ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕФОРМ В ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ УКРАЇНИ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕФОРМ В ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ УКРАЇНИ

26.01.2025 20:47

[12. Державне управління]

Автор: Нинюк Марія Антонівна, кандидат наук з державного управління, доцент, доцент кафедри політології та публічного управління, Волинський національний університет імені Лесі Українки


Вважаємо, що система публічного управління в Україні характеризується низкою проблем, серед яких: неефективність, корупція та суперечливість законодавства. Ці недоліки створюють значні перешкоди для розвитку держави та суспільства, особливо в умовах воєнного стану та євроінтеграційних процесів. Загалом, постає питання комплексного підходу до реформування системи публічного управління в Україні, який би враховував сучасні тенденції, виклики та потреби суспільства.

На нашу думку, юридичний аспект проблеми полягає у недосконалості законодавчої бази, яка регулює діяльність органів публічного управління. Законодавчі акти часто містять суперечливі норми, прогалини та застарілі положення, що ускладнює їх застосування на практиці та створює можливості для свавілля. Окрім того, відсутність чіткої відповідальності посадових осіб за прийняття неправомірних рішень та недостатній рівень правової культури в суспільстві сприяють поширенню корупції. Швидкі зміни в технологічному, економічному та соціальному середовищі вимагають гнучкої та адаптивної системи управління, яка зможе оперативно реагувати на нові виклики.

Євроінтеграційні процеси посилюють актуальність реформи, оскільки вимагають приведення національного законодавства у відповідність до європейських стандартів у сфері публічного управління. Це передбачає не лише формальне ухвалення нових законів, але й зміну культури державної служби, впровадження принципів прозорості, підзвітності та ефективності.

Таким чином, комплексна реформа системи публічного управління в Україні має включати: 

• створення чіткої та зрозумілої правової бази, яка регулює діяльність органів публічного управління;

• децентралізацію влади, тобто передачу повноважень на місцевий рівень для наближення управління до громадян та підвищення ефективності вирішення місцевих проблем;

• впровадження механізмів громадського контролю за діяльністю органів влади, забезпечення доступу до публічної інформації;

• розробку ефективних механізмів притягнення до відповідальності за порушення законодавства;

• використання цифрових інструментів для оптимізації процесів надання адміністративних послуг та підвищення прозорості;

• забезпечення безперервного професійного розвитку державних службовців відповідно до сучасних вимог.

На сучасному етапі розвитку управлінської науки публічне управління розглядається як практика досягнення суспільних цілей через раціональне застосування різних методів, зокрема економічних, адміністративних, інформаційно-психологічних. Завдяки публічному управлінню значно підвищується ефективність роботи управлінців, оскільки забезпечується вагома громадська підтримка та згуртованість суспільства навколо спільних цілей [3].

Водночас, у системі публічного управління наявні певні деструктивні елементи, зокрема низький рівень прозорості та відкритості, нечітке розмежування політики та адміністрації, недостатня кваліфікація державних органів, відсутність дисциплінарної відповідальності. М. Лахижа охарактеризував стан публічного управління в Україні у ХХІ ст. як сумбурний та безладний, тобто позбавлений системності і порядку [2]. Реформи в системі публічного управління повинні забезпечити оптимізацію функцій інститутів влади, чіткий розподіл повноважень та визначення міри відповідальності шляхом впровадження ефективних моделей менеджменту.

На наш погляд, модернізація публічного управління є ключовим фактором у процесі радикального оновлення українського суспільства. Вона передбачає формування системи публічного управління, яка буде найбільш ефективною і забезпечить надання якісних публічних послуг громадянам на рівні європейських стандартів [1]. Вважаємо, що ключовими тенденціями модернізації публічного управління в Україні на сьогоднішній день є:

• впровадження новітніх технологій збору, зберігання, опрацювання, використання інформації з різних джерел;

• цифрова трансформація системи публічного управління та оновлення системи е-врядування;

• цифровізація місцевого розвитку;

• впровадження процесів аналізу тенденцій та оцінки стану й обґрунтування заходів з приводу вдосконалення електронного урядування.

Література

1. Гончарук Н., Чередниченко А. Модернізація публічного управління в Україні в умовах війни та в поствоєнний період у контексті європейських цінностей. Аспекти публічного управління. 2022. № 10(6). С.46-54. URL: https://doi.org/10.15421/152243 (дата звернення: 29.03.2024).

2. Лахижа М. І. Актуальні проблеми удосконалення публічного управління в Україні: зміни, реформування, модернізація, оптимізація, децентралізація, реструктуризація, перезавантаження. Актуальні проблеми державного управління. 2020. № 1. С. 18-28. 2020. № 1(57). С. 18–27. URL: https://doi.org/10.34213/ap.20.01.02 (дата звернення: 29.03.2024).

3. Москалець І. М. Роль інновацій у підвищенні ефективності публічного управління. Economic Synergy. 2023. № 2. С. 89-104. URL: https://doi.org/10.53920/ES-2023-2-7.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2025

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота