ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ОБРАЗУ МАЙБУТНЬОГО В ПСИХОЛОГІЇ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ОБРАЗУ МАЙБУТНЬОГО В ПСИХОЛОГІЇ

11.12.2024 12:04

[15. Психологічні науки]

Автор: Ковальчук Тетяна Іванівна, магістрантка спеціальності «Психологія», Поліський національний університет, м. Житомир, Україна


Традиційно вивчення форми майбутнього зосереджується навколо понять «життєвий план», «життєва перспектива» і «суб'єктивна картина життєвого шляху». У різних підходах до аналізу життєвої перспективи, представлених у роботах К.А. Абульханової-Славської, В.Г. Асєєва, Я.В. Васильєва, М.Р. Гінзбурга, О.І. Головахи, А.А. Кроніка, Л.І. Божович, Н.Н. Толстих, Ж. Нюттена та інших дослідників, розглядається особа як суб'єкт життя, який самостійно організовує власний життєвий шлях. У цій рамках наукової традиції життєва перспектива розглядається як ключова характеристика самосвідомості особистості. Вона розгорнута в часі, відображає наступні етапи індивідуального та соціального розвитку, складається з життєвих подій і враховує динаміку їх реалізації.

Тема майбутнього активно досліджується як у вітчизняній, так і в зарубіжній психології, що зумовлено низкою причиною. По-перше, образ майбутнього є однією зі складових суб'єктивної картини життєвого шляху і тісно пов'язаний з психологічним часом особистості. Уявлення про майбутнє відображають потенціал особистості, а вивчення життєвих планів молоді дає можливість прогнозувати соціальні тенденції розвитку суспільства. По-друге, сформованість образу майбутнього є показником особистісної та соціальної зрілості, що особливо помітно в процесі соціалізації молоді [1].

Багатогранність проблематики спричинила різноманітність підходів до дослідження майбутнього, які можна об’єднати в кількох напрямках. По-перше, це теоретико-методологічний підхід, який фокусується на розробці понять, категорій і концепцій образу майбутнього в контексті ширшого поняття – життєвого шляху особистості, включаючи характеристики змісту цього поняття і просторово-часових характеристик.

По-друге, значний пласт дослідження охоплює експериментально-практичний напрямок. Практичні дослідження зосереджені на вивченні часової перспективи та планування життя, дослідження вікових особливостей у цій сфері, аналіз сприйняття власного майбутнього та розробці типології особистості на цій основі.

Третій напрямок пов'язаний із застосуванням результатів теоретичних форм дослідження майбутнього в психокорекційній та психотерапевтичній практиці, де вони використані для підтримки особистісного розвитку та самовизначення [1; 2].

Особливої ​​уваги заслуговують дослідження, присвячені вивченню явлень про майбутнє у ранньому юнацькому віці. Це пов’язано з тим, що цей період є винятковим етапом становлення особистості, коли молодь стикається з необхідністю прийняття важливих життєвих рішень, таких як вибір професії, системи цінностей, партнера тощо. Такі вибори знаходять відображення в особистісних цілях, планах і суб'єктивній картині майбутнього.

І. С. Кон зазначає, що «життєвий план» формується як результат узагальнення цілей, які людина ставить перед собою, і побудови «піраміди» мотивів, що утворює стійке ядро її ціннісних орієнтацій. Водночас життєвий план включає не лише кінцевий результат, а й шлях до його досягнення, методи, які людина має намір використовувати, а також об’єктивні та суб’єктивні ресурси, необхідні для цього. На відміну від мрії, яка може бути пасивною або активною.

Попри схожість понять «життєвий план» та «життєва програма», Л. В. Сохань і М. В. Кириллова підкреслюють, що програми фіксують фундаментальні життєві цілі і вибори особистості. Вони орієнтовані на перспективу без жорсткого визначення термінів їх виконання. 

Слід зауважити, що дослідження образу майбутнього часто зводяться до вивчення життєвих планів. Проте, життєві плани є важливою, але не єдиною складовою образу майбутнього. Життєва програма не обмежується конкретними планами, а часова перспектива охоплює не лише заплановані події. вною, життєвий план завжди передбачає активну діяльність [2].

Отже, нами було розглянуто особливості вивчення образу майбутнього в психології, зокрема зарубіжні та вітчизняні підходи до понять «образ майбутнього», «життєва перспектива», «життєві плани».

Література:

1. Головаха Е.И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи. К.: Наукова думка, 1988. 168 с. 

2. Добриніна І.В. Дослідження образу майбутнього: теоретико-методологічний аспект. Габітус. Випуск 44. 2022. С.162-166.

______________________________________________

Науковий керівник: Гречуха Ірина Анатоліївна, доктор філософії (спеціальність «Психологія»), доцент кафедри психології, Поліський національний університет, м. Житомир, Україна  

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота