ПОВАЖНІСТЬ ПРИЧИН ПРОПУСКУ ЯК ПІДСТАВА ДЛЯ ПОНОВЛЕННЯ СТРОКУ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПОВАЖНІСТЬ ПРИЧИН ПРОПУСКУ ЯК ПІДСТАВА ДЛЯ ПОНОВЛЕННЯ СТРОКУ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

11.12.2024 12:24

[2. Юридичні науки]

Автор: Карцева Мирослава Олексіївна, студентка, Одеський національний університет імені І.І.Мечнікова


Пункт 1 статті 6 Конвенції щодо захисту прав людини і основоположних свобод зазначає, що кожен володіє правом на справедливість та публічність процесу розгляду його справи протягом розумних термінів з боку незалежного і безстороннього суду, закріпленого законом, який вирішує спір про його цивільні права чи зобов'язання. [1]

Інститут цивільного процесуального права під назвою «процесуальні строки» пропонує учасникам процедури розгляду справи реальну можливість поновити та продовжити процесуальні строки.

Пропуск процесуального строку має певні правові наслідки. Отже, зі спливом законодавчо визначеного строку втрачається право на скоєння процесуальної дії. Документи, які було подано по завершенню процесуального строку, не братимуться до уваги, якщо суд відповідно до клопотання особи, яка їх подала, не побачить підстав для продовження чи поновлення строку. [2, с. 255]

Щодо визначення терміну «поновлення процесуального строку» у своїй науковій праці Буга В.В. зазначає, що – це відновлення права на провадження процесуальних дій, яке було втрачено внаслідок скасування встановленого законом строку у зв’язку із поважними причинами, визнаними у судовому порядку. У разі пропуску встановленого судом строку суд за клопотанням сторони чи іншої особи може продовжити пропущений строк. [3, с.82]

Слід зазначити, що однією з підстав продовження строку у цивільному судочинстві є поважність причин протермінування процесуальних термінів згідно з частиною 1 статті 127 ЦПК України. Суд продовжує за клопотанням учасника процесу законодавчо визначений протермінований процесуальний строк при умові визнання причини пропуску поважною, крім ситуацій, коли ЦПК України закріплено неможливість такого продовження. [4]

Крім того, кажучи  про терміни оскарження, слід врахувати, що 30 денний строк апеляційного оскарження починається з дня вручення стороні повного тексту рішення. Тобто підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення є надання суду достатніх доказів того, що особа не отримувала повний текст рішення і не була присутня в суді під час його проголошення .

Якщо звернутися до практики ЄСПЛ, то слід зазначити, що в його рішеннях неодноразово наголошувалися такі позиції: «Вирішення питання про продовження строку оскарження лежить на розсуді національних судів, але такі повноваження є доволі обмеженими. Суди зобов'язані наводити причини. Однією з таких причин може бути, наприклад, те, що сторони не поінформовані про рішення, прийняті органами влади у їхній справі. Однак навіть тоді можливість продовження не є необмеженою, оскільки сторони повинні в розумні проміжки часу вживати заходів, щоб інформувати себе про статус відомої їм судової справи («Устименко проти України»). [5]

Суд при вирішенні питання про визнання поважності підстав для поновлення процесуального строку розглядає кілька ключових аспектів:

1. Підстави для поновлення строку: Суд перевіряє, чи подані підстави дійсно є поважними. Це можуть бути обставини, які не залежали від волі особи, що подає клопотання, такі як хвороба, природні катастрофи, перебування за межами країни тощо.

2. Час подачі клопотання: Важливо, щоб клопотання про поновлення строку було подано якомога швидше після усунення причин, які завадили своєчасному виконанню процесуальних дій. Суд оцінює, чи є затримка в поданні клопотання обґрунтованою.

3. Докази: Суд розглядає надані докази, що підтверджують поважність підстав. Це можуть бути медичні довідки, документи, що підтверджують форс-мажорні обставини, або інші підтверджуючі матеріали.

4. Вплив на права інших осіб: Суд також враховує, чи не буде поновлення строку порушувати права інших учасників процесу. Якщо поновлення строку може завдати шкоди іншим сторонам, це може вплинути на рішення суду.

5. Системність і обґрунтованість: Суд оцінює, чи були дії особи, що просить про поновлення строку, належними та обґрунтованими, а також чи проявляла вона достатню активність для захисту своїх прав.

У справі №200/18472/21 розглядалося питання щодо поновлення строків апеляційного оскарження, пропущених через воєнні обставини. Відповідач обґрунтовував пропуск строку активними бойовими діями в Слов’янську, перебоями з електропостачанням та евакуацією працівників, що ускладнило доступ до електронної пошти та роботу у звичайному режимі [6].

Проте Перший апеляційний адміністративний суд відхилив ці аргументи, вважаючи введення воєнного стану недостатньою підставою для поновлення строку без детальних доказів того, як саме це вплинуло на своєчасність подання скарги. Верховний Суд, розглядаючи касаційну скаргу, зазначив, що для обґрунтування таких випадків недостатньо просто посилатися на воєнний стан: необхідно надати підтвердження конкретного впливу обставин на неможливість дотримання строків, включаючи, наприклад, документальні докази, що показують зв’язок між об’єктивними перешкодами та фактичним пропуском строків.

Судова практика, зокрема, вимагає від сторін добросовісного ставлення до процесу, підтвердження об’єктивних і непереборних причин пропуску строків та демонстрації зусиль щодо їх усунення, якщо це можливо

Справа від 27 червня 2023 року № 440/6202/22 стосується позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області. Позивач вимагав визнання бездіяльності цього управління протиправною та зобов'язання його нарахувати і виплатити щорічну разову грошову допомогу за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій.

Суд першої інстанції задовольнив вимоги ОСОБА_1. Однак, відповідач подав апеляційну скаргу, яка була залишена без руху через порушення строків подачі. Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження через ненадання доказів, що підтверджують, як введення воєнного стану та обмеження електропостачання вплинули на можливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою.

Ключовим питанням справи стало визначення, чи є введення воєнного стану та обмеження подачі електроенергії поважною причиною для поновлення строку на подачу апеляційної скарги без відповідних доказів.

Отже, значення поважних причин пропуску процесуальних строків у цивільному процесі як підстав для їх поновлення, спираючись на українське та міжнародне право, є доволі вагомим фактором. Основною умовою для поновлення строку є наявність об’єктивних обставин, що перешкодили своєчасному виконанню дій. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) також підтверджує важливість швидкого реагування сторін на судові події та дотримання строків, хоча й допускає можливість поновлення строків у разі документально підтверджених непередбачуваних обставин.[7]

Практика українських судів підтверджує, що воєнний стан та інші форс-мажорні умови самі по собі не є достатньою підставою для поновлення строків без належних доказів їх реального впливу на своєчасність виконання дій. Тому, національні суди враховують конкретні докази, що обґрунтовують пропуск строку, а також вплив поновлення строку на права інших сторін у процесі.

Список використаних джерел:

1.Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.97. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 

2. Цивільний процес України: підручник / кол. авторів; за ред. В. О. Кучера.  Львів: ЛьвДУВС, 2016.  768 с. URL: http://dspace.lvduvs.edu.ua/bitstream/1234567890/453/1/КУЧЕР%20Цивільний%20ПРОЦЕС%20ПІДРУЧНИК.pdf 

3. Буга В.В. Загальні положення про обчислення, поновлення, продовження та зупинення процесуальних строків в цивільному процесуальному праві України. Випуск 3. Том 1. 2015. с. 80-84. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Pib_2006_5_1_37.pdf 

4. Цивільний процесуальний кодекс України // (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42) від 13. 02. 2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 

5. Рішення  ЄСПЛ від 29 жовтня 2015 року, справа «Устименко проти України» (Заява № 32053/13). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_b27

6. Постанова КАС ВП у справі №200/18472/21-Protocol.ua.URL: htps://protocol.ua/ua/postanova_kas_vp_vid_18_10_2023_roku_u_spravi_200_18472_21_1/.

7.(Не)поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження. URL: https://www.hsa.org.ua/lectors/podkopajeva-irina/articles/nepovazni-pricini-propusku-stroku-na-apeliaciine-oskarzennia

____________________________________________

Науковий керівник: Голоденко Ірина Олександрівна, старший дослідник, Одеський національний університет імені І.І.Мечнікова

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота