ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ ВІЙНИ - Наукові конференції
Головна
UA PL EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ ВІЙНИ

23.01.2025 14:03

[15. Психологічні науки]

Автор: Войтенко Олеся Петрівна, здобувач магістерського рівня вищої освіти за спеціальністю 053 «Психологія» Житомирського державного університету імені Івана Франка, м. Житомир, Україна


Професійна орієнтація школярів є важливою складовою освітньої системи, спрямованою на підготовку молоді до свідомого вибору професійного шляху. В умовах війни цей процес стає особливо важливим через численні соціально-економічні та психологічні виклики, з якими стикаються учні, їхні родини та освітня система. Воєнна ситуація суттєво змінює професійні уподобання школярів, обмежуючи вибір професій через зруйновану інфраструктуру, міграцію населення та економічну нестабільність. Тривожність, страхи за майбутнє та невизначеність серйозно впливають на психологічний стан учнів, що ускладнює ухвалення рішень (В.В. Кириченко) [3].

Зростає популярність професій, пов'язаних із безпекою, медициною, соціальною допомогою й відновленням країни. Водночас знижується інтерес до професій, які вимагають значних матеріальних ресурсів чи довготривалого навчання в нестабільних умовах. Під час війни учні стикаються з підвищеним рівнем стресу, що впливає на їхню здатність оцінювати власні здібності та перспективи. Важливо акцентувати увагу на психологічній підтримці – створенні безпечного середовища, де школярі можуть відкрито висловлювати свої переживання та отримувати професійну допомогу. Адаптивність та навчання навичкам гнучкості та стійкості допоможуть учням пристосуватися до змін у професійній сфері [2].

Професійне самовизначення є ключовим етапом у соціалізації молоді, оскільки вибір професії впливає на їх подальший успіх, задоволеність життям та соціальну реалізацію. Для вивчення професійних інтересів учнів було створено опитувальник, який враховує соціально-демографічні характеристики, мотивацію, перспективи, критерії вибору професії та джерела інформації. Використання міжнародних методик, таких як «Магеллано Університет», сприяє комплексному аналізу професійних інтересів та здібностей старшокласників, дозволяючи ефективніше організовувати профорієнтаційну роботу. Українські методики, такі як «Карта інтересів А.Е. Голомштока» (модифікація С.Я. Карпіловської), забезпечують глибше розуміння професійних схильностей та інтересів учнів, сприяючи усвідомленому вибору професії [1]. Результати опитувань свідчать про важливість підтримки школи у процесі вибору професії, що включає профорієнтаційні заходи, консультації та інформаційні ресурси. Залучення якісних методик, підготовка фахівців та впровадження інноваційних підходів у шкільну профорієнтаційну роботу є ключовими для допомоги молоді у професійному самовизначенні.

У сучасних реаліях України, особливо в умовах війни, вибір професії набуває ще більшого значення. Результати опитування професійних намірів випускників Головинського ВПУ НТ та Головинського ліцею Черняхівської селищної ради показують, що значна частина випускників прагне продовжити навчання після закінчення школи. Цей показник є особливо високим серед чоловіків (93%), у той час як серед жінок він становить 75%. Важливо зазначити, що рівень визначеності у виборі професії є майже однаковим для обох статей – близько 65% вже визначилися зі своїм професійним шляхом. Це свідчить про високий рівень усвідомлення важливості освіти у сучасному суспільстві, хоча досі залишається значний відсоток невизначених. Існує різниця у готовності продовжувати освіту між юнаками та дівчатами. Це може бути зумовлено як соціальними стереотипами, так і різними життєвими обставинами. Дівчата частіше відчувають тиск щодо раннього створення сім'ї або вибору професій, пов’язаних із доглядом та соціальною сферою, тоді як хлопці більше орієнтовані на технічні та управлінські напрямки.

Цікавим є і той факт, що, попри високий рівень зацікавленості у продовженні освіти, значна частина випускників усе ще не визначилася з майбутньою професією (23% серед хлопців і 20% серед дівчат). Це свідчить про недостатню профорієнтаційну підтримку в школах. Війна внесла свої корективи у вибір професій: зріс інтерес до медицини, права, IT-сфери, а також професій, пов’язаних із національною безпекою. Молодь дедалі частіше обирає ті напрями, які можуть допомогти у відбудові держави та забезпеченні її захисту.

На основі отриманих кількісних результатів дослідження за методикою «Магигелано-Університет», можна зробити кілька важливих висновків. Популярність технічних та медичних спеціальностей: Дослідження показує, що велика кількість учнів (25% і 20% відповідно) обирають технічні та медичні професії. Це свідчить про потребу в професіоналах цих галузей, що можуть підтримувати економічне відновлення та медичну допомогу в умовах війни. Значний інтерес до воєнних спеціалізацій: Близько 20% учнів виявляють інтерес до воєнних професій, що підкреслює патріотичні настрої молоді та їхню готовність робити внесок у захист країни. Високий рівень задоволеності професійною орієнтацією: 85% учнів висловили задоволення професійною орієнтацією, що свідчить про ефективність програм і підходів, які були застосовані навіть у складних умовах війни. Широке використання дистанційних форматів навчання: Незважаючи на складну ситуацію, 90% учнів брали участь у обов'язкових курсах у дистанційному форматі, 60% відвідували додаткові вебінари, а 40% брали участь в інтерактивних онлайн-сесіях. Це підкреслює адаптивність освітніх програм. Різноманітність професійних інтересів: Інші професії, такі як педагогічні спеціальності, інформаційні технології та соціальна робота, також мають значний процент учнівської зацікавленості, що забезпечує широту вибору та можливості для учнів у різних сферах. Загалом, результати дослідження свідчать про те, що професійна орієнтація в умовах війни залишається ключовим елементом підтримки молоді. Вона сприяє адаптації учнів до нових умов, підтримує їхній моральний та психологічний стан, а також допомагає визначитися з майбутньою професією, дозволяючи робити свідомий і відповідальний вибір.

Література

1. Психологія професійної діагностики та професійного консультування: практичний посібник / Ігнатович О. М., Татаурова-Осика Г.П., Шевенко А.М.; за ред. О. М. Ігнатович. Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2021. 225 с.

2. Коропецька О. М. Психологічні основи професійної орієнтації та самореалізації особистості. Навчальний посібник. К. : КНТ, 2016. 438 c. 

3. Кириченко В.В. Психологія праці та інженерна психологія : навчальний посібник. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2022. 240 с.

________________________________________

Науковий керівник: Кириченко Віктор Васильович, доктор психологічних наук, професор кафедри соціальної та практичної психології, Житомирський державний університет імені Івана Франка, м. Житомир, Україна

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2025

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота