АНТОН МОНАЄНКО ЯК ДОСЛІДНИК РІШЕНЬ СУДУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ У СФЕРІ ФІНАНСІВ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

АНТОН МОНАЄНКО ЯК ДОСЛІДНИК РІШЕНЬ СУДУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ У СФЕРІ ФІНАНСІВ

13.12.2024 13:17

[2. Юридичні науки]

Автор: Гришенко Максим Русланович, студент 4-го курсу спеціальності 081 «Право», Полтавський університет економіки і торгівлі


Антон Монаєнко – провідний український науковець та правознавець, який досліджує рішення Суду Європейського Союзу (далі Суд ЄС), зокрема тих, що стосуються фінансів. Його дослідження охоплюють важливі аспекти судової практики та нормативно-правового регулювання фінансових питань, що дозволяє зрозуміти механізм забезпечення фінансової стабільності, правопорядку та верховенства права [1].

Дослідник приділяє особливу увагу ролі Суду ЄС як арбітра у вирішенні спорів між інституціями загалом Європейського Союзу та державами-членами у сфері фінансів, зосереджуючись на прецедентах, які вплинули на формування спільного підходу до фінансової політики. Важливу увагу він приділяє дотриманню таких принципів (важливих для підтримки фінансової стабільності в цілому) як правової визначеності та прозорості у фінансових питаннях.

Розглядаючи дослідження А. Монаєнка, щодо Рішення Загального суду ЄС від 11.09.2024 р. у справах T-635/22 Fridman and others v Council [2] та T-644/22 Timchenko and Timchenko v Council [3], можна дійти висновку, що вказані справи є важливими прецедентами для розуміння правового механізму застосування санкцій Суду ЄС, зокрема заморожування активів осіб, пов’язаних з агресією росії проти України.

У цих справах позивачі подали позови проти Ради ЄС, стверджуючи, що застосовані до них зобов’язання щодо звітування про кошти та співпрацю з компетентними органами не були чітко викладені в оригінальному рішенні, що є порушенням принципу розподілу повноважень у сфері про спільну зовнішню політику та політику безпеки (CFSP). Водночас позивачі в своєму позові стверджували, що виконання таких зобов’язань має залишитися виключною компетенцією держав-членів.

Як зазначає А. Монаєнко: «Імена Олени Тимченко, Геннадія Тимченка, Михайла Фрідмана, Петра Авена та Германа Хана потрапили до списків осіб, організацій та органів, щодо яких застосовуються обмежувальні заходи, прийняті Радою Європейського Союзу на тлі вторгнення росії в Україну».

«В рішенні Загального Суду ЄС зазначено, що він підтверджує правомочності дій Ради ЄС, аргументувавши, що її повноваження запроваджувати додаткові регулюючі заходи для того, щоб було забезпечення ефективного виконання санкцій, навіть в тому разі коли вони прямо не прописані в рішенні, тобто Загальний суд ЄС відхилив позовні вимоги обох сторін в повному обсязі».

Таке рішення дозволяє спрогнозувати, що при виявленні прихованих активів буде провадитись замороження рахунків, яке призведе до конфіскації активів РФ з боку ЄС, які в майбутньому можуть бути використанні на відновлення України після завершення збройної агресії РФ. Це підтверджує законність та справедливість зі сторони Загального суду ЄС для України, що допомогає забезпечувати дійсний результат санкцій в плані економічного та фінансового тиску на РФ. Якщо не будуть виконуватися зобов’язання, то буде посилення санкцій для компетентних національних органів, ідентифікацію коштів або економічних ресурсів, що підпадають під обмежувальні заходи – так зазначено в самому рішенні.

Рішення Загального суду ЄС у наведених вище справах може мати не тільки економічний, а і політичний характер, що безпосередньо покращує подальшу євроінтеграцію України. Це може бути гарантією того, що Україна та ЄС будуть і надалі співпрацювати у питаннях фінансового нагляду.

Україна може ратифікувати європейські стандарти щодо фінансового контролю й удосконалити законодавчі акти, які регулюють питання фінансів та економіки – це може зміцнити довіру з боку ЄС, вплинути на покращення фінансового становища України.

Важливим для України є і рішення Суду ЄС щодо ПДВ, вирішальним елементом яких є знаходження балансу між сприянням належному оподаткуванню та обмеженню ухилення від сплати податків, при одночасній мінімізації втручання держави в економічну свободу підприємців.

Справа Maks Pen [4] створює значний прецедент у контексті того, що Суд ЄС підкреслює: держава-член не може накладати додаткові зобов’язання на платників податків, якщо такі зобов’язання не визначені в Директиві 2006/112. Суд постановив, що можливість відрахування ПДВ не повинна залежати від відповідності певним обліковим критеріям за умови дотримання інших важливих вимог, зокрема тих, що стосуються змісту рахунків-фактур. Ця постанова посилює становище платників податків і обмежує національні органи влади від введення обмежень, які можуть вплинути на основне право на відрахування. Отже, Суд ЄС підтримує принцип нейтральності ПДВ, який є життєво важливим для забезпечення чесної конкуренції на ринку ЄС.

У справі Gemeente Woerden [5] Суд ЄС встановив важливий принцип щодо права на вирахування ПДВ, коли майно використовується як для економічних, так і для неекономічних цілей. У рішенні Суду зазначено, що державі-члену не дозволяється обмежувати право на відрахування, якщо відповідна операція підлягає оподаткуванню. Отже, відрахуванню підлягає вся сума вхідного податку, а не тільки та частина, яка відповідає господарській діяльності покупця. Позиція Суду ЄС полягає в тому, що платники податків не повинні покладатися на будь-які подальші дії покупця чи орендаря, які можуть змінити цільове використання майна. Ця постанова забезпечує стабільність для підприємців, дозволяючи їм планувати свою діяльність, не турбуючись про несподівані обмеження в майбутньому.

У справі Iberdrola Inmobiliaria Real Estate Investments [6] Суд розглянув обмеження, викладені в статті 176 Директиви 2006/112. Рішення у цій справі чітко визначає, що державне регулювання не повинно вводити непотрібних загальних обмежень, які можуть завдати шкоди платникам податків, а встановлення прямого та негайного зв’язку між витратами та оподатковуваною діяльністю є необхідною умовою для права на відрахування.

Загалом підхід Суду ЄС відображає прагнення захистити права платників податків на відрахування вхідного ПДВ, підкреслюючи, що це право є невідчужуваним, якщо діяльність платника податків підлягає оподаткуванню. Суд ЄС обмежив можливості національних органів влади запроваджувати додаткові зобов’язання, крім зобов’язань Директиви 2006/112.

Таким чином, рішення Суду ЄС спрямовані на правову визначеність, необхідну для функціонування єдиного ринку ЄС, і на захист бізнесу від надмірного регулювання та обмежень, на створення прозорого та передбачуваного середовище для оподаткування ПДВ.

Отже, вважаємо, що дослідження Антона Монаєнкоа щодо рішень Суду ЄС дозволяють сформувати правову позицію щодо впливу таких рішень на подальше фінансове становище країни, на ефективність таких рішень проти РФ та посилення євроінтеграційних зв’язків України.

Література:

1. Монаєнко. А. (2024). Офіційна сторінка на Facebook. URL: https://www.facebook.com/anton.monayenko.

2. Суд Європейського Союзу. Справа T-635/22: Fridman та інші проти Ради ЄС. URL: https://curia.europa.eu/juris/liste.jsf?num=T-635/22.

3. Суд Європейського Союзу. Справа T-644/22: Timchenko та Timchenko проти Ради ЄС. URL: https://curia.europa.eu/juris/liste.jsf?num=T-644/22.

4. Суд Європейського Союзу. Справа C-18/13, Макс Пен. URL: http://surl.li/sclisr

5. Суд Європейського Союзу. Справа C-267/15. URL: http://surl.li/lzjdqg

6. Суд Європейського Союзу. Справа C-132/16. URL: https://curia.europa.eu/juris/liste.jsf?nat=or&mat=or&pcs=Oor&jur=C%2CT%2CF&num=C-132%252F16.

________________________________________________

Науковий керівник: Солдатенко Оксана Володимирівна, доктор юридичних наук, професор, Полтавський університет економіки і торгівлі



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота