ВИЯВЛЕННЯ РІВНЯ ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ВИЯВЛЕННЯ РІВНЯ ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

20.10.2024 13:56

[4. Педагогічні науки]

Автор: Попович Ангеліна Ярославівна, здобувач СВО «Магістр», Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка


ORCID: 0009-0004-8542-9881 Попович А.Я.

Сучасний освітній процес постійно змінюється під впливом новітніх технологій, які відкривають нові можливості для навчання і розвитку дітей. Одним з найперспективніших напрямків є використання мультимедійних технологій (МТ), що дозволяють інтегрувати різні види інформації – текст, зображення, аудіо, відео, анімацію – для створення інтерактивного та динамічного навчального середовища. У закладах дошкільної освіти (ЗДО) мультимедійні технології не лише сприяють розвитку пізнавальних і комунікативних навичок у дітей, але й допомагають педагогам урізноманітнити навчальний процес, зробити його більш цікавим, адаптивним та ефективним.

Дослідниця В. І. Імбер трактує поняття мультимедійні технології, як інформаційні технології, що дають змогу в одному програмному продукті поєднувати різноманітні види інформації: текст, ілюстрації, аудіо і відеоінформацію, мультиплікації, слайди, графіку [2].

Дошкільна освіта інтегрує різні види інтерактивних процесів, зокрема і МТ в освітній простір сучасного інформаційного середовища. Цей процес зумовлений сучасними викликами та перспективами цифрової освіти дітей дошкільного віку. У дошкільний період розвитку дитини домінує образне мислення, активний розвиток мовлення та інтерес до нових вражень, що робить мультимедіа потужним інструментом для залучення уваги і стимулювання активної участі дітей у навчанні. МТ дозволяють створювати інтерактивні навчальні матеріали, які можуть включати ігрові елементи, відеоуроки, електронні книги, навчальні програми та додатки, які активно підтримують когнітивний розвиток.

Ефективне впровадження МТ може не лише покращити навчальні результати дітей, але й сприяти розвитку їхньої цифрової грамотності, критичного мислення та здатності до самостійного навчання. Водночас, важливо оцінити потенційні виклики та обмеження, які можуть виникати при застосуванні МТ, такі як надмірне використання екранного часу або складність адаптації педагогів до нових засобів навчання.

Аналіз ефективності МТ у ЗДО дозволить визначити, наскільки вони впливають на розвиток дітей, як сприяють покращенню їхніх когнітивних, соціальних та емоційних навичок, а також які педагогічні стратегії є найбільш успішними для інтеграції цих технологій у навчальний процес.

Для того, щоб з’ясувати рівень використання МТ освітньому процесі ЗДО, необхідно визначити критерії та відповідні їм показники рівнів використанні МТ. Беручи за основу теоретичні дані П. К. Гороль та Р. С. Гуревича стосовно мультимедійних засобів навчання, нами було виокремлено критерії щодо визначення рівня використання МТ в освітньому процесі [3, с.187].

- когнітивно-мотиваційний;

- репродуктивно-комунікативний;

- креативно-інноваційний.

1. Когнітивно-мотиваційний критерій включає теоретичну підготовку та мотивацію вихователів до використання мультимедійних засобів навчання. Показники цього критерію включають:

– розуміння основних понять, таких як «інновація», «технологія», «засіб навчання», «мультимедіа», «мультимедійна технологія»; 

– знання структури, напрямків застосування та видів мультимедійних засобів, які використовуються в освітньому процесі ЗДО; 

– мотивацію до впровадження мультимедійних технологій у роботу з дітьми.

2. Репродуктивно-комунікативний критерій охоплює сукупність знань, умінь і навичок щодо практичного використання МТ у навчанні. Показниками цього критерію є:

– здатність підбирати відповідні технології для навчання дітей дошкільного віку з урахуванням їхніх вікових та психологічних особливостей; 

– вміння застосовувати передовий педагогічний досвід у своїй роботі; 

– володіння педагогічною майстерністю та застосування особистісно-орієнтованого підходу в навчанні дітей.

3. Креативно-інноваційний критерій включає творчу діяльність вихователя закладу дошкільної освіти у поєднанні з використанням мультимедійних технологій під час навчання дітей. Показниками цього критерію є:

– здатність розвивати творчу уяву дітей дошкільного віку за допомогою мультимедійних засобів навчання; 

– здатність підбирати відповідні матеріали для застосування мультимедійних технологій у навчанні дошкільників; 

– уміння оцінювати і планувати свою педагогічну діяльність [2, с.  115  - 127 ].

У відповідності до визначених нами критеріїв та показників доречним було виділити наступні рівні використання МТ в освітньому процесі ЗДО:

- високий рівень;

- середній рівень;

- низький рівень.

Охарактеризуємо кожен із цих рівнів.

Педагог із високим рівнем використання МТ в освітньому процесі ЗДО впевнено володіє різними технічними засобами, такими як інтерактивні дошки, планшети, комп'ютерні програми, відео- та аудіоматеріали, і інтегрує їх у навчальний процес. Він обирає найбільш ефективні формати мультимедійних матеріалів для конкретних завдань, творчо підходить до навчання, стимулюючи дітей через інтерактивні ігри, відеоуроки, анімації та програми.

Цей педагог застосовує індивідуалізований підхід, адаптуючи мультимедійні інструменти до вікових та психологічних особливостей кожної дитини, забезпечуючи розвиток її здібностей. Водночас він постійно вдосконалює свої професійні знання, бере участь у тренінгах і вебінарах, щоб бути в курсі новітніх педагогічних інновацій.

У процесі підготовки занять педагог ефективно планує використання МТ, інтегруючи їх як важливий елемент освітньої програми, і аналізує їх вплив на розвиток дітей. Мультимедіа стає для нього інструментом підвищення інтересу дітей до навчання, заохочуючи активну участь через ігрові та інтерактивні завдання.

Педагог також демонструє гнучкість у застосуванні різних методів навчання, легко поєднуючи традиційні підходи з МТ для досягнення найкращих результатів.

Педагог із середнім рівнем використання мультимедійних технологій в освітньому процесі закладу дошкільної освіти володіє базовими навичками роботи з мультимедійними засобами. Він використовує такі інструменти, як презентації, відеоуроки та навчальні програми, але робить це не на регулярній основі. Такі технології зазвичай впроваджуються епізодично або у відповідності до конкретних тем чи занять, а не як невід'ємна частина освітнього процесу.

Цей педагог має загальне розуміння важливості МТ і час від часу застосовує їх для підвищення зацікавленості дітей у навчанні. Однак, його активність у пошуку нових мультимедійних рішень обмежена. Він здатен адаптувати матеріали до вікових особливостей дітей, але не завжди використовує весь потенціал мультимедійних інструментів для стимулювання творчості та критичного мислення.

Педагог із середнім рівнем використання мультимедіа може використовувати їх переважно як допоміжний інструмент, покладаючись на традиційні методи викладання. Хоча він розуміє користь МТ він не завжди має достатньо часу або впевненості для їх активного застосування.

Щодо професійного розвитку, такий педагог може нечасто проходити спеціалізовані курси з використання МТ, однак інколи звертається до нових ресурсів і досліджує передовий педагогічний досвід, щоб удосконалити свої знання. Він часто потребує додаткової підтримки або підвищення кваліфікації для більш ефективного впровадження МТ.

Загалом, педагог із середнім рівнем використання МТ бачить у них потенціал для поліпшення навчального процесу, але не завжди активно впроваджує їх через недостатню підготовку або технічні обмеження.

Педагог із низьким рівнем використання МТ в освітньому процесі закладу дошкільної освіти зазвичай не володіє достатніми знаннями та навичками для ефективного впровадження сучасних технологій у свою роботу. Він рідко використовує мультимедійні засоби або обмежується найпростішими формами, такими як показ слайдів чи перегляд відео, і часто віддає перевагу традиційним методам навчання.

Такому педагогу може бракувати мотивації або впевненості у використанні мультимедіа через низький рівень технічної підготовки або відсутність практичного досвіду. Він може відчувати труднощі в адаптації до нових технологій або просто не бачити їхньої необхідності в освітньому процесі. Часто цей педагог не має чіткого уявлення про те, як саме мультимедійні технології можуть позитивно впливати на навчання та розвиток дошкільників.

Ймовірно, педагог з низьким рівнем використання мультимедіа не проходив спеціальних курсів або тренінгів з цієї тематики, або ж не вважає їх важливими для своєї професійної діяльності. Навіть якщо він і володіє певними знаннями про МТ, їхнє впровадження може бути фрагментарним і не систематизованим.

Під час освітнього процесу педагог більше покладається на перевірені традиційні методи викладання, такі як усні пояснення, малювання, ігрові методи без використання технічних засобів. Використання МТ у його роботі носить епізодичний характер, і часто цей педагог може відчувати брак часу або ресурсу для створення мультимедійного контенту.

Загалом, педагог із низьким рівнем використання МТ потребує підвищення кваліфікації, технічної підтримки та мотивації для того, щоб інтегрувати мультимедійні засоби у свій освітній процес і зробити його більш сучасним та ефективним.

Саме тому, з метою виявлення рівня використання МТ й в освітньому процесі ЗДО було організовано та проведено дослідження, в якому приймали участь 5 педагогів Замістянського ЗДО «Барвінок» Сухополов’янської ОТГ, віком від 25 до 53 років та 10 педагогів ДНЗ № 26 м. Чернігів.

Для експеременту було проведено анкетування педагогів дошкільної освіти, щодо виявлення рівня використання мультимедійних технологій в освітньому процесі ЗДО. Опитування респондентів було організовано та проведено за допомогою Google-форм.

Аналізуючи отримані результати анкетування щодо рівнів використання мультимедійних технологій в освітньому процесі закладу дошкільної освіти, ми отримали такі вихідні дані:

1) Високий рівень (26,65%): лише 4 респондентів (26,65%) вказали на високий рівень використання мультимедійних технологій. Це може свідчити про те, що незначна частина педагогів активно інтегрує сучасні технології у свою роботу, демонструючи креативність і готовність до впровадження нововведень. Проте, незважаючи на позитивний аспект, низька частка вказує на потенційні бар'єри в навчальному середовищі або брак підтримки для всіх педагогів у цій галузі.

2) Середній рівень (60%): найбільша частка респондентів – 9 осіб (60%) має середній рівень використання мультимедійних технологій. Це може означати, що більшість педагогів визнають важливість мультимедійних інструментів і намагаються їх використовувати, але, можливо, ще не досягли оптимального рівня інтеграції. Це відкриває можливості для подальшого навчання, обміну досвідом та ресурсів, які можуть допомогти їм підвищити свою компетентність.

3) Низький рівень (13,35%): лише 2 респондентів (13,35%) вказали на низький рівень використання мультимедійних технологій. Це може свідчити про те, що певна частина педагогів або не має достатньої технічної підготовки, або не розуміє важливість використання сучасних технологій у навчанні. Це також може бути наслідком недостатнього доступу до ресурсів або підтримки з боку ЗДО.

Результати емпіричного дослідження демонструють позитивну динаміку до впровадження мультимедійних технологій у навчальний процес. Однак, варто зазначити, що рівень використання МТ в ЗДО, залежить від низки показників, а саме: підготовки педагогічних працівників до роботи із МТ, готовності до самоосвіти, підвищення цифрової компетенції, матеріально - технічним забезпеченням ЗДО. Це створює основу для розробки стратегій покращення рівня використання МТ в ЗДО, що в свою чергу, сприятиме підвищенню якості освітнього процесу в ЗДО.

Література: 

1. Імбер В. І. Педагогічні умови застосування мультимедійних засобів навчання у підготовці майбутнього вчителя початкових класів: Дис... канд. пед. наук: 13.00.04. – Вінниця, 2008. – с. 238. URL: https://library.vspu.net/server/api/core/bitstreams/f4b7b0cf-152d-403a-ac0f-d12790ae018c/content (дата звернення 19. 10. 2024).

2. Гороль П. К., Гуревич Р. С., Коношевський Л. Л., Шестопалюк О. В. Сучасні інформаційні засоби навчання. Вінниця: ВДПУ імені М. Коцюбинського, 2004. С. 115-127.

3. Гуревич Р. С. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях: навчальний посібник для студентів педагогічних ВНЗ і слухачів інститутів післядипломної освіти. Київ: «Освіта України», 2006. 390 с.

____________________________________________________

Науковий керівник: Кошель Анна Павлівна, кандидат педагогічних наук, доцент, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота