ДОСЛІДЖЕННЯ МОТИВАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ДОСЛІДЖЕННЯ МОТИВАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

11.12.2024 12:08

[15. Психологічні науки]

Автор: Трохименко Віта Зигмундівна, магістрантка спеціальності «Психологія», Поліський національний університет, м. Житомир, Україна


Аналіз процесу мотивації професійної діяльності вимагає операціоналізації понять «професійна діяльність» та «мотивація професійної діяльності». За словником М.І. Конюхова, професійна мотивація – це складна багатокомпонентна система, інтегруючим компонентом якої є суб'єкт праці, що забезпечує її життєдіяльність і забезпечує взаємодію всіх компонентів системи [2]. Стосовно поняття «мотивація професійної діяльності», то зустрічається визначення поняття мотивації праці, як сукупності внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, що спонукають людину до трудової діяльності і надають цій діяльності спрямованість, орієнтовану на досягнення певних цілей. 

Основними складовими мотиваційної сфери працівника є диспозиції (мотиви), потреби і цілі, тобто безпосередній усвідомлений результат, на який  у цей момент спрямована дія і задовольняє актуалізовану потребу. Чим більше у працівника різноманітних мотивів, потреб і цілей, тим більш розвинутою є його мотиваційна сфера. Класифікуючи мотиви трудової діяльності, можна виділити групи мотивів за людськими потребами, а саме матеріальні мотиви (спрямовані на речі), духовні мотиви (спрямовані на образи, уявлення, поняття) та соціальні мотиви (потреба у спілкуванні, у відповідному соціальному положенні, бажання допомагати людям). При цьому автор зазначає, що в залежності від обставин особистого життя в певний період провідними, рушійними можуть виступати ті чи інші мотиви. Тобто мотивація професійної діяльності також носить динамічний характер.

Т.М. Траверсе [1] вказує, що трудова діяльність реалізується через трудові дії, які зумовлені певними мотивами. Внутрішні мотиви, на думку науковця, формуються разом із впливом самої праці, її суспільної значущості, можливостей розкриття особистісного та професійного потенціалу. Такі мотиви підтримують інтерес працівника до професії та забезпечують підвищення мотивації за рахунок привабливості трудової діяльності, її складності, цінності та значущості. Особи, які керуються внутрішніми мотивами, часто ідентифікують себе через свою професійну діяльність або кар'єру.

Існує взаємозв'язок між внутрішньою мотивацією, професійною ідентичністю як компетентного фахівця та результативністю діяльності. Крім того, внутрішня мотивація сприяє досягненню вищих результатів у роботі, що, в свою чергою, підвищує професійну ідентичність працівника, яка знову стимулює його внутрішню мотивацію.

Зовнішні мотиви, натомість, знаходяться поза самою працею, проте допомагають їй. Вони базуються на зовнішніх стимулах, які сприяють задоволенню процесу роботи. До таких стимулів належать: підвищення заробітної плати, що дозволяє задовольняти базові й соціальні потреби, преміювання, комфортні умови праці, надання пільг тощо. Зовнішні мотиви також можуть включати прагнення до визнання, набуття влади чи приналежності до елітної соціальної групи.

Є.П. Ільїн [2] виділяє три основні групи мотивів, пов’язаних із трудовою діяльністю:

1. Мотиви трудової діяльності – безпосереднє ставлення до процесу та змісту роботи.

2. Мотиви вибору професії – чинники, що впливають на визначення професійного шляху.

3. Мотиви вибору місця роботи – особливості, які впливають на вибір конкретного робочого місця.

Окрім того, Є.П. Ільїн класифікує причини мотивів трудової діяльності на три групи:

1. Стимули суспільного характеру. До них належать усвідомлення необхідності приносити користь суспільству, бажання допомогти іншим, а також соціальна установка на важливість трудової діяльності.

2. Матеріальні стимули. Ця група включає в себе прагнення отримувати матеріальні блага, необхідні для себе та своєї сім'ї.

3. Потреби в самоактуалізації та самореалізації. Людина прагне до діяльності, що дозволяє розкрити свій потенціал, реалізувати себе, досягти визнання та поваги з боку інших.

Таким чином, трудова діяльність є багатогранною за своїми мотивами, охоплюючи як соціальні, так і особистісні аспекти. 

Ф. Херцберг [2], автор «теорії двох факторів», пропонував окремо розглядати почуття задоволення і незадоволення роботою. В своїх дослідженнях він показав, що почуття задоволення викликає успішне виконання завдань, тобто фактори, прямо пов’язані у успіхом діяльності чи інші вдалі події. 

Дослідження Е. Мейо [2] показали, що в основі мотивації лежать соціальні потреби, істинна задоволеність настає лише від взаємовідносин з іншими людьми. Сенс праці варто шукати в соціальних стосунках на роботі. Працівник більше піддається впливу з боку його соціальної групи, ніж контролю зі сторони управління. Чутливість працівників до керування залежить від того,  наскільки керівник відповідає соціальним потребам  підопічних.

Отже, основними мотивами трудової діяльності можна визначити такі, як матеріальне благополуччя, потреба у визнанні, потреба у самоактуалізації, задоволення від змісту діяльності. 

Література:

1. Траверсе Т. М. Психологія праці: Навчально-методичний посібник. К: Інститут післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка., 2004. 116 с.

2. Ільїн Є.П. Мотиви і мотивація. К.: Навчальна книга – Богдан, 2013. 518 с.

___________________________________________

Науковий керівник: Гречуха Ірина Анатоліївна, доктор філософії (спеціальність «Психологія»), доцент кафедри психології, Поліський національний університет, м. Житомир, Україна  

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2025

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота