ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА КОРЕЙСЬКОЇ НАРОДНО-ДЕМОКРАТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА КОРЕЙСЬКОЇ НАРОДНО-ДЕМОКРАТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ

21.11.2024 19:01

[13. Соціологічні науки]

Автор: Іванченко Аліна Едуардівна, студентка 2 курсу магістратури Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Інформаційна політика КНДР являє собою одну з найбільш унікальних і замкнутих медіасистем у світі, яка характеризується суворим контролем, широкою цензурою та потужною державною ідеологічною структурою. З цією метою дослідження теми інформаційної політики КНДР є актуальним в межах секції «Виміри міжнародної інформаційної безпеки та гігієни». З моменту свого заснування КНДР надає пріоритет контролю над поширенням інформації серед своїх громадян, суворо контролюючи потік внутрішніх і зовнішніх новин. Інформаційна політика КНДР — це не просто стратегія регулювання ЗМІ, а радше невід’ємна частина ширшої політичної, економічної та соціальної систем уряду. Контролюючи інформацію, уряд прагне зберегти свій ідеологічний авторитет, керувати сприйняттям населенням внутрішніх і зовнішніх загроз і підтримувати легітимність правлячої сім’ї Кіма [1, c. 32].

У КНДР роль інформаційної політики закладена в структурі самого уряду, а Корейська робітнича партія є основною інституцією, відповідальною за формування та поширення інформації. Партія за допомогою жорстко регульованої системи пропаганди та цензури прагне об’єднати громадську думку навколо ідеологічного наративу уряду та зміцнити національну ідентичність, засновану на принципах чучхе, або самозабезпечення [2, c. 41]. Чучхе, як керівна ідеологія, наголошує на незалежності Північної Кореї від зовнішнього впливу та зміцнює централізований контроль над усіма аспектами північнокорейського життя. Інформаційна політика функціонує для підтримки верховенства чучхе, гарантуючи, що населення не піддається впливу іноземних засобів масової інформації чи ідеологій, які можуть підірвати принципи самовпевненості чи поставити під сумнів легітимність династії Кімів [3, c. 109]. Ця ідеологічна основа відображена в наголосі КНДР на націоналістичних повідомленнях, які пронизують усі форми ЗМІ, від газет і мовних каналів до публічних виступів і освітніх матеріалів. Таким чином, інформаційна політика є центральним інструментом консолідації державної влади, формування національної свідомості та ізоляції населення від потенційно дестабілізуючих зовнішніх впливів.

Одним із основних інструментів інформаційної політики КНДР є її монополія на всі види ЗМІ, включаючи газети, телебачення, радіо та Інтернет. Усі засоби масової інформації є державними та працюють під суворим наглядом Партії. Корейське центральне інформаційне агентство є основним джерелом новин у Північній Кореї, публікуючи інформацію, яка була ретельно перевірена партією на ідеологічну правильність і відповідність державним цілям [4, c. 15]. У звітах Агентства надають пріоритет історіям, які прославляють керівництво, відзначають національні досягнення та демонізують очевидних ворогів, зокрема Сполучені Штати та Південну Корею. Така медіа-структура дозволяє владі контролювати зміст новин, фільтрувати будь-яку інформацію, яка може бути невигідною для режиму, формувати суспільне сприйняття, наголошуючи на досягненнях держави та ролі керівництва у захисті національного суверенітету. Телевізійні канали та радіомовлення обмежені кількома затвердженими державою каналами, які транслюють контент, спрямований на сприяння лояльності до уряду та зміцнення ідеологічного наративу держави [5, c. 27].

Освіта в КНДР є ще одним важливим компонентом її інформаційної політики. Школи служать основним засобом для навчання молоді принципами чучхе та прищеплення вірності родині Кім. Система освіти покликана виховувати непохитну віру в державну ідеологію та перешкоджати критичному мисленню, яке може призвести до сумніву в легітимності уряду [6, c. 18]. Навчальна програма значною мірою насичена уроками про досягнення Кім Ір Сена, Кім Чен Іра та Кім Чен Ина, зображуючи їх як доброзичливих лідерів і рятівників корейського народу. Підручники та навчальні матеріали наголошують на темах антиамериканізму, антиімперіалізму та важливості самозабезпечення, що сприяє створенню висококонтрольованого середовища, де учні вчаться бачити зовнішній світ як загрозу стабільності та чистоті північнокорейського суспільства [7, c. 82]. Такий освітній підхід відіграє вирішальну роль у забезпеченні того, щоб населення залишалося ідеологічно пов’язаним з урядом, і в мінімізації впливу іноземних ідей, які можуть кинути виклик авторитету держави.

Окрім контролю над вітчизняними ЗМІ та освітою, КНДР встановила суворі бар’єри для запобігання надходженню іноземної інформації. Доступ до Інтернету суворо обмежений, лише невелика частина населення, яка ретельно контролюється, має доступ до внутрішньої мережі, відомої як Кванмен, яка містить лише веб-сайти, затверджені державою [8, c. 19]. Ця закрита мережа призначена для задоволення інформаційних потреб населення, одночасно запобігаючи потраплянню іноземних новин чи ідей, які можуть дестабілізувати контроль з боку держави [9, c. 71].

Інформаційна політика КНДР є важливим компонентом її авторитарного режиму, що дозволяє уряду зберігати контроль над населенням і підтримувати свій ідеологічний авторитет. Завдяки поєднанню медіа-цензури, освітньої ідеології та суворого регулювання цифрових технологій КНДР намагалася створити інформаційне середовище, яке зміцнює лояльність до держави та обмежує іноземний вплив. Цей підхід значною мірою спромігся ізолювати населення від зовнішніх ідей і сприяти почуттю національної єдності, зосередженому навколо принципів чучхе та відданості родині Кім. Однак, оскільки технології продовжують розвиватися, а незаконні канали інформації надходять у країну, уряд стикається з новими проблемами у своїх зусиллях контролювати інформацію. Обмежене проникнення іноземних ЗМІ почало наражати деяких північнокорейців на альтернативні перспективи, створюючи потенціал для соціальних змін. Хоча КНДР залишається непохитною у своєму зобов’язанні контролювати інформацію, поступова ерозія її інформаційної монополії свідчить про те, що уряду може знадобитися адаптувати свою політику у відповідь на зміну динаміки доступу до інформації.

Список використаних джерел:

1. An, H. C. (2016). Pukhanŭi t’ongch’i ch’eje: Chibae kujowa sahoe t’ongje [North Korea’s control system: Governance structure and social control]. Myŏngin Munhwasa.

2. Ward, P., & Denney, S. (2023). How autocracies disrupt unsanctioned information flows: The role of state power and social capital in North Korea. Problems of Post-Communism. https://doi.org/10.1080/10758216.2023.2180038.

3. Yurchak, A. (2005). Everything was forever, until it was no more: The last Soviet generation. Princeton University Press.

4. Lee, M. H. (2024). Authoritarianism at school: Indoctrination education, political socialisation, and citizenship in North Korea. Asian Studies Review, 231–249. https://doi.org/10.1080/10357823.2023.2300631.

5. Joo, H. M., Whang, T., Choi, Y. J., & Choi, W. (2024). The shadow economy and social change in North Korea. Asian Studies Review, 289–312. https://doi.org/10.1080/10357823.2023.2282612.

6. Fahy, S. (2019). Dying for rights: Putting North Korea’s human rights abuses on the record. Columbia University Press.

7. Cheng, I., & Dluhošová, T. (2018). No distant memory: Rethinking the state, its citizens, and authoritarianism in everyday life. Journal of Current Chinese Affairs, 47(2), 3–13.

8. Ch’ae, K. H. (2008). Pukhan ‘Inminban’e kwanhan yŏn’gu: Inminbanŭi chojik, yŏkhal, kinŭngŭl chungsimŭro [ Research on North Korea’s ‘Inminban’: The organisation, goals, and functions at the centre]. MA thesis. Pukhan Daehagwŏn Daehakkyo.

9. Harrison, M. (2016). One day we will live without fear: Everyday lives under the Soviet police state. Hoover Institution Press, Stanford University.

____________________________________________

Науковий керівник:  Фролова Оксана Миколаївна, кандидат політичних наук, доцент

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота