ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРАКТИКИ КАЗКОПЕДАГОГІКИ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ - Наукові конференції
Головна
UA PL EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРАКТИКИ КАЗКОПЕДАГОГІКИ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

11.02.2025 18:34

[4. Педагогічні науки]

Автор: Стиркіна Юлія Сергіївна, кандидат педагогічних наук, доцент, кафедри початкової освіти Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка; Галан Яна Олександрівна, магістрантка кафедри початкової освіти Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка


ORCID 0000-0002-9818-6653  Стиркіна Ю.С.

Одного разу Альберта Ейнштейна запитали, як зробити дитину розумнішою, і він відповів: «Якщо ви хочете, щоб дитина була розумною, читайте їй казки, якщо ви хочете, щоб вона була дуже розумною, читайте їй більше казок». Казка – це найбезпечніший спосіб дізнатися щось нове та чимось поділитися [4].

Метод виховання та навчання казкою існує так довго, як існує людство, оскільки саме на поведінкових моделях казок наші пращури здавна вчились адаптуватися у житті тоді, коли ще не було друкованого слова. У сучасній педагогіці, на нашу думку, бракує терміна «казкопедагогіка». Часто використовується термін казкотерапія, якій підкреслює лікувальні властивості казки, але не зосереджується на виховному їх потенціалі. Тому ми вважаємо за потрібне ввести новий термін «казкопедагогіка» для означення методик навчання і виховання, які базуються на використання казки. 

Казки емоційно впливають на дитину та сприяють легшому засвоєнню як предметних знань, так і певних моделей поведінки. Педагоги, вчені та науковці, які займалися дослідженям казки у контексті навчання та виховання: В. Сухомлинський, К. Ушинський, А. Богуш, С. Бакуліна, Н. Вітковська, І. Бех, Н. Бібко, Т. Гаврилова, Д. Джола, А. Запорожець, Н. Лисенко, С. Литвиненко, Е. Печерська, О. Піхур, С. Русова, М. Чумарна, А. Щербо та інші. 

Гра і казка – основні засоби виховання і навчання учнів початкової школи, тому що гра і казка – основна, за Г.Сковородою, дитяча «сродна праця». Казки мають багато переваг перед стандартними методиками навчання [1]:

1. Емоційний вплив допомагає легко засвоювати інформацію.

2. Казки створюють ситуації успіху.

3. З відчуттям задоволення підвищується мотивація.

4. Казка допомагає пізнавати світ, розвивати уяву.

5. У кожній казці закладено повчальну ідею, отже, виховання здійснюється ненав’язливо, у ігровій формі.

6. Різнобічно поповнюється мовний запас учнів.

7. Відбувається постійне і невимушене введення нової лексики.

Дидактичні казки використовуються на різних етапах навчання: новий матеріал, закріплення, узагальнення, систематизація. У них закладено безліч знань з різних предметів: мова, історія, математика, географія, ботаніка. Кожна казка має певний філософський зміст та побудована за законами логіки та філософії, казкові персонажі часто мають виразні характери, вивчаючи які, учні набувають також знань з психології, вивчають закони суспільства та поведінки людей, їх моральних установок, менталітету, уявлень про добро і зло. Інколи мораль не є явною – про неї потрібно здогадатися самому, але вона є при цьму прозорою і засвоюється на емоційному рівні. Крім того, казки (а особливо створення казок) розвивають уяву та фантазію, критичне мислення, зміцнюють навички аналізу, синтезу, альтернативного вирішення проблем. Вчителеві улюблена казка учня розповість про нього, про його внутрішній стан та життєві настанови, допоможе виявити психологічні потреби та складні для обговорення теми. «Завдяки казкам діти з раннього віку вчаться орієнтуватися у світі, казки розвивають фантазію та емоційний інтелект» [2]. 

Наведемо кілька прийомів використання казок під час навчання мови [5]:

1. Спільне читання: формування усної мови за допомогою розповіді. Просте читання казки вголос без показу малюнків дає дітям можливість зосередитися лише на слуханні, водночас за допомогою цього вчитель може виправити неправильну вимову учнів.

2. Спільне письмо: написання листа улюбленому персонажу — найкращий спосіб навчити учнів писати листа. Для цього необхідне обладнання: папір, фломастери, великий конверт, листівка. У цьому процесі вчитель діє як інструктор. Він каже розпочати листа словами «Шановний (ім’я вибраного героя)». Запитує: Що б ви хотіли сказати персонажу? Продовжує виявляти відповіді, ставлячи запитання на кшталт: «Що мені потрібно поставити в кінці речення?».

3. Побудова усної мови шляхом переказу. Переказ — це ефективний метод побудови усної мови, який, у свою чергу, дозволяє дітям тренувати навички розуміння.

Отже, зробимо спробу схарактеризувати окремі методи та прийоми європейських практик казкопедагогіки у початковій школі. Так, створення персоніфікованих казок (автоматичне, дитиною або вчителем) є доволі часто вживаною європейською практикою у початковій освіті [5].

Персоніфікована казка може бути надзвичайно корисною для навчання і виховання дитини тим, що активізує особисте залучення, індивідуальне навчання, емоційну обізнаність, стимул до читання, творчість і уяву, персоналізоване моральне виховання та цінності, розвиток навичок вирішення проблем, підвищення самооцінки. Персоналізована казка може бути потужним освітнім інструментом, який виходить за рамки простої розваги.

Цікавим прийомом роботи з казками є розривні, або переплутані казки — це переказ традиційної казки, де деякі елементи сюжету змінено або переплутано. Основна мета розірваної казки —оновити зміст, передати більш сучасне моральне послання (казкова пародія). 

Переплутана казка – можливість для учнів сформулювати власну точку зору, порівнюючи добре відому казку з новоствореною. Учні вміють вказувати на подібності та відмінності. У якості зразку можна використати казки Ненсі Ловен: «Повірте мені, Гензель і Гретель солодкі! - історія Гензеля і Гретель, розказана відьмою», «Чесно кажучи, Червона Шапочка була нещирою!» - історія про Червону Шапочку, яку розповів вовк, та інші. Учні також можуть спробувати написати власну «нову-стару» казку, яку можна розповісти від імені одного з персонажів, або змінити частини (початок/закінчення), або спробувати поєднати кілька казок в одну тощо.

У якості мотивації процесу навчання та виховання використовуется метод читацький театр. Цей метод не лише пропонує учням можливість потренуватися в читанні з виразністю, а ще й стимулює їх мотивацію до читання. Учням дуже подобається вибирати персонажів, яких вони хочуть зіграти, виділяти їхні репліки, робити костюми або маски, щоб повніше перевтілитися у персонажа, якого вони грають.

Малюнки-комікси - теж чудовий спосіб залучити учнів до письма, до літератури, не усвідомлюючи цього. Можна використовувати на заняттях як ілюстрування вже відомих казок, так і створити власну казку за допомогою зображень. 

У кожній європейській країні казкопедагогіка характеризується своїми особливими методами, пов’язаними з народними казками, ментальністю та традиціями країни.

Казки використовуються на різних уроках у початковій школі для розвитку мовлення, логічного мислення, уяви та моральних якостей. У галузі мовно-літературної освіти використовується переказ і драматизація, створення власних казок,  вправи на читання, елементи CLIL (контентне навчання мови, у тому числі англійської, за допомогою казок) у математичній галузі - казкові задачі на логіку та планування дій («Вовк, Коза і Капуста»),  вправи на підрахунок матеріалів для будівництва будинків («Троє поросят»), вправи на додавання і віднімання: «Якщо вовк забрав трьох козенят, скільки залишилося?», елементи STEM-навчання тощо, у природознавчій галузі  - обговорення природи і тварин: після читання казки «Рукавичка» діти вчаться розрізняти тварин за видами, після аналізу казки «Пан Коцький» діти обговорюють, які тварини є хижаками, а які травоїдними. На уроках творчого розвитку часто використовується малювання ілюстрації, наприклад, після читання казки «Івасик-Телесик» діти малюють улюблені сцени, ліплення або створення виробів: після казки «Піноккіо» можна створювати фігурки Піноккіо з пластиліну або паперу. Окремим методом казкопедагогіки є, безумовно, створення казкового середовища у класі: куточок казки, де знаходиться бібліотека дитячих українських казок та казок народів світу. Прикладом вдалого створення «казкового куточка» є бібліотека модернової української та англійської літератури у лабораторії лінгводидактики, зібрана викладачами та студентами кафедри початкової освіти Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка.

Казки також можуть надати студентам чудовий контекст для практики творчого, критичного та дизайнерського мислення, а також для розвитку навичок STEM шляхом визначення та вирішення проблем. У казках зазвичай постає якась проблема чи конфлікт, який герої намагаються вирішити. Персонажі часто роблять кілька спроб вирішити проблему, перш ніж досягти успіху, що робить їх чудовими прикладами ітеративного дизайнерського мислення та наполегливості в розробці рішень.

Виховання моральних цінностей відбувається після читання «Котигорошка»: обговорюють, чому важливо бути добрим, чесним і працьовитим, після читання «Лисиця та журавель» обговорюють, чому варто поважати традиції інших. Цікавим може бути обговорення у класі відомої казки «Колобок»: чи є вона доброю, чи злою для читача, чому вона вчить? Дорослі, як правило, вважають закінчення казки негативним, але діти інколи не сприймають Колобка як живу істоту. Повчально для учнів у такому обговоренні буде вже те, що різні люди по-різному сприймають один і той самий текст. Можна також спробувати написати класом (або кожному індивідуально) альтернативні закінчення для цієї казки. Не секрет, що народні казки світу часто мають схожі сюжети чи героїв. Крім того, у багатьох казках одного народу можна зустріти тих самих героїв, що переходять з казки в казку. Наприклад, у німецькій літературі це Картопляний король, який втікає від усіх, але сам котиться назустріч голодним діткам, щоб їх нагодувати. Тобто головний герой так само помирає, але його смерть сповнена жертовного змісту, тоді як головний герой української казки гине, бо не зміг надурити лисичку – навпаки, вона надурила його. Обговорення цих двох моделей поведінки вчить учнів початкової школи критичному мисленню і водночас закладає певні моральні цінності. Можна також спробувати розповісти казку від імені героя, наприклад, ставши на місце Лисиці. В чому її життєве кредо? Можливо, дбати про те, яке враження справляєш, щоб здобути бажане? Говорити те, що хочуть почути? Таким чином, основний урок казки полягає у тому, наскільки різні уроки можна з неї засвоїти – все залежить від того, ким ти можеш себе уявити у казці.

Чому саме казка є настільки впливовим інструментом і навчання, і виховання? Тому що казка, за словами дослідниці та педагогині О.Петрушкевич, «це безпечне місце, природнє. Там розслабляєшся й заспокоюєшся. Там відкриваються почуття, будь-хто може почути і відчути, здобути досвід героя, якому співпереживає. Діти сприймають цей досвід, наче власний. Так його і отримують, проживаючи шлях героя, і тепер можуть спертися на цей досвід в реальному житті. Тому головне мистецтво дорослого – підібрати казку, якій будуть співпереживати. Казка вплине лише тоді, коли доля героя хвилює слухача [5].

Таким чином, казки у початковій освіті можуть і повинні сприяти покращенню пам’яті та уваги, зміцнювати фантазію і уяву, розвивати емоційний інтелект, вчити опановувати складні емоцій, надавати навички вирішення складних проблем, виховувати емпатію та співчуття, толерантність та розуміння, стимулювати навички співпраці та командної роботи, прискорювати розвиток мови та словникового запасу, покращувати навички аудіювання та пам’яті, вчити бути сміливими і долати перешкоди, виховувати позитивні цінності та мораль. 

Основними загальновживаними практиками європейської казкопедагогіки у початковій освіті є: персоніфіковані казки, сучасні версії казок (переплутані казки), діджиталізація казок, малюнки-комікси, читацький театр, тематичні фестивалі та екскурсії, дні казок, казковий (бібліотечний) куточок, створення власних казок, листи улюбленим персонажам, перекази від імені улюбленого персонажа, елементи STEM (Science, Technology, Engineering and Mathematics) та CLIL (Content and Language Integrated Learning). 

Підсумовуючи, зазначимо, що казки є потужним засобом навчання, емоційного спілкування та зв’язку, вони формують міцну основу для когнітивного та емоційного розвитку учнів. 

Література:

1. Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство у дошкільному закладі. Навч. посібник. К.: Вища школа, 2001. 400 с.

2. Котик Т. Нова українська школа: теорія і практика формування емоційного інтелекту в учнів початкової школи. Навчально-методичний посібник. Тернопіль. Астон. 2020. 193 с.

3. Парфан О. Казка: навчання, виховання, мотивування. Сучасні освітні технології. Іноземні мови. «Учитель початкової школи» №5-6, 2020, С. 13-14

4. Петрушкевич О. Казка як інструмент педагога. Режим доступу:  https://osvitanova.com.ua/posts/1800-kazka-iak-instrument-pedahoha?fbclid=IwAR0n2ELN-GGDPSlNiqKw_DBEqgVAsVCnA7uNkBOVSTQ2lxQqEquFbbtILsY

5. Martina M. The Power of Fairy Tales: An Invaluable Bond Between Parents and Children. Режим доступу: https://familyintale.com/the-power-of-fairy-tales-an-invaluable-bond-between-parents-and-children/?srsltid=AfmBOorTo6XgiAmJoGZ9UBGIiInohx6ZasJZIGhzsrajFZYLmf-51f7E

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2025

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота