МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА В ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА В ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ

15.11.2024 19:58

[2. Юридичні науки]

Автор: Зубач Василь Леонідович, аспірант Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України


Питання методології в структурі  вивчення теоретико-прикладних проблем верховенства права в цивільному судочинстві становлять особливий інтерес. З огляду на сучасні законодавчі підходи, можна констатувати, що вітчизняна правова система перебуває лише на етапі сприйняття розглядуваних ідей, що лише актуалізує подальше всебічне осмислення цього нового правового явища, його цінності для національного права, зокрема з позиції прискорення й оптимізації процесів уніфікації та гармонізації українського законодавства з правом Європейського Союзу. Вважаємо, що для юридичної науки сьогодні, мабуть, ключове завдання – обґрунтування сутності та можливих елементів такої концепції.

Чималу користь у світлі проблем, що розглядаються може принести звернення до методологічних засад дослідження верховенства права в цивільному судочинстві. 

Методологія передує проведеним змінам. Реформування правосуддя має завжди ґрунтуватися на незадовільних оцінках його сучасного стану, розумінні реальних причин такого становища, а відтак – на визначенні послідовності дій, що сприятимуть усуненню наявних помилок і недоліків. Значення теорії правосуддя у цивільних справах у цьому сенсі складно переоцінити. Методологія як частина розглядуваної доктрини визначає наукові прийоми, способи, методи вивчення явищ правової дійсності. Від того, наскільки глибоко та точно буде пізнано природу правових феноменів, виявлено закономірності та суперечності в розвитку суспільних відносин, які регулюються правом, багато в чому залежить успішність заявлених перетворень. 

Спробуємо в цих обґрунтувати авторське бачення методології пізнання проблеми верховенства права в цивільному судочинстві. 

Вихідною тезою авторської позиції є розгляд методології як галузі наукового знання, на формування якої значний вплив справляє філософська наука і, зокрема філософія права.

Наступна теза, покладена в основу пропонованої точки зору з питань методології, – методи дослідження – об’єктивні за своєю природою. 

Ще одне положення, на яке б хотілося звернути увагу – роль методології. Варто виділяти її роль у формуванні нового знання щодо предметів, які досліджуються. Однак значення методології цим не вичерпується. Йдеться про такі її функції, як: систематизація і перевірка отриманих теоретичних знань. 

Наступна теза стосується значення діалектики як загальнонаукового методу дослідження. Діалектика не втрачає своєї значимості. Актуальним є осмислення цивільного судочинства з точки зору доктрини прав людини, системи його принципів, а також виходячи з пріоритету верховенства права у повсякденній правозастосовчій діяльності, тенденцій розвитку та важливості досягнення значного ступеню спільності національного права з правом Європейського Союзу, необхідності вирішення проблем правозастосування та формування усталеної судової практики тощо.

Ще одна теза може бути сформульована наступним чином – вплив праворозуміння на з’ясування сутності верховенства права в цивільному судочинстві. Позитивізм, довгий час, пануючи у вітчизняній юридичній науці, чинить і сьогодні значний методологічний вплив на аналіз цивільного процесуального права як системи формально визначених правил поведінки, санкціонованих державою. 

Однією з характерних особливостей методології дослідження проблем верховенства права слід вважати використання загальноправових прийомів і способів. Зокрема, особливе місце у структурі методологічного інструментарію вивчення цивільного судочинства посідає діяльнісний підхід. Йдеться про погляд на цивільний процес з позиції динаміки розгляду і вирішення цивільної справи. Використовуючи цей метод, дослідник зосереджує свою увагу не тільки на окремих вузлових елементах цивільної процесуальної діяльності, а й аналізує таку діяльність в цілому.

Крім того, треба враховувати, що проблеми процесуального характеру багато в чому подібні, особливо в країнах, які не мають тривалих правових і судових традицій. Це відкриває широкі можливості для осмислення зарубіжного досвіду організації та здійснення правосуддя у цивільних справах, застосування порівняльно-правового методу в дослідженнях. Тільки глибинне розуміння спільного і відмінного в національній і зарубіжній теорії та практиці здатне призвести до обдуманих кроків щодо вдосконалення законодавства.

Не може залишитися поза дослідницькою увагою й історико-правовий метод дослідження. Вітчизняні правові пам’ятки є не лише віддзеркаленням непростої історії України та самобутніх рис національного характеру українців, вони дають змогу прослідкувати за інституціональним і процедурним розвитком судової влади та цивільного судочинства. Часом зміни мали кардинальний характер. Тому знання своєї історії – ключ на шляху до успішних сучасних реформ.

Виправданим вбачається також використання методу аналізу та узагальнення судової практики для дослідження прикладних проблем верховенства права в цивільному судочинстві. Судова практика вказує на прогалини та інші недоліки чинного законодавства, що, зрештою, дає змогу оцінювати ефективність матеріальних і процесуальних норм, висловлювати пропозиції та рекомендації щодо підвищення його якості. 

Такими є стислі підсумки авторських міркувань, що стосуються методологічних проблем дослідження верховенства права в цивільному судочинстві.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота