ЩО ЗНАЮТЬ СТУДЕНТИ ПРО РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКУ ВІЙНУ - Наукові конференції
Головна
UA PL EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЩО ЗНАЮТЬ СТУДЕНТИ ПРО РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКУ ВІЙНУ

28.01.2025 14:20

[4. Педагогічні науки]

Автор: Сеньовська Надія Леонідівна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки та менеджменту освіти Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка; Скуратко Тетяна Миколаївна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української та зарубіжної літератур і методик їх навчання Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка


ORCID: 0000-0003-2220-1498  Сеньовська Н.Л. 

ORCID: 0000-0001-7196-987X  Скуратко Т.М.

Освітній волонтерський проєкт «Патріотичні й небайдужі» [2] був заснований у жовтні 2021 року. Його метою стало «вести роз’яснювально-інформаційну діяльність серед школярів і студентів стосовно ситуації в країні, пов’язаної з російською агресією (волонтерство, безпека, інформаційна гігієна, соціальна адаптація людей, які постраждали від війни); формувати у свідомості дітей та молоді позитивний образ українського героя-захисника» [3, с. 263−264]. Варто зазначити, що діяльність не припинялася навіть після початку повномасштабного вторгнення. Командою проєкту за більш, ніж три роки, було підготовлено й проведено чимало різних заходів, а родзинкою стали нетрадиційні форми виховної роботи з дітьми та молоддю (квест-вікторина, панельна дискусія, майстер-клас, творча зустріч, патріотична акція, лекція-обговорення, лекція-презентація). Загальна концепція діяльності «Патріотичних й небайдужих», її теоретичні основи були викладені в методичних рекомендаціях «Патріотичне виховання: перезавантаження» [4].

 Віднедавна увага учасників проєкту зосередилася на необхідності здійснити констатувальні дослідження для виявлення «білих плям» сучасного патріотичного виховання дітей та молоді. Адже місією «Патріотичних й небайдужих» є також допомога педагогічним колективам закладів освіти у їхній нелегкій (особливо в умовах повномасштабної війни) праці. Першим із низки констатувальних досліджень стало письмове анонімне опитування (за допомогою анкет у гугл-формі) студентської молоді. Було вирішено розпочати роботу серед студенток факультету філології і журналістики Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Такий вибір обумовлений функціональною зручністю: частина команди працює на цьому факультеті. Крім того, студенти, на відміну від учнів, частіше мають справу з різними опитуваннями і ми припустили, що вони не розгубляться, впораються швидко (у комфортному для них темпі) та якісно. У свою чергу, команда освітнього волонтерського проєкту «Патріотичні й небайдужі» зможе вдосконалити анкету після опрацювання  результатів.

Була розроблена анкета «Ми – патріоти. Сучасні події в Україні» [1], що містила 21 запитання (20 – закритих, відповідь на які обов’язкова, і 1 – відкрите, на яке можна не відповідати). Опитування організували в кінці листопада – на початку грудня 2024  року. У констатувальному дослідженні взяли участь 29 студенток другого курсу факультету філології і журналістики Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

Уже відповіді на 1 запитання – «У якому населеному пункті ви вчитеся?» − дали можливість зрозуміти, що воно недостатньо конкретне. Адже Тернопіль – місто, а 5 респонденток (17,2 %) обрали відповідь «Село», що може пояснюватися їхнім враженням, ніби йдеться про основне місце проживання. Очевидно, це запитання варто трансформувати: «У якому населеному пункті ви зараз вчитеся?». Відповіді на 2 запитання («Вкажіть, будь ласка, свій вік») були цілком очікувані, адже це другий курс: 28 респонденток (96,6 %) обрали відповідь «18 років і більше», і лише одна (3,4 %) – «15−17 років».

На 3 запитання  («Чи знаєте ви, що таке День Гідності та Свободи») ми отримали 100 %-ве «Так». Можливо, така одностайність пов’язана з тим, що і в школах, і в університеті щороку проводяться заходи, приурочені до згаданого свята. А от на 4 запитання («День Гідності та Свободи – це  свято в Україні, що святкується щороку 21 листопада на честь:») отримані різні відповіді: «Початку цього дня Помаранчевої революції (2004 року)» − 2 респондентки (6,9 %); «Початку цього дня Революції Гідності (2013 року)» − 5 респонденток (17,2 %); «Початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року)» − 20 респонденток (69 %); «Гідності та Свободи» − 2 (6,9 %). Очевидно, над змістом заходів іще потрібно працювати. Водночас, студентки мають доволі чітке уявлення як правильно відповісти на 5 запитання «Чи знаєте ви, які події призвели до Помаранчевої революції?» − 24 респондентки (82,8 %) вибрали варіант «Результати президентських виборів було сфальсифіковано і це призвело до масових протестів громадян»; троє не цікавилися (10,3 %), двоє не знають (6,9 %). Насторожила ситуація з відповідями на 6 запитання − «Чи знаєте ви, які події призвели до Революції Гідності?»: правильно відповіли («Бійців «Беркуту» розігнали мирну демонстрацію студентів») 19 респонденток (65,5 %), ще семеро (24,1 %) переконані, що це були військові (зважаючи на нинішнє негативне ставлення до ТЦК та збільшення кількості ухилянтів – дуже неприємний показник); 3 не цікавилися (10,3 %). Також більшість респонденток трохи заплуталися стосовно 7 запитання («Що ще, крім розгону мирної демонстрації, спричинило Революцію Гідності?»): 22 респондентки (75,9 %) вказали варіант «Зрив  підписання Угоди про Європейську інтеграцію України»; 3 (10,3 %) – «Русифікація – витіснення української мови російською на радіо, телебаченні тощо»; 3 (10,3 %) – не знали; варіант «Нищення тодішньою владою малого бізнесу» не обрав ніхто; а правильну відповідь – «Усе разом» − обрала тільки 1 респондентка (3,4 %).

Що стосується запитань про, власне, сучасну російсько-українську війну, відповіді на них теж дуже різняться. Скажімо, на 8 («Незаконна анексія Криму росією у 2014 році – це:») правильно відповіла більшість – 28 респонденток (96,6 %): «Окупація Криму росією і незаконне проголошення цієї території своєю»; лише 1 респондентка (3, 4 %) обрала варіант «Проголошення Криму російським внаслідок виборів». Із термінологією війни суттєво гірше. На 9 запитання («Чи знаєте ви, як правильно було називати Донецьку та Луганську області у 2014−2021 рр.:»)  аж 14 респонденток (48,3 %) відповіли, очевидно, ставши жертвами російської пропаганди, «ДНР (Донецька Народна Республіка) та ЛНР (Луганська Народна Республіка) – області, які проголосили незалежність від України у квітні 2014 року»; водночас, 15 (51,7 %) обрали правильну відповідь «ОРДО і ОРЛО (окремі райони Донецької та Луганської областей), контрольовані сепаратистами території Донбасу». Значно оптимістичнішими у контексті впливу ворожої пропаганди є відповіді на 10 запитання («Бойові дії на Сході України у 2014 році почалися, тому що: »): 22 респондентки (75,9 %) обрали варіант «Сучасна російська влада прагне відновити контроль над Україною, втрачений після розпаду СРСР»; 6 (20,7 %) – «росія підтримала прагнення Донецької та Луганської областей стати незалежними»; 1 (3,4 %) – не знає. Більш-менш одностайними були відповіді на 11 запитання («Від якої дати триває сучасна російсько-українська війна?»): 23 респондентки (79,3 %) обрали правильно − «Від 20 лютого 2014 р. (захоплення росією Криму)»; 3 (10,3 %) – «Від квітня 2014 р. (бойові дії на Донбасі)»; 3 (10,3 %) – «Від 24 лютого 2022 р. (повномасштабне вторгнення росіян в Україну)»; радує, що варіанту «Не знаю» не обрав ніхто.

Запитання про волонтерську діяльність принесли цілком очікувані відповіді. На 12 – «Хто такі волонтери в сучасній Україні?» − 21 респондентка (72,4 %) відповіла «Люди, які після початку російсько-української війни почали надавати військовим та переселенцям різноманітну допомогу»; 8 (27,6 %) – «Люди, що роблять щось корисне для інших і не отримують за це грошей». На 13 запитання («Чи хтось із вашої сім’ї підтримував людей на Євромайдані в Києві або українських воїнів? Як саме?») відповіді розділилися майже наполовину: 15 респонденток (51,7 %) вказали «Ми допомагали нашій українській армії (продуктами тощо) з 2022 р.»; 12 (41,4 %) – «Хтось з рідних  був на Майдані чиі воював на Сходіволонтерив у 2014−2021 рр.»; і тільки 2 (6,9 %) нічого такого не пригадують. Відповіді на 14 запитання («Чи ви  самі долучалися до волонтерської діяльності на підтримку української армії?») були більш різноманітними: 15 респонденток (51,7 %) вибрали «Так, збирали продукти харчування (ліки, одяг) для військових»; 5 (17,2 %) – «Так, поширювали пости на підтримку наших бійців у соцмережах»; 3 (10,3 %) − «Так, у школі писали листи на фронт»; 5 (17,2 %) – «Усе перелічене і ще дещо…»; 1 (3,4 %) – «Ні».

Що стосується, власне, воєнних дій, то тут відповіді були практично одностайні На 15 запитання («Яка сторона розпочала бойові дії в російсько-українській війні») – 28 респонденток (96,6 %) – «російська федерація». На  16 («Хто такі кіборги (йдеться про російсько-українську війну)?») – 25 (86,2 %) – «Українські воїни − учасники оборони Донецького Луганського та аеропортів». На 17 («Хто такі українські добровольці?») – 29 респонденток (100 %) – «Чоловіки та жінки, які добровільно, зі зброєю в руках, захищають Україну». На 18 («Чи чули ви про Іловайський котел?») – 27 (93,1 %) – «Місце, де в серпні 2014 року росіяни знищили більш, ніж 300 українських воїнів, хоч  було домовлено, що їм дозволять вийти з оточення». На 19 («Як можна назвати дії росіян у Бучі, Ізюмі, Маріуполі тощо у 2022-му році?») − 27 респонденток (93,1 %) – «Геноцид українців». На 20 («Чому нам важливо відстояти свою землю, не віддати російській федерації ніяких територій України?») – 29 (100 %) − «Тому що ми відстоюємо незалежність нашої країни і наші життя».

Цікавими були відповіді (необов’язкові, тому їх було отримано тільки 17) на останнє, 21, відкрите запитання («Чи чули ви про книгифільми, присвячені російсько-українській війні? Якщо так, назвіть їх будь ласка»). Навіть студентки філологічного факультету частіше дивляться фільми (11), ніж читають книги (6): фільм «Залишенець. Чорний ворон» − 2 респондентки (11,8 %); антологія «Голоси» – 1 (5,9 %); фільм «Кіборги» − 7 респонденток (41,3 %);  С. Жадан «Інтернат» − 1 (5,9 %); Л. Якимчук «Абрикоси Донбасу» − 1 респондентка (5,9 %); фільм «Снайпер. Білий ворон» − 1 (5,9 %); С. Лойко «Аеропорт» − 1 респондентка (5,9 %); фільм  «Буча» − 2 (11,8 %); фільм «Життя на межі» − 1 респондентка (5,9 %); фільм «20 днів в Маріуполі» − 6 (35,4 %); фільм «Да Вінчі» − 2 респондентки (11,8 %); М. Жирохов «Війна дронів. Безпілотники в російсько-українській війні» − 1 (5,9 %); М. Лаюк, Д. Павлов «Бахмут» − 1 респондентка (5,9 %); фільм «Маріуполь. Невтрачена надія» − 2 (11,8 %); серіал «Я – Надія» − 1 респондентка (5,9 %); фільм «Юрчик» − 2 (11,8 %); фільм «Черкаси» − 1 респондентка (5,9 %).

Маємо зауважити, що студентки, які брали участь в опитуванні, назвали анкету доволі складною. Можливо, для учнів (навіть старших класів) запитання і відповіді варто спростити.

Література

1. Ми – патріоти. Сучасні події в Україні. URL: https://forms.gle/iznYaevQpNDEYm8T7

2. Освітній волонтерський проєкт «Патріотичні й небайдужі». Група у соціальній мережі «Фейсбук». URL: https://www.facebook.com/profile.php?id=61555874657142

3. Сеньовська Н., Скуратко Т., Нестайко І. Лекція-презентація як форма патріотичного виховання (на матеріалі роботи освітнього волонтерського проєкту «Патріотичні й небайдужі»). Актуальні питання гуманітарних наук: / [редактори-упорядники М. Пантюк, А. Душний, В. Ільницький, І. Зимомря]. Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2024.  Вип. 79. Том 2.  304 с. С. 261−272. URL: http://www.aphn-journal.in.ua/archive/79_2024/part_2/42.pdf

4. Сеньовська Н. Патріотичне виховання: перезавантаження : методичні рекомендації з патріотичного виховання учнів для здобувачів вищої педагогічної освіти, викладачів, учителів та вихователів. Тернопіль : Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, 2023. 66 с. URL: http://catalog.library.tnpu.edu.ua:8080/e-lib/DocDescription?doc_id=254815



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2025

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота