САМООЦІНКА ЯК ЧИННИК СТРАТЕГІЇ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ У СИТУАЦІЇ КОНФЛІКТУ - Наукові конференції
Головна
UA PL EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

САМООЦІНКА ЯК ЧИННИК СТРАТЕГІЇ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ У СИТУАЦІЇ КОНФЛІКТУ

20.02.2025 10:24

[15. Психологічні науки]

Автор: Митрофанова-Керсанова Лариса Анатоліївна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної психології Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова; Самборська Марія Сергіївна, студентка Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова.


ORCID: 0009-0004-3813-9785 Митрофанова-Керсанова Л. А.

Самооцінка завжди була невід'ємним аспектом в житті людини, яка впливає на певну кількість факторів у нашому житті. Багато дослідників розглядають та інтерпретують поняття самооцінки по різному. Наприклад, американський психолог У. Джеймс в 1890 році, ввів термін самооцінки в психологію, він розглядав її в структурі особистості, як певний “образ самого себе” [1;6]. Він стверджував, що самооцінку можна підвищувати завдяки досягненню успіху в діяльності, а також рівню домагань. На його думку самооцінка особистості може відображати задоволеність або незадоволеність собою залежно від досягнення поставлених цілей [1;3]. Важливо визначити, що самооцінка - це розуміння людини своїх внутрішніх якостей та надання оцінки своїм діям, здібностям, можливостям та іншим сферам свого життя [6].

Розглядаючи детальніше термін самооцінки, можна зазначити, що самооцінка відіграє важливу роль у психологічному благополуччі особистості. Різний рівень самооцінки може впливати на ступінь сприйняття людиною стресу, його вплив на організм та загальний ефект на життєдіяльність особи. Це у свою чергу, визначає здатність долати труднощі та вирішувати проблемні ситуації особистості. Самооцінка також впливає на успішність в будь якій діяльності, як в професійній,  академічній, а також має важливий вплив у визначенні хобі та його реалізації. Самооцінка впливає на впевненість людини, мотивацію до дії, поведінку та найголовніше на комунікацію з іншими людьми, оскільки від того як людина сприймає себе, оцінює свої можливості та навички, залежить її стратегія комунікації з людьми [5].

Особисте уявлення людини про власну стратегію поведінки та її індивідуальний стиль комунікації з іншими людьми залежить від різних психологічних факторів, але також від рівня самооцінки. Залежно від цього фактору виходить питання конфліктології, як люди поводять себе в ситуації конфлікту та які стратегії вони обирають. 

Сьогодні розрізняють самооцінку на види, компоненти та рівні. Розглядаючи види, можна визначити, що сучасна психологія відокремлює глобальну та часткову самооцінку [4]. Глобальна самооцінка відповідає за надання людині власної оцінки в загальному розумінні, а часткова ж визначає, як людина оцінює свою окрему діяльність, аспекти, можливості, характеристики, тобто окремі сфери життя.

У сучасній психології в питанні самооцінки, Р. Павелкова розглядає декілька компонентів самооцінки, а саме когнітивний та емоційний компонент [4]. Мова йде про емоційне ставлення людини до себе, ступінь задоволення та прийняття внутрішньої версії себе, саме за це відповідає емоційний компонент. Когнітивний компонент відповідає за загальні знання особи про саму себе. В обох випадках, особа здобуває інформацію про себе після комунікації з іншими людьми, через звичайне спілкування. Для кожної людини емоційне забарвлення цих оцінок буде різним, воно варіюється від значущості особи, яка надає оцінку, та від почутої інформації, наскільки інформація може бути важлива для самого індивіда [5]. 

Розглядаючи рівні самооцінки, треба зазначити, що існує розуміння адекватної та неадекватної самооцінки. Неадекватна самооцінка - це невірна оцінка людини себе, через яку людина починає доставляти труднощі не тільки собі, але й тим, хто її оточує [2]. 

Розглядаючи термін адекватної самооцінки, можна визначити, що це самокритична, реалістична оцінка особи самої себе. Відбувається процес надання реалістичної оцінки своїм діям, знанням, можливостям, вчинкам, моральним якостям та іншим елементам власної діяльності, що формують повне розуміння особистості своїх сильних та слабких сторін і сприяють адекватній реакції на їх усвідомлення, а також визначенню аспектів, які потребують подальшої роботи [5;7].

Адекватна самооцінка не усуває ризики чи невдачі в будь якій діяльності людини. Головний фактор підтримки адекватної самооцінки - це збалансованість між реалістичним сприйняттям своїх можливостей та досягненнями, яка допомагає людині забезпечувати гармонійний розвиток особистості. 

Висока самооцінка або її ще називають завищеною, свідчить про спотворене уявлення людини про себе. Зазвичай самооцінка людини в даному випадку є завищеною та ідеалізованою, особа переоцінює свої можливості, позитивні якості та здібності, що не відповідає дійсності. Поведінка зазвичай буває зарозуміла, зверхня до інших людей, також можна помітити хвастливість та грубість. Слід зазначити, що такі люди дуже люблять домінування, контроль та владу, через що виникають незручності при спілкуванні з людиною. У результаті така взаємодія може ускладнювати будь-яку комунікацію з іншими людьми та викликати проблеми у соціальних взаємодіях [4].

Будь який рівень самооцінки є психологічним феноменом, який впливає на якість життя людини та її соціальну адаптацію та взаємодію. Низька самооцінка також, як і висока самооцінка викривляє оцінку особистості про себе, але в протилежному напрямку. 

Низька самооцінка, яку ще називають заниженою, викривляє реальне сприйняття себе особистості в негативну сторону, спостерігається тенденція приниження власних можливостей, позитивні якості залишаються поза увагою. Через це людина починає сприймати себе в гіршому сенсі, з'являється бачення переважно недоліків, негативних сторін особистості. Від цієї тенденції йде розгляд питання комунікації, через власну невпевненість, особа переважно надмірно обережна в комунікації з людьми [5;7]. 

Варто зауважити, що в такій людини присутня сором'язливість і нерішучість та в різних життєвих ситуаціях ці недоліки ускладнюють процес досягнення поставлених цілей. Вона змушена долати численні перешкоди, пов'язані з власним ставленням до себе, труднощі у комунікації та інші складнощі для досягнення бажаного результату. 

О. Скрипченко поділяє самооцінку на види завдяки певним факторам, зокрема рівнем і стабільністю [2]. Він виділяє такі види самооцінки, розділяючи її за фактором рівня: середня самооцінка (адекватна), висока (завищену) та низьку (занижену) неадекватну самооцінку. Основна ідея цих рівнів, полягає у сприйнятті особистості власних здібностей, реальних можливостей і досягнень. Середній рівень самооцінки вважається більш збалансованим порівняно з іншими типами та краще відповідає реальним можливостям особистості. Висока розглядається, як самооцінка, яка часто характеризується надмірно завищеним сприйняттям власних здібностей та досягнень. Низький ж рівень самооцінки, в цьому контексті розглядається, як недооцінка власних можливостей та реальних досягнень. 

Дотримуючись інформації вище слід зазначити про існування стабільної та плаваючої самооцінки.  Головною характеристикою стабільної самооцінки є відсутність тенденції до коливань. Люди з такою самооцінкою переважно впевнені в собі, та фактор впевненості грає ключову роль, так як не дає спотворити власне сприйняття почуття цінності. Плаваюча самооцінка ж навпаки від стабільної, більш піддається впливу зовнішніх факторів і може змінюватися, як приклад через думку інших людей, рівень виконання та успішність у задачах, а також схильна до емоційних коливань [2;4].

Сьогодні існує безліч класифікацій самооцінки, одну з них пояснює С. Дмитрієва. Вона розглядає ще два типи самооцінки, перший тип - це актуальна самооцінка. Людина з актуальною самооцінкою, вже має певний сформований стабільний рівень самооцінки, завдяки минулому досвіду. Другий тип - потенційна самооцінка, яку часто розглядають, як показник рівня домагань особистості. Вона відображає певні цілі та очікування людини від майбутнього, а також розглядає рівень амбіцій та прагнень особистості [2;4;5].

Література:

1. Дипломна робота. Розвиток здорової самооцінки методом КПТ / О. Шмиглюк. – Львів, 2016.

2. Дмитрієва С. М., Гуменюк Т. С. Розвиток самооцінки та рівня домагань старшокласників як умова підвищення їх конкурентоздатності // Конкурентоспроможність в умовах глобалізації: реалії, проблеми та перспективи. – 2015. – С. 35–37. URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/19645.

3. Дядюкіна Є. В. Самооцінка як міждисциплінарне поняття / Є. В. Дядюкіна. // Науковий вісник Донбасу. – 2011. – № 1. – URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvd_2011_1_21 

4. Катюха Г. В. Вплив самооцінки на формування самоповаги особистості в період ранньої дорослості: дипломна робота на здобуття освітнього ступеня магістра спеціальності «Психологія». – Національний авіаційний університет. – Київ, 2023. – 61 с.

5. Михайлишин У. Б., Гернешій М. В. Поняття самооцінки у вітчизняній та зарубіжній психології / У. Б. Михайлишин, М. В. Гернешій // The ХХІ International Scientific and Practical Conference «Scientists and methods of using modern technologies», May 30 – June 02, 2023, Melbourne, Australia. – P. 390–393.

6. Смітанка В. Психологічний аналіз самооцінки у наукових дослідженнях зарубіжних та вітчизняних вчених // Наука. Освіта. Молодь : зб. наук. праць Уманського держ. пед. ун-ту. – 2016. – Ч. 2. – С. 168–170.

7. Швень Ю. Р. Соціально-психологічні чинники формування самооцінки особистості // ПОЛІТ. Сучасні проблеми науки. Гуманіт. науки: тези доп. ХХI Міжнародної наук.-практ. конф. здобувачів вищої освіти і молодих учених : [у 2-х т.]. – Т. 1. – Київ. : НАУ, 2021. – С. 106–107.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2025

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота