МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ КОНТРРОЗВІДУВАЛЬНОГО РЕЖИМУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ КОНТРРОЗВІДУВАЛЬНОГО РЕЖИМУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

28.01.2025 14:08

[11. Національна безпека]

Автор: Дмитренко Олег Миколайович, кандидат військових наук, Волинський національний університет імені Лесі Українки; Кінчак Аліна Миколаївна, здобувачка вищої освіти, Волинський національний університет імені Лесі Українки


ORCID 0000-0001-8585-1645  Дмитренко О.М.

Місцеве самоврядування відіграє важливу роль у забезпеченні контррозвідувального режиму в період широкомасштабної агресії росії проти України. Його завдання полягає у взаємодії з державними органами, координації роботи місцевих служб, підтримці громадського порядку та сприянні реалізації заходів національної безпеки. 

Відповідно до ч.1. ст. 2 Закону [1], місцеве самоврядування – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селищ, міста – самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання в межах Конституції та законів України. 

Місцеве самоврядування забезпечує оперативну інформацію про підозрілі дії, осіб або об’єкти, які можуть становити загрозу. 

Місцеві органи влади повинні мати задіяну систему виявлення підозрілих дій або об’єктів, що можуть становити загрозу національній безпеці. 

Основу її складають: 

І. Підозрілі особи, транспортні засоби або предмети.

Під час дії правового режиму воєнного стану питання забезпечення безпеки населення стає надзвичайно актуальним. Місцеве самоврядування відіграє важливу роль у виявленні та реагуванні на підозрілі особи, транспортні засоби або предмети. Ось кілька ключових аспектів, які можуть бути корисними в цій ситуації: 

1. Організація патрулювання: Місцеві органи влади можуть організовувати спільні патрулі з правоохоронними органами для моніторингу території та виявлення підозрілих осіб або транспортних засобів. 

2. Інформування населення: Важливо проводити інформаційні кампанії для населення, щоб навчити громадян, як розпізнавати підозрілі ситуації і куди звертатися у разі виявлення таких випадків. 

3. Співпраця з правоохоронними органами: Місцеві ради можуть налагоджувати тісну співпрацю з поліцією та іншими службами безпеки для оперативного реагування на повідомлення про підозрілі об'єкти. 

4. Встановлення контрольних постів: У стратегічно важливих місцях можуть бути встановлені контрольні пункти для перевірки транспортних засобів, що забезпечить додатковий рівень безпеки. 

5. Моніторинг території: Використання відеоспостереження та інших технологій може допомогти у виявленні підозрілих активностей. 

6. Реакція на повідомлення: Створення гарячих ліній або мобільних додатків для швидкого повідомлення про підозрілі особи чи предмети. 

7. Психологічна підтримка: У період стресу важливо також забезпечити психологічну підтримку для населення, щоб зменшити паніку та тривогу. Ці заходи можуть допомогти забезпечити безпеку громади під час воєнного стану та зменшити ризики, пов'язані з терористичними загрозами чи іншими небезпечними ситуаціями. 

ІІ. Поширення дезінформації, заклики до підривної діяльності.

В умовах воєнного стану поширення дезінформації та заклики до підривної діяльності становлять серйозну загрозу для національної безпеки та стабільності. Місцеве самоврядування відіграє важливу роль у протидії цим загрозам, при цьому можуть проводитись наступні заходи: 

1. Моніторинг інформаційного простору: Створення команд для моніторингу соціальних мереж та інших медіа-ресурсів на предмет виявлення дезінформації або закликів до підривної діяльності. 

2. Інформаційні кампанії: Проведення кампаній, спрямованих на підвищення медіаграмотності населення. Громадяни повинні знати, як розпізнавати дезінформацію і де шукати достовірну інформацію. 

3. Співпраця з правоохоронними органами: Налагодження співпраці з поліцією та іншими державними органами для оперативного реагування на випадки закликів до насильства або підривної діяльності. 

4. Залучення громади: Заохочення місцевих жителів до активної участі у виявленні і повідомленні про факти дезінформації або підривної діяльності. Це може включати створення гарячих ліній або онлайн-платформ для повідомлень. 

5. Реагування на фейки: Швидке спростування неправдивої інформації через офіційні канали комунікації, такі як сайти місцевих рад, соціальні мережі та інші медіа. 

6. Навчання кадрів: Проведення навчань для працівників місцевого самоврядування щодо виявлення та реагування на дезінформацію. 

7. Психологічна підтримка: Забезпечення доступу до психологічної підтримки для населення, оскільки дезінформація може викликати паніку і тривогу. 

8. Законодавчі ініціативи: Внесення пропозицій щодо вдосконалення законодавства для боротьби з дезінформацією та підривною діяльністю. Ці заходи можуть допомогти зменшити вплив дезінформації та закликів до підривної діяльності, а також зміцнити довіру населення до місцевого самоврядування та державних інституцій у цілому. 

ІІІ. Виявлення сторонніх осіб поблизу критичної інфраструктури. 

В умовах воєнного стану виявлення сторонніх осіб поблизу критичної інфраструктури є важливим завданням для забезпечення національної безпеки та захисту стратегічних об'єктів. Для реалізації цього завдання доцільно застосувати такі дії і заходи: 

1. Спільні патрулі: Організація спільних патрулів з представниками правоохоронних органів, військових формувань та місцевої громади для регулярного моніторингу території навколо критичної інфраструктури. 

2. Встановлення систем відеоспостереження: Розгортання камер спостереження в стратегічних місцях для фіксації будь-яких підозрілих дій або присутності сторонніх осіб. 

3. Інформування населення: Проведення інформаційних кампаній для населення з метою підвищення обізнаності про важливість безпеки критичної інфраструктури. Громадяни повинні знати, як повідомляти про підозрілі особи або ситуації. 

4. Гарячі лінії та онлайн-платформи: Створення гарячих ліній або онлайн-платформ, де громадяни можуть анонімно повідомляти про виявлені підозрілі особи або дії поблизу критичних об'єктів. 

5. Співпраця з підприємствами: Налагодження співпраці з компаніями, які управляють критичною інфраструктурою, для обміну інформацією та координації дій щодо безпеки.

6. Проведення навчань: Організація навчань і тренінгів для працівників місцевого самоврядування та правоохоронців щодо виявлення та реагування на потенційні загрози. 

7. Залучення волонтерів: Формування груп волонтерів, які можуть допомагати в патрулюванні і моніторингу території навколо критичних об'єктів. 

8. Регулярні перевірки: Проведення регулярних перевірок безпеки критичної інфраструктури з метою виявлення можливих вразливостей і загроз. 

9. Забезпечення охорони: У разі необхідності, залучення приватних охоронних компаній для посилення охорони критичних об'єктів. 

10. Аналіз ризиків: Проведення оцінки ризиків для визначення найбільш уразливих ділянок критичної інфраструктури та розробка планів реагування на можливі загрози. 

Ці заходи можуть суттєво підвищити рівень безпеки критичної інфраструктури та запобігти можливим загрозам в умовах воєнного стану. Місцеве самоврядування повинне збирати дані з повідомлень громадян через гарячі лінії або спеціальні сервіси; інформації від патрулів територіальної оборони; дані із камер відеоспостереження або інших технічних засобів. 

Після отримання інформації від правоохоронних органів про загрозу громадян, які проживають в певному регіоні України, керівник органу місцевого самоврядування організовує попередження для населення через офіційні канали комунікації ( місцеве радіо, сайти, месенджери); забезпечує дотримання комендантської години, якщо це потрібно; проводить евакуацію або інші превентивні заходи за рекомендацією силових структур. Робота місцевих органів самоврядування під час воєнного стану регулюється Законом [2] та іншими нормативно-правовими актами. Згідно з цими документами, місцеві органи повинні взаємодіяти з військовими адміністраціями, які можуть брати на себе частину повноважень органів самоврядування. 

Згідно із Законами [1, 2], органи місцевого самоврядування та інші відповідні структури мають визначені обов’язки і повноваження, що стосуються забезпечення безпеки та стабільності в умовах воєнного стану. 

Обов’язки органів місцевого самоврядування:

 - організація охорони громадського порядку: Відповідно до ст. 8 Закону [2], органи місцевого самоврядування зобов’язані забезпечувати охорону громадського порядку на території своїх адміністративно-територіальних одиниць. Це передбачає співпрацю з правоохоронними органами та військовими формуваннями;

- моніторинг ситуації: Проведення постійного моніторингу за безпековою ситуацією в регіоні, включаючи виявлення сторонніх осіб поблизу критичних об'єктів, що може загрожувати національній безпеці;

- координація дій з іншими органами: Забезпечення координації дій з військовими адміністраціями, правоохоронними органами та іншими державними структурами для оперативного реагування на загрози;

- інформування населення: Організація інформаційних кампаній для населення про правила поведінки в умовах воєнного стану та способи повідомлення про підозрілі дії;

- розробка планів дій: Розробка та впровадження планів дій у надзвичайних ситуаціях, які включають заходи щодо захисту критичної інфраструктури. 

Повноваження органів місцевого самоврядування:

- введення обмежень: Згідно зі статтею 6 Закону [2], органи місцевого самоврядування мають право вводити тимчасові обмеження на деякі права і свободи громадян, якщо це необхідно для забезпечення безпеки;

- забезпечення ресурсами: Органи місцевого самоврядування можуть залучати ресурси для підтримки обороноздатності території, включаючи матеріально-технічне забезпечення військових підрозділів;

- співпраця з волонтерами: Встановлення механізмів співпраці з волонтерами та громадськими організаціями для посилення безпеки на території. 

Таким чином, місцеве самоврядування є важливим елементом комплексної системи забезпечення національної безпеки в умовах воєнного стану, зокрема у сфері контррозвідувальної діяльності.

Література:

1. Про місцеве самоврядування в Україні [Електронний ресурс] : Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР : із змінами і допов., внесеними законами України… // Верховна Рада України. Законодавство України : [вебсайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр#Text. — Назва з екрана. — Дата звернення: 20.01.2025.

2. Про правовий режим воєнного стану [Електронний ресурс] : Закон України від 12.05.2015 № 389-VІІІ : із змінами і допов., внесеними законами України… // Верховна Рада України. Законодавство України : [вебсайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text. — Назва з екрана. — Дата звернення: 20.01.2025.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2025

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота