ОЧИЩЕННЯ ВЛАДИ ЯК КОМПОНЕНТ ВІДНОВЛЕННЯ ПОСТКОНФЛІКТНИХ (ПОСТАВТОРИТАРНИХ) КРАЇН СВІТУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОЧИЩЕННЯ ВЛАДИ ЯК КОМПОНЕНТ ВІДНОВЛЕННЯ ПОСТКОНФЛІКТНИХ (ПОСТАВТОРИТАРНИХ) КРАЇН СВІТУ

17.10.2024 19:36

[2. Юридичні науки]

Автор: Філатов Віктор Вікторович, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри публічного та приватного права Університету митної справи та фінансів



На етапі перехідного правосуддя виникає необхідність запровадження системи інституційних реформ, однією з яких є очищення влади. Метою очищення влади (люстрації) в межах перехідного правосуддя є просування політичного плюралізму і обмеження вузької конкуренції. Необхідність люстрації пояснюється тим, що окремі політичні еліти, які представляють попередній режим, мають бажання використовувати минуле в боротьбі за владу [1, с. 556]. Тобто йдеться про створення організаційно-правових механізмів недопущення таких еліт до сфери державного управління. На нашу думку, це зумовлено тим, що політичний режим, який допустив конфлікт і системні порушення прав людини, апріорі не може управляти державою в подальшому.

У своїй науковій праці Р. Мольц зазначає, що люстрацію неправильно зараховувати до категорії перехідного правосуддя, оскільки вона не обмежена в часі. Люстрація – це процес, значення якого із часом втрачається, адже її мета – усунути з посад порушників прав людини, тобто «дискваліфікація» осіб у суспільному житті [2, с. 118]. Варто не погодитися з такою тезою, оскільки люстрація є частиною інституційних реформ, які реалізуються в державі після завершення конфліктів та соціальних потрясінь. Тому її варто вважати правовим інструментом перехідного правосуддя. Однак, необхідно враховувати, що люстрація становить особливий ризик виникнення судових помилок. Іншими словами, очищення влади пов’язано з присвоєнням окремим політичним силам колективної провини за конфлікт [3, с. 36]. 

Вбачається, що категорію «колективна провина» в межах процесу люстрації використовують для маркування окремих соціальних груп, які, на думку жертв конфлікту, винні в завданні їм шкоди. З практичного погляду, люстрація є процесом оприлюднення персональних даних осіб, які свідомо відкрито або таємно співпрацювали з органами та спецслужбами попереднього політичного режиму, який визнаний винним у системних порушеннях прав людини і насильстві [4, с. 40]. Варто додати, що йдеться не лише про розкриття персональних даних, адже люстрація охоплює процеси очищення, тобто звільнення цих осіб з посад.

Це варто розглядати як елемент пошуку правди, адже жертви прагнуть не лише відшкодування шкоди, вони бажають повної сатисфакції, яка охоплює питання недопущення попередніх політичних еліт до влади. Уточнимо, що йдеться про формалізовані механізми очищення влади, які передбачають реформуванні владних інституцій шляхом усунення або виключення жорстоких, корумпованих або некваліфікованих працівників. Цей процес дуже часто асоціюється з каральним правосуддям, хоча деякі вважають його частиною відновного правосуддя. Таке неоднозначне сприйняття зумовлено двома чинниками: характер люстрації (формалізована або неформальна), а також зміст люстрації (перелік підстав очищення влади та посад, які підлягають люстрації) [5, с. 207].

На наше переконання, очищення влади є частиною відновного правосуддя, оскільки сам процес люстрації не передбачає кримінального переслідування. Усі питання притягнення до відповідальності люстрованих осіб вирішують в індивідуальному порядку, залежно від провини кожного. Тобто колективна провина може трансформуватися в індивідуальну на підставі судових процесів, ініційованих у встановленому законом порядку. Натомість, ефект від упровадження процесів люстрації в постконфліктній державі може бути обмежений декількома чинниками: зловживанням з метою політично-партійної помсти; намаганням уникнути фактичного впровадження механізмів очищення влади [6].

Перший чинник пов’язаний з використанням люстрації для розправи з політичними конкурентами, а другий, навпаки, з намаганнями представників попереднього політичного режиму утримати владу та уникнути покарання за минулі злочини. Таким чином, мета люстрації полягає не в тому, щоб покарати винних політиків, її застосовують для захисту демократії, яка є передумовою сталого розвитку. При цьому люстрація є основним викликом у сфері верховенства права, адже вона здебільшого базується на принципах колективної провини, що іноді стирає межі між справжніми правопорушниками та тими, хто був примушений до співпраці зі злочинним політичним режимом і виконував злочинні накази [7, с. 14–17; 8, с. 220].

Отже, під очищенням влади в межах моделі перехідного правосуддя пропонуємо розуміти правовий механізм інституційного реформування сектору державного управління, який застосовують у межах перехідного періоду та який полягає в усуненні від влади представників політичного режиму, дії якого стали причиною конфлікту й призвели до насильства та грубих порушень прав людини в державі.

Література:

1. James Gallen, Luke Moffett The Palliative Role of Reparations in Reconciling Societies with the Past: Redressing Victims or Consolidating the State? Journal of Intervention and Statebuilding. 2022. Vol. 16. Р. 498–518.

2. Szczerbiak A. Dealing with the Communist Past or the Politics of the Present: Lustration in Post-Communist Poland. Europe-Asia Studies. 2002. Vol. 54 (4). Р. 553–557.

3. Ryan Moltz Dealing with Communist Legacies: The Politics of Lustration in Eastern Europe : Dissertation for the degree of Doctor of philosophy. University of Minnesota, 2014. 133 р.

4. Cohen Stanley State Crimes of Previous Regimes: Knowledge, Accountability, and the Policing of the Past. Law and Social Inquiry. 1995. Vol. 20. Р. 7–50.

5. Gricius G. Transitional justice: lustration and vetting in Ukraine and Georgia. Journal of Liberty and International Affairs. 2019. Vol. 5. Р. 26–42.

6. Krotoszynski M. Polish Lustration and the Models of Transitional Justice. Adam Mickiewicz University Law Review. 2014. Vol. 16. Р. 199–211.

7. Krtolica M. The Misuse of the Lustration processes in the Post-communist Transitions in Europe. URL: http://pf.ukim.edu.mk/wp-content/uploads/2020/05 /19.-Marko-Krtolica.pdf (access date: 24.09.2024).

8. Dvořáková V., Milardović A. Lustration and Consolidation of Democracy and the Rule of Law in Central and Eastern Europe. Zagreb: Political Science Research Centre, 2007. 231 р.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота