АКТУАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

АКТУАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА

21.11.2024 19:50

[7. Мистецтвознавство]

Автор: Плахотник Олександр Олександрович, аспірант Другої кафедри акторського мистецтва та режисури драми Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого



Протягом усієї історії існування театру його розвиток був нерозривно пов'язаний із прагненням відтворити складні відносини людини і світу. Саме це визначало розквіт або занепад тих чи інших художніх і змістовних тенденцій. Нині вплив глобалізації, постмодернізму та постдраматичного театру призвів до переосмислення традиційних жанрів та форм сценічного мистецтва. А наративи Р. Барта та У. Еко стали поштовхом для незчисленних інтерпретаційних шукань у той час, коли традиційний театр зіткнувся з необхідністю адаптації та модернізації у контексті жорсткої конкуренції з новими формами розваг, такими як кінематограф та потокове мультимедіа. У спробі залучити молодіжну аудиторію акцент змістився з сюжету на візуальні образи, експериментальні форми та невербальну виразність. 

Так, з'явившись у Стародавній Греції з релігійних містерій, театральне мистецтво еволюціонувало до традиційного драматичного театру, а відтак до сучасних перформансів та мультимедійних вистав.

Наразі деконструкція драматургічного тексту, зокрема класики, стала головною тенденцією і проблемою театрального простору. Реалізуючи власні потреби, музичні та театральні режисери-постановники все частіше вдаються до переосмислення класичних творів, намагаючись адаптувати їх до сучасних реалій. Такий підхід натикається на різке заперечення низки критиків, які порушують питання, як далеко можна відходити від оригіналу. Так, деконструктивізм постановки опери «Гамлет» австралійського композитора Б. Діна на сцені Сіднейського оперного театру (режисер Н. Армфілд) критики вже назвали «іконоборською сумішшю» [3]. Звинувачуючи автора лібрето «Гамлета» М. Джоселіна, котрий «виключив близько вісімдесяти відсотків рядків і переставив різні сцени» [7] у шекспірівському тексті, музикознавець З. Сабо категорично не погоджується з подібною «деконструкцією Шекспіра» [7], яка у ХХІ столітті «набула небаченого розмаху» [7].

«Лібрето Джоселін багато в чому радикально відходять від Шекспіра» [2] погоджується з ним редактор відділу візуальних мистецтв ArtsHub Дж. Ферлі. Проте, засновник Сіднейського камерного хору Н. Рутлі перебуває у захваті від лібрето, що «перебудовує та фрагментує п'єсу Шекспіра, щоб перенести глядачів у божевільний розум головного героя та побачити все його очима» [5]. 

Певною мірою такі суперечки супроводжують кожну сучасну інтерпретацію класики. Мистецтвознавець Л. Слоткін не сприймає скорочення трагедії «Гамлет» режисером П. Пасиком, здійснену ним на фестивалі у Стратфорді 2022, оскільки у свою виставу він додав нові сцени і навіть фрагмент із «Як вам це сподобається» В. Шекспіра. «В чому сенс, якщо сила п'єси зменшилася» [6] запитує вона. Критик К. Монаган навпаки вважає, що П. Пасик «прибрав неабияку кількість незнайомої лексики, зробивши її більш доступною для сучасної аудиторії» [4].

Зупинимось також на впровадженні інновації у сценографію та технічне оснащення, що дозволяє створювати більш динамічні та видовищні вистави. Так, виставу «Гамлет» режисера Л. Тернер на сцені лондонського театру Барбікан (2015) головний театральний критик The New York Times Б. Брентлі вважає повною «сценічних видовищ і концептуальних хитрощів та примх» [1], де глядач може насолоджуватися «бурею уламків, що летять» [1] та в одну мить вкривають сцену «попелом і щебенем, ніби Данію бомбардував її ворог» [1]. 

Декорації Р. Майєрса в постановці «Гамлета» на сцені Сіднейської опери за визначенням критиків «змінюються так само легко, як і психічний стан Гамлета, надаючи сценам рис сновидіння» [3]. А апогею вистава досягає, «коли стеля» спускається так, «щоб чарівним чином створити цвинтар» [2]. 

«Гамлет» режисера П. Пасика на фестивалі в Стратфорді вразив критиків злагодженою роботою дизайнера освітлення К. Пертелл і композитора та звукового дизайнера Р. Ферена, «рев клаксонів і прожектори» яких «прочісують сцену і зал для глядачів у моменти кризи» [4]. Заступник редактора Intermission Дж. Ватсон стверджувала, що ця вистава «вже зробила сміливий вибір на користь активного впровадження технологій у свій сюжет і подачу» [8].

Є й інші тенденції, що визначають напрямок розвитку сучасного театру. Зокрема, сучасний театральний простір перебуває під постійним соціальним та політичним тиском, а театральні підмостки стають майданчиком для ґендерних та політичних маніфестацій. Варто згадати про нові стандарти для висунення художнього фільму на здобуття премій «Оскар» та BAFTA в номінації «Найкращий фільм». Саме тому мистецтво все частіше звертається до тем ідентичності, ґендеру та культурного розмаїття, що відбивається на перегляді традиційних ґендерних ролей та впливає на кастинг, склад творчих колективів та способи їх презентації. У світлі цього виглядає закономірністю модернізована постановка трагедії Шекспіра «Гамлет», здійснена режисером П. Пасиком на театральному фестивалі у Стратфорді 2022, де вперше за майже 70 сезонів головну роль зіграла темношкіра актриса А. Уме. Втім, ще 1 серпня 2020, у день святкування скасування рабства на теренах Британської імперії, у рамках спеціальної прямої трансляції FreeUp! Emancipation Day 2020 А. Уме піднялася на фестивальну сцену в Стратфорді в образі Гамлета з монологом «Бути чи не бути», що ще раз не двозначно натякає на сучасні тренди.

Ще однією новітньою тенденцією мистецтва є виникнення інтерактивних та імерсивних форм. З моменту створення британською театральною трупою Punchdrunk першої імерсивної вистави «Sleep No More», що помістила героїв трагедії В. Шекспіра «Макбет» в антураж нуару фільмів А. Хічкока, імерсивні вистави з VR та AR-технологіями користуються попитом у глядачів, які цінують можливість повного занурення у штучно змодельовану реальність. Однак навіть традиційні музичні та драматичні театри не залишаються осторонь та активно впроваджують імерсивні елементи. ««Гамлет» Стратфорда найкраще розкривається, коли актори залишають сцену і використовують публіку, роблячи натовп частиною дії і як глядачів, і, зрештою, як спільників» [8] вважає Дж. Ватсон. Так, «під час доленосної вистави «Мишоловка» королівська родина входить через проходи, приєднуючись до глядачів», щоб залучити їх «безпосередньо до сюжету» [8]. З. Сабо захоплюється імерсивною знахідкою режисера М. Армфілда в опері «Гамлет», «коли хор шикується по сторонах зали поряд з глядачами, що сидять» [7]. Дж. Ферлі у захваті від слів, «що повторюються пошепки – немов вушний черв'як свердлить власний божевільний розум» і «створюють своєрідний ефект об'ємного звуку, схожий на ефект кінотеатру, – підкреслений тим, що оркестр і хор виплескуються у верхні ложі залу для глядачів, створюючи жахливу присутність» [2]. «Перкусіоністи оркестру, розташовані на балконах, переносять глядачів у сферу надприродного» [3], створюючи «моторошний ефект» [5] погоджуються й інші рецензенти.

І на останок слід згадати цифровізацію, що є однією з визначальних тенденцій розвитку сучасного світу. Зокрема розвиток цифрових технологій та віртуальних платформ відкриває нові можливості для створення та розповсюдження театрального  та музичного мистецтва. А поява онлайн-вистав і віртуальних концертів створює нову форму взаємодії з аудиторією. Це створює у свою чергу низку проблем, щодо необхідності адаптації до дистанційних форматів та щодо авторства, ліцензування та копірайту на тлі поширення стрімінгу та онлайн-трансляцій. І нарешті, технологічні інновації у поєднанні з використанням віртуальної реальності призводять до створення гібридних форм театру, що поєднують сценічне мистецтво з технологією. Проте, незважаючи на швидкий розвиток цифрових технологій, досі актуальними залишаються проблеми збереження та архівації перформансів та іншої сценічної спадщини.

Таким чином, у своєму динамічному розвитку театральне мистецтво йде шляхом адаптації до нових реалій, шукаючи відповіді на виклики сучасності. А питання етики набувають особливо актуального звучання на тлі змін культурних та соціальних норм.

Література:

1. Brantley B. Review: Benedict Cumberbatch in 'Hamlet'. The New York Times. URL: https://www.nytimes.com/2015/08/26/theater/review-benedict-cumberbatch-in-hamlet-cocooned-in-an-aura-on-a-london-stage.html (date of access: 15.11.2024).

2. Fairley G. Opera review: Hamlet, Opera Australia. ArtsHub Australia. URL: https://www.artshub.com.au/news/reviews/opera-review-hamlet-opera-australia-2737458/ (date of access: 20.11.2024)

3. Hamlet (Opera Australia). Cultural Binge. URL: https://culturalbinge.com/2024/07/27/hamlet-opera-australia/ (date of access: 18.11.2024)

4. Monaghan K. Hamlet at The Stratford Festival – A Review. OntarioStage.com. URL: https://ontariostage.com/hamlet-at-the-stratford-festival/ (date of access: 19.11.2024).

5. Routley N. Hamlet | Opera Australia – Australian Stage Online. Theatre News, Reviews and What's On – Australian Stage Online. URL: https://australianstage.com.au/2024/07/22/reviews/sydney/hamlet-|-opera-australia.html (date of access: 17.11.2024).

6. Slotkin L. Review: HAMLET. The Slotkin Letter Theatre Reviews for the Serious Theatre-Goer. URL: https://slotkinletter.com/2022/06/review-hamlet-2 (date of access: 16.11.2024).

7. Szabo Z. Opera Australia 2024 Review: Hamlet. OperaWire. URL: https://operawire.com/opera-australia-2024-review-hamlet/ (date of access: 19.11.2024).

8. Watson J. REVIEW: Hamlet at Stratford Festival. Intermission Magazine. URL: https://www.intermissionmagazine.ca/reviews/review-hamlet-at-stratford-festival/ (date of access: 12.11.2024).

____________________________________

Науковий керівник: Миленька Галина Дмитрівна, доктор мистецтвознавства, професор



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота