ДІЯЛЬНІСТЬ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ СИСТЕМИ ПРАВОСУДДЯ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ДІЯЛЬНІСТЬ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ СИСТЕМИ ПРАВОСУДДЯ

23.10.2024 22:44

[2. Юридичні науки]

Автор: Никон Олеся Зеновіївна, аспірантка кафедри загально-правових дисциплін, Інститут права Львівського державного університету внутрішніх справ


В умовах сучасного розвитку суспільства дедалі ширшої актуальності набуває застосування інформаційно-телекомунікаційних технологій, які покращують діяльність усіх сфер нашого життя, а також сприяють прозорості їхнього функціонування. Саме за допомогою таких засобів відбувається цифрова трансформація системи правосуддя і на національному, і на світовому рівні. Про це також свідчить діяльність Європейського суду з прав людини (далі ‒ ЄСПЛ, Суд). Зокрема, ще у 2012 році ЄСПЛ розпочав програму перекладу своєї судової практики, що дозволило опублікувати у його базі HUDOC переклади постанов і рішень Суду приблизно тридцятьма мовами (іншими, ніж англійська і французька) [1, с. 8]. 

Як зазначила суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Н. Сакара на вебінарі «Диджиталізація цивільного судочинства та забезпечення права на доступ до правосуддя» (організованому Асоціацією правників України спільно з ВС 25 квітня 2023 року), «впровадження інформаційних технологій у судову діяльність відбувається поступово, законодавець врегулював не всі аспекти їх застосування. Тому суди, зокрема Верховний Суд, стикаючись із питаннями, які не врегульовані нормами процесуального права, звертаються до практики Європейського суду з прав людини, адже першочерговим завданням для судової системи є забезпечення права на справедливий судовий розгляд справи» [2]. Суддя слушно звернула увагу на кілька справ ЄСПЛ, у яких висловлені правові позиції, пов’язані з питаннями щодо використання інформаційних технологій і забезпеченням доступу до суду, а саме:

‒ у справі «Lawyer. Partners a.s. v. Slovakia» (рішення від 16 червня 2009 року) ЄСПЛ вказав, що відмова судів через брак обладнання у прийнятті позовних заяв в електронній формі порушує право на доступ до суду. В цій справі національний суд відмовив у прийнятті позовної заяви, до якої були додані докази на електронному диску, оскільки суд не мав обладнання для прочитання диску, при цьому законодавство країни передбачало можливість звернення до суду в електронній формі;

‒ у справі – «Xavier Lucas v. France» (рішення від 9 червня 2022 року) ЄСПЛ зазначив, що відмова судів прийняти до розгляду апеляційну скаргу, подану в паперовій формі, замість електронної, через неможливість заповнити її належним чином внаслідок недоліків програми, що використовується для заповнення формуляра, становить надмірний формалізм і підриває справедливість судового розгляду;

‒ у справі «Tence v. Slovenia» (рішення від 31 травня 2016 року) ЄСПЛ зазначив, що будь-які перебої в роботі електронної системи документообігу, внаслідок чого заяви та додані до них додатки не змогли надійти до суду, повинні тлумачитися на користь особи, яка зробила все, що від неї залежало, для належного виконання своїх обов’язків [2]. Безумовно, проаналізовані правові позиції ЄСПЛ свідчать про наявність проблемних питань, пов’язаних із функціонуванням електронного судочинства на національному рівні, зокрема у країнах ‒ учасниках Європейського Союзу. Варто додати, що в Україні хоча й функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, проте такі ситуації також трапляються.

Водночас потрібно також зауважити і про справу «Ahmet Yildirim v. Turkey» (рішення від 18 березня 2013 року), в якій ЄСПЛ зазначив, що «з огляду на те, що законодавство стосовно Інтернету, яке вписується у контекст швидкої еволюції нових технологій, є особливо динамічним і фрагментарним, відносно важко виокремити спільні стандарти елементів порівняльного права у країнах-членах Ради Європи. Дослідження, проведене Судом відносно законодавства країн-членів Ради Європи ˂...˃, показує, що право доступу до Інтернету в теорії захищене конституційними гарантіями, які існують у галузі свободи слова і свободи отримувати думки і інформацію. Це право вважається невід’ємним від права доступу до інформації і спілкування, захищеного національними Конституціями. Воно включає право кожного брати участь у інформаційному суспільстві і обов’язок для держав гарантувати доступ громадян до Інтернету. Таким чином, сукупність загальних гарантій, присвячених свободі слова, є належною основою для визнання і права безперешкодного доступу до Інтернету» [3]. До того ж, за словами юриста Їлдірима, ця справа може стати прецедентом для тисячі інших справ, пов’язаних із блокуванням доступу до Інтернету [4]. Вважають, що «ця справа є важливою та показовою і для наших сьогоднішніх реалій, оскільки продовжується тенденція до обмеження тих чи інших Інтернет-ресурсів, що не завжди відповідає принципу пропорційності, тому ця прецедентна справа проти Туреччини може бути серйозним підґрунтям для дискусій щодо обмеження доступу до тих чи інших ресурсів в Україні» [5]. 

Варто підкреслити, що на сайті ЄСПЛ надано можливість здійснювати пошук документів за різними критеріями, зокрема й рішень у справах, які розглянув ЄСПЛ [6]. До того ж, усі відкриті слухання ЄСПЛ знімаються на відео, а їхня відеотрансляція розміщується на сайті Суду в Інтернеті. Слухання, що відбуваються в першій половині дня, можна переглянути на веб-сайті після обіду, а ті, що відбуваються в другій половині дня, ‒ доступні ввечері. Пряма трансляція не ведеться. Слухання тривають приблизно дві години з перекладом на англійську та французьку мови. Прес-служба ЄСПЛ може надати, за запитом, відеозапис перших 10 хвилин слухань у високій роздільній здатності слухань у форматі високої чіткості (тобто сумісному з телевізором). У день слухань публікується прес-реліз, що включає короткий виклад фактів і скарг, склад Суду та імена представників сторін, які беруть участь у слуханні. Сторін, присутніх на слуханні. Після слухання Суд розпочинає свої дебати, які відбуваються за зачиненими дверима. Рішення ЄСПЛ у справі виноситься на відкритому засіданні. Однак рішення у справі приймається на більш пізній стадії. Дата винесення рішення, як правило, оголошується у прес-релізі за тиждень до неї [7]. Крім того, завдяки підтримці, наданій Ірландією, всі відкриті слухання ЄСПЛ, які з 2007 року були зняті на відео, можуть бути переглянуті повністю, з перекладом французькою та англійською мовами [8].

Отже, сьогодні функціонування ЄСПЛ відбувається із активним залученням сучасних інформаційно-телекомунікаційних засобів, які сприяють доступу до Суду. Перш за все, про це свідчить функціонування електронної системи документообігу. Водночас варто зазначити про те, що на сайті ЄСПЛ у публічному доступі розміщено його постанови та рішення у справах. Крім того, користувачам мережі Інтернет надано можливість переглядати відеотрансляцію судових засідань. Заслуговує на увагу й те, що Судом, в умовах цифрової трансформації системи правосуддя, вже сформовано судову практику щодо можливості звернення до ЄСПЛ в електронній формі (подання позовної заяви, електронних доказів тощо) з доступом через мережу Інтернет.

Література:

1. Практичний посібник щодо прийнятності заяв. Рада Європи / Європейський суд з прав людини, 2014. 128 с. Council of Europe. URL: https://prd-echr.coe.int/documents/d/echr/admissibility_guide_ukr.

2. Застосовуючи інформаційні технології в судочинстві, необхідно забезпечити право на справедливий судовий розгляд. Верховний Суд. 2023. 27 квітня. URL: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1415412/.

3. Case of Ahmet Yildirim v. Turkey ‒ [Ukrainian Translation] by the COE Human Rights Trust Fund. Application no. 3111/10.  Strasbourg, 18 December 2012. Final 18.03.2013. HUDOC. European Court of Human Rights. URL: https://hudoc.echr.coe.int/tkp197/search.asp#{%22itemid%22:[%22001-126863%22]}.

4. Рішення Євросуду: свобода інтернету є фундаментальним правом людини. Центр демократії та верховенства права. 2012. 24 грудня. URL: https://cedem.org.ua/news/rishennya-yevrosudu-svoboda-internetu-ye/.

5. Свобода слова в Інтернеті: практика ЄСПЛ та регулювання Інтернету за законодавством України. Лойер. 2018. 25 червня. URL: https://loyer.com.ua/uk/svoboda-slova-v-interneti-praktika-yespl-ta-regulyuvannya-internetu-za-zakonodavstvom-ukrayini/.

6. HUDOC. European Court of Human Rights. URL: https://hudoc.echr.coe.int/tkp197/search.asp#%20.

7. Public hearings at the European Court of Human Rights. European Court of Human Rights. URL: https://prd-echr.coe.int/documents/d/echr/press_public_hearings_eng.

8. Recent webcasts. European Court of Human Rights. URL: https://prd-echr.coe.int/en/web/echr/recent-webcasts.

________________________________________________

Науковий керівник: Забзалюк Дмитро Євгенович, доктор юридичних наук, професор, Інститут права Львівського державного університету внутрішніх справ

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота