухачами, на досягненні високого професіоналізму проведення всієї репетиційної роботи з точки зору технічної та художньої деталізації виконання ансамблевих партій в їх єдності та цілісності. 

З цієї позиції можна зауважити два рівні діяльності навчального ансамблевого колективу баяністів-акордеоністів. Перший ‒ це навчальна робота по розвитку в молодих інструменталістів професійної виконавсько-ансамблевої майстерності. Другий ‒ репетиційна робота по підготовці пʼєс до концертних виступів, кількість яких потрібно всіляко збільшувати. Загалом, наполеглива робота в обидвох аспектах має мати загальну психологічну спрямованість в напрямку до успішного сценічного виступу перед слухачами.  

Важливість створення під час музично-виконавської діяльності позитивної психологічної установки на концертний виступ важко переоцінити. Музикант повинен послідовно та методично культивувати навик конструктивного, творчого та позитивного відношення до екстремальної ситуації. Адже одні й ті самі чинники ‒ такі як нова сцена, незнайома публіка, незвично великий зал тощо можуть стати як позитивними так і негативними стимулами для емоційного стану артиста та виконання загалом. 

Організаційні та методичні умови підготовки та проведення виступу ансамблю баяністів-акордеоністів відрізняються від повсякденної репетиційної роботи. Оскільки концерт є останньою ланкою в процесі творчого, учбово-виховного  становлення колективу то, на відміну від репетиції, йому притаманна часова незворотність. Під час виступу неможливо зупинити ансамбль, програти ще раз невдало виконаний фрагмент, зробити зауваження, змінити темпову, ритмічну або динамічну структуру пʼєси, вирівняти звучання партій тощо. Пʼєса звучить тільки один раз. Вся величезна підготовча робота може бути оцінена негативно, якщо виступ є невдалим. Це може спричинити в учнів зникнення інтересу до занять, зневіри в свої сили. У випадку ж вдалого виступу в учасників колективу зʼявляється бажання працювати ще наполегливіше, досконаліше оволодіти виконавсько-технічною майстерністю, активно концертувати.   

Формування навичок ансамблевої гри в ансамблі баяністів-акордеоністів спрямовує діяльність вчителя-керівника на музично-творчий розвиток його учасників. Їх творча самореалізація у спільному колективному музикуванні забезпечується поетапністю педагогічної роботи, а також взаємозв’язком форм і методів керівництва, які виступають єдиним, цілісним навчально-творчим процесом. 

Література:

1. Мойсєєва М. А. Теоретико-методичні основи навчання ансамблевої гри: навчально-методичний посібник. Житомир : 2002. 208 с.

2. Пляченко Т. М. Підготовка майбутнього вчителя музики до роботи з учнівськими оркестрами та інструментальними ансамблями : монографія. Кіровоград : «Імекс -ЛТД», 2010. 428 с.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота