ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ ТА ЕКСТРЕНОЇ ДОПОМОГИ НАСЕЛЕННЮ В ГРОМАДАХ В УМОВАХ ВІЙНИ - Наукові конференції
Головна
UA PL EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ ТА ЕКСТРЕНОЇ ДОПОМОГИ НАСЕЛЕННЮ В ГРОМАДАХ В УМОВАХ ВІЙНИ

23.01.2025 14:33

[17. Соціальна робота]

Автор: Костіна Валентина Вікторівна, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри соціальної роботи і соціальної педагогіки, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди; Гревцов Андрій Віталійович, здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності «Соціальна робота», Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди


ORCID  0000-0003-2410-7497  Костіна В.В.

Населення України вже майже три роки поспіль знаходиться у стані повномасштабної війни, що є жахливою подією, яка перетворила більшу частину територій, де ведуться бойові дії та прилеглі до них у майже непристосовані до життя регіони, в яких значно зросла роль соціальної підтримки та екстреної допомоги населенню, особливо в громадах, що постраждали від наслідків бойових дій, або знаходяться поблизу фронту під постійними ворожими обстрілами. Тому постала гостра потреба у підготовці фахівців, що здатні надавати такі послуги громадам в умовах війни.

Згідно з даними Звіту про прямі збитки інфраструктури від руйнувань внаслідок військової агресії росії проти України з початку повномасштабного російського військового вторгнення «загальна сума прямих збитків житловій та нежитловій нерухомості, іншій інфраструктурі, транспортним засобам та товарним запасам перевищила  $157 млрд (за вартістю заміщення)… Найбільш постраждалими є області України, в яких безпосередньо велись бойові дії: Донецька, Харківська, Луганська, Миколаївська, Запорізька, Київська та Чернігівська області. Серед міст, які постраждали під час війни найбільше: Мар'їнка, Маріуполь, Ірпінь, Харків, Чернігів, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Вугледар, Суми, Рубіжне, Ізюм, Миколаїв, Бахмут, Волноваха» [3, с.4-6]. 

Згідно з даними дослідження «Оцінка впливу війни на людей», що проводилася IMPACT Initiatives та Центром сталого миру та демократичного розвитку, «44% внутрішньо переміщених домогосподарств і 28% домогосподарств, що проживають у південно-східному макрорегіоні, повідомили, що їхнє житло було безпосередньо пошкоджене внаслідок війни (порівняно з 13% на національному рівні); про більшу шкоду повідомили домогосподарства, які проживають у містах, порівняно з сільською місцевістю; від 23-до 32% домогосподарств не можуть задовольнити власні базові потреби, а 57-62% - можуть задовольнити їх лише частково; встановлено зростання вразливості особливо серед домогосподарств з особами з інвалідністю та домогосподарств ВПО, де за часів війни значно зменшилися доходи, збільшилася залежність від гуманітарної допомоги та державних соціальних виплат» [8, с. 30, 36, 42]. Аналіз результатів досліджень засвідчує, що більшість вразливих мешканців громад, які постраждали від війни, переживають постійний психологічний стрес, соціальну ізоляцію, брак найнеобхідніших життєвих ресурсів, відсутність якісної медичної допомоги, а також постійну фізичну небезпеку. Тому, вкрай важливою є готовність соціальних працівників до надання соціальної підтримки та екстреної допомоги цим вразливим категоріям населення. В умовах війни фахівці мають бути готовими до надання не тільки соціальної підтримки, але й екстреної допомоги мешканцям громад у ситуаціях, які потребують розвитку нових професійних вмінь (гнучкості, рішучості, вміння працювати в умовах етичних дилем тощо), що актуалізує потребу впровадження спеціальних навчальних курсів та інших форм підготовки фахівців соціальної галузі. 

Відповідно до змісту Закону України «Про соціальні послуги», поняття «соціальна підтримка» є одним із трьох спрямувань соціальних послуг, що передбачає «сприяння подоланню особою/сім’єю складних життєвих обставин»[9, ст.16]. Серед типології соціальних послуг, які можуть надаватися особам в громадах, що постраждалі від наслідків війни, можна виділити такі: прості (інформування, консультування, посередництво, надання притулку та ін.), комплексні (догляд, кризове (екстрене) втручання, підтримане проживання, соціальна адаптація, соціальна інтеграція та реінтеграція та ін.), комплексні спеціалізовані (допомога постраждали від окупації, біженцям, вимушеним переселенцям та ін.) та допоміжні (натуральна гуманітарна допомога, транспортні послуги та ін.). Особливість надання послуг «екстрено (кризово)» передбачає їх надання невідкладно (протягом доби) у зв’язку з обставинами, що загрожують життю та/або здоров’ю отримувача соціальних послуг. Останні - є вкрай важливим різновидом надання соціальної допомоги саме для мешканців прифронтових громад. 

Аналіз наукової літератури з питань соціальної допомоги в громадах в умовах війни засвідчив напрацювання з питань: соціально-реабілітаційних послуг в громаді (К. Ігнатенко [4], О. Кравченко, Г. Кучер [5]); соціального забезпечення та діяльності різних соціальних інституцій в умовах війни (Н. Черненко, О. Корогодова [11], З. Бурик, В. Пархета, В., Нагірняк та ін. [2]), проблеми соціальної підтримки  та екстреної соціальної допомоги внутрішньо переміщених осіб (В. Лях [6], Я. Мудрий, [7], Т. Семигіна, Н. Гусак, С. Трухан [10],) надання соціальних послуг для сімей з дітьми на рівні громад (О. Білько, І. Борощук, Т. Василюк та ін. [1]). Узагальнення результатів досліджень вищезазначених науковців дозволило уточнити суть професійної діяльності фахівців соціальної галузі з соціальної підтримки та екстреної допомоги мешканцям громад, які постраждали від війни, яку розглядаємо важливим напрямом надання соціальних послуг, що передбачає сприяння подоланню ними складних життєвих обставин за допомогою здійснення таких напрямів роботи: діагностування потреб та визначення запитів для організації якісної й адресної підтримки в умовах війни; налагодження мережі та організація постійної співпраці соціальних інституцій, які надають гуманітарну допомогу мешканцям громад з провідними організаціями, що координують та підтримують гуманітарні місії; пошук можливостей (грантів, донацій) для реалізації якісної соціальної підтримки мешканців громад, що постраждали від війни та надання екстрених соціальних послуг; здійснення підготовки та перепідготовки фахівців, для роботи у зазначеному напрямі в умовах війни. Серед особливостей, які має враховувати фахівець соціальної галузі, що надає відповідні послуги виокремлюємо: особливості змісту діяльності відповідно до різновидів надання соціальних послуг (інформаційне консультування, екстрене (кризове) втручання, натуральна допомога тощо); вікові та соціальні особливості цільової аудиторії (робота з дітьми та дорослими, робота з індивідами, сім’ями, спільнотою, робота з людьми з особливими потребами); особливості громади (вплив війни на інфраструктуру громади, ступінь розвитку самозарадності та самоврядування в громаді, можливості громади до самовідновлення в умовах війни тощо).

Перспективним напрямом подальших досліджень є розробка комплексної програми з підготовки майбутніх фахівців соціальної галузі до надання соціальної підтримки та екстреної допомоги мешканцям громад, що постраждали від війни.

Література:

1. Білько О., Борощук І., Василюк Т., Лисоконь І., Османова В. Путівник для фахівців із соціальної роботи в таблицях і схемах : навчально-методичний посібник [електронне видання] / автор. кол. Кривий Ріг : КДПУ, 2024. 39 с URL: https://elibrary.kdpu.edu.ua/handle/123456789/10363 (дата звернення: 20.12.24).

2. Бурик, З., Пархета, В., Нагірняк, М., & Лазарева, А. Аспекти соціального забезпечення та соціального захисту в умовах війни. Публічне управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення. 2024. 10, С.6–17. https://doi.org/10.31470/2786-6246-2024-10-6-17.

3. Звіт про прямі збитки інфраструктури від руйнувань внаслідок військової агресії Росії проти України  станом на початок 2024 року. URL: https://kse.ua/wp-content/uploads/2024/04/01.01.24_Damages_Report.pdf (дата звернення: 20.12.24).

4. Ігнатенко К.В. Комплексний реабілітаційний підхід в роботі фахівця з соціальної роботи в громаді: виклики сьогодення. Вісник Приазовського державного технічного університету. Серія соціально-гуманітарні науки та публічне адміністрування. 2024. Том 11. № 11. С. 1-11. URL: https://journals.uran.ua/vsgf_pstu/article/view/312057/303143 (дата звернення: 20.12.24).

5. Кравченко О. О., Кучер Г. М. Соціальні та реабілітаційні послуги в територіальній громаді. URL: http://baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/download/227/6006/12541-1?inline=1 (дата звернення: 20.12.24).

6. Лях, В. (2023). Екстрена соціальна допомога внутрішньо переміщеним особам у воєнний час. Ввічливість. Humanitas, № 1, С. 59–63, doi: https://doi.org/10.32782/humanitas/2023.1.8.

7. Мудрий Я. С. Соціальна підтримка внутрішньо переміщених осіб у місті Чернівці. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. 2024. № 1. С.139-142. URL: http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/20143. (дата звернення: 20.12.24).

8. Оцінка впливу війни на людей. Червень 2023. https://www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/2023-09/undp-ua-hia-ukr-2.pdf 

9. Про соціальні послуги: Закон України від 17.01.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19?find=1&text=%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B

D%D0%B0+%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B

A%D0%B0#Text (дата звернення: 20.12.24).

10. Семигіна Т.В., Гусак Н.Є., Трухан С.О., М соціальна підтримка внутрішньо переміщених осіб. Український соціум. 2015. №2 (53). С.65-72. URL: https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/d9d167bd-5f49-4215-9e11-9be44c9737cc/content (дата звернення: 20.12.24).

11.  Черненко, Н. О., Корогодова, О. О., Підлісний, С. Б., & Глущенко, Я. І. Інституційне забезпечення територіальними громадами соціальних послуг для населення в умовах правового режиму воєнного стану. Здобутки економіки: перспективи та інновації. 2024. 10. https://doi.org/10.5281/zenodo.13914238.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2025

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота