АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ ЦИФРОВІЗАЦІЇ У ОСВІТІ ТА ЇХ ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ - Наукові конференції
Головна
UA PL EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ ЦИФРОВІЗАЦІЇ У ОСВІТІ ТА ЇХ ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

27.01.2025 17:31

[4. Педагогічні науки]

Автор: Кожевін Ігор Ігорович, аспірант Київського національного лінгвістичного університету


Цифровізація освіти – один із найактуальніших процесів у сучасній освіті як в Україні, так і на світовому рівні. Технологічний розвиток, потреба у дистанційному навчанні, зумовлена різними соціо-політичними подіями, зробили свій внесок у цей тренд.  Пандемія COVID-19 пришвидшила процес цифровізації освіти, підкресливши гостру необхідність у модернізованому підході до технологічності навчання та методології [5]. В Україні, перехід до цифровізації в освіті відображений в офіційній політиці модернізування системи освіти та оптимізації процесу набування професійних компетентностей [2]. Мета цієї роботи – проаналізувати основні тренди в цифровізації освіти та їх вплив на формування професійних компетентностей, як позитивний, так і негативний.

Глобальні тенденції цифровізації відображають різноманітні підходи, пристосовані до регіональних потреб країн і  їхніх технологічних можливостей. Підчас пандемії COVID-19 такі країни, як Німеччина, намагались перейти на віддалений режим навчання, використовуючи онлайн-платформи та різноманітні технології: Zoom, Microsoft Teams, Google Classroom. Проте відсутність попереднього досвіду та розвиненої технологічної інфраструктури завадили плавній імплементації навчальних інформаційних технологій [5]. Країни, які мають вищий рівень цифровізації, наприклад, Австралія та Південна Корея, продемонстрували більш вдалий перехід до дистанційного навчання, яке поєднувало традиційну педагогіку з передовими технологіями [4]. 

В Україні цифровізація визначена як пріоритет у сфері вищої освіти [1]. План щодо модернізації передбачає інтеграцію міжнародних платформ, таких як Moodle, сприяння співпраці з міжнародними партнерами [2]. Однак існує низка проблем, які сповільнюють цю тенденцію: нерівний доступ до надійного Інтернету, обмежена підготовка освітян та відсутність національних платформ цифрової освіти [3]. 

Вплив цифровізації на формування професійних компетентностей. Цифровізація освіти суттєво змінило процес формування професійних компетентностей у системі вищої освіти в Україні. Зокрема вона посприяла адаптивності учасників освітнього процесу, розвитку критичного мислення та набуття технологічних навичок. Віртуальні навчальні середовища, які є прикладом цифровізації освіти, дозволяють моделювати реальні ситуації із професійного життя, що дає студентам змогу підготуватися до їхньої майбутньої індустрії [1]. Наприклад, платформа Microsoft Teams симулює командну роботу та розвиває комунікативні навички, необхідні для сучасного робочого середовища. 

Доступність цифрових навчальних ресурсів, таких як онлайн-бібліотеки, записи лекцій, фахових семінарів дозволяють студентам розвивати окремі навички у самостійно заданому темпі. Навчальні інструменти, які для своєї роботи збирають та використовують данні, зумовлюють більш персоналізований навчальний процес, адаптуючи контент до індивідуальних потреб студента [4].

Незважаючи на ряд переваг, цифровізація освіти передбачає і значні виклики. У сучасному світі технології використовуються майже в усіх сферах діяльності середньостатистичної людини. Модернізація освіти шляхом впровадження онлайн-платформ та інструментів може погіршити ситуацію, зробивши використання технологій надмірним. У свою чергу це може призвести до «екранної залежності», що послабило б традиційні навички студентів, такі як конспектування та поглиблений аналіз матеріалу [2]. Окремою проблемою є цифрова компетентність освітян, адже багатьом з них бракує належної підготовки для ефективної інтеграції технологій у педагогічну діяльність [3].

Ризики кібербезпеки, пов’язані з конфіденційністю даних, є важливим аспектом у побудові стратегії цифровізації освіти. Насамперед вони відіграють важливу роль в умовах повномасштабної війни. Без надійної політики навчальні заклади ризикують скомпрометувати конфіденційну інформацію, що потенційно може підірвати довіру до цифрових систем і нанести збитків.

Рекомендації щодо успішного процесу цифровізації у освіті в Україні. Необхідним є стратегічний підхід, що ґрунтується на фактичних даних. 

1. Розвиток національних платформ

Створення державних цифрових освітніх платформ має вирішальне значення для забезпечення рівного доступу до якісної освіти. Такі платформи можуть бути централізованими, що сприяло б незалежності від міжнародних відповідників. Така ініціатива сприяла б локальній співпраці в сфері освіти, розвитку власних методик та принципів [3]. 

2. Розвиток цифрової грамотності у освітян

Комплексні програми цифрової грамотності для освітян мають важливе значення для подолання розриву між технологічною доступністю та ефективним педагогічним застосуванням. Розвиток у педагогів необхідних навичок і знань для інтеграції цифрових інструментів у їхню педагогічну практику є наріжним каменем успішної цифровізації [1]. 

3. Міждисциплінарний підхід. 

Ефективна цифровізація вимагає інтегративного підходу, який узгоджує технологічні інструменти з педагогічними та організаційними рамками. Важливою є інтеграції цифрових стратегій у більш комплексні освітні цілі [4]. Це передбачає співпрацю між освітянами, адміністрацією та органами влади для створення згуртованих та адаптивних систем навчання.

Отже, цифровізація несе у собі водночас виклики і можливості для сучасної освіти. Хоча вона сприяє розвитку професійних компетенцій, її ефективність залежить від вирішення інфраструктурних та педагогічних  проблем. Через світовий та локальний досвід стає можливою розробка інклюзивних та інноваційних освітніх систем, які підготують студентів до викликів професійного світу.

Список використаних джерел:

1. Гуралюк А. Г. Цифровізація як умова розвитку системи освіти. Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка. 2021. Т. 169, вип. 13.

2. Демянчук М., Боднарук І. Цифровізація освіти як вектор підготовки фахівців ХХI століття. Viae Educationis. 2022. Т. 4. С. 74–81. URL: https://doi.org/10.15804/ve.2022.04.09.

3. Bader, S., Oleksiienko, A., Mereniuk, K. (2022). Digitalization of future education: analysis of risks on the way and selection of mechanisms to overcome barriers (Ukrainian experience). Futurity Education, 2(2). 21-33.

4. Pettersson, F. Understanding digitalization and educational change in school by means of activity theory and the levels of learning concept. Educ Inf Technol 26, 187–204 (2021). https://doi.org/10.1007/s10639-020-10239-8

5. Zawacki-Richter O. The current state and impact of Covid-19 on digital higher education in Germany. Hum Behav & Emerg Tech. 2021; 3: 218–226. https://doi.org/10.1002/hbe2.238

____________________________________________

Науковий керівний: Писанко Марія Леонідівна, кандидат педагогічних наук, доцент, Київський національний лінгвістичний університет, м. Київ, Україна 

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2025

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота