СТВОРЕННЯ СИЛЬНИХ БРЕНДІВ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

СТВОРЕННЯ СИЛЬНИХ БРЕНДІВ

04.04.2014 10:37

[Section 3. Marketing]

Author: Костик Яна Володимирівна, студентка Україно- Нідерландського факультету економіки та менеджменту Тернопільського національного економічного університету


    Термін „бренд” (англ. -brend) в буквальному перекладі означає випалювати      клеймо, а поняття „брендінг”- процес позначення власності виробленого товару.

Сучасний споживчий ринок – це поле битви товарів і послуг за місце під сонцем, яке забезпечується рекламою торгових марок і створенням брендів. У свідомості покупців реклама торгових марок і брендів формує стійкі стереотипи споживання, котрі пов'язуються з  уявленням про статус, стиль життя, показник рівня доходів.  Реклама є рушійною силою маркетингу, але однієї  реклами   недостатньо для успіху на ринку, де  багато конкурентів, а споживачі висувають все більш і більш високі вимоги. Тому саме бренд стає основою рекламної кампанії кожного учасника ринку. Завдяки бренду встановлюються відносини із споживачами і потенційними клієнтами. Бренд втілює цінність товару або послуги для споживача. Саме бренд є рушієм cучасного ринку.

       Всі продукти, послуги або компанії з відомою торговою маркою прагнуть до чогось, що відрізнялося б від останніх найменувань в тій же категорії продуктів..

В середині 1880-х рр. не було ні брендів, ні жорсткого контролю якості з боку виробників. Оптовики керували як виробниками, так і роздрібними торговцями. Виробники змушені були пропонувати найвигідніші угоди оптовикам, щоб добитись дистрибуції своїх товарів. Це привело до зменшення прибутків. Внаслідок цього деякі виробники вирішили диференціювати свої товари від товарів конкурентів. Вони дали товарам назви, отримали патенти на захист своїх ексклюзивних прав і використовували рекламу, щоб передавати інформацію про товар своїм клієнтам, обійшовши оптовиків і роздрібних продавців. Так народилася концепція брендингу. З ранніх торгових марок сьогодні існують наступні: «Levi's» (1873), кава «Maxwell House» (1873), «Budweiser» (1876), «Ivory» (1879), «Coca-Cola» (1886), «Campbell Soup» (1893) , шоколад «Hershey's» (1900). 

Конкуренція за місце на полиці зробила маркетингову діяльність жорсткішою. Багато брендів які  ще давно закріпили своє становище на ринку  втрачали свою популярність. Магазини переповнені брендами, що не можуть знайти свою нішу. В результаті багато компаній знищили слабкі бренди в процесі реструктуризації своїх пріоритетів і ресурсів. У сьогоднішньому конкурентному середовищі навіть великі виробники зазнають труднощів у наданні рекламних і маркетингових ресурсів динамічним і слабким брендам.

 Споживче середовище оточення бренду також змінилося, тому що змінилися споживачі. Сьогодні саме вони встановлюють норми відносин на ринку, оскільки мають більший доступ до інформації. Маркетологи, у свою чергу, прагнуть відповідати нормам, встановлених споживачами. Рекламодавці оперують термінами прямого відгуку. Фахівці з інформаційного забезпечення спілкуються, говорять, використовуючи терміни складних систем. Наступила нова ера для брендів. Вона орієнтована на те, щоб споживачі повідомляли маркетологів, чого вони хочуть, а маркетологи відповідно реагували. Вона націлена на інтерактивний неперервний діалог, замінюючий традиційні моделі реклами і споживчі комунікації. У дослідженні Янкеловіча «Monitor» споживачі послідовно стверджують що, як тільки вони знайдуть бренд, який їм сподобається, «їм буде складно змінити своє рішення»[1,27].

Минулий досвід людини, пов'язаний з торговою маркою, незмінно буде найбільш важливим чинником в її майбутньому виборі. Всупереч розмовам про виняткове значення якості саме минулий досвід, разом з ціною, якістю і рекомендаціями інших людей призводить до причин, по яких люди купують торгову марку. Ці факто¬ри практично не змінювались впродовж останніх двох деся¬тиліть; проте зараз найбільш могутня перевага бренду має коріння в людській тенденції формувати звички і найбільше значення набула ціна. Більшість людей знову і знову купуватимуть один і той же бренд, якщо він продовжує задовольняти їхні потреби.

На мою думку маркетологи, якщо хочуть досягти успіху, повинні відповісти на три запитання; «Хто купує торгову марку?», «Що від неї хочуть отримати?» «Чому вони приходять знову?» Маркетологи повинні усвідомлювати, що у міру зміни потреб споживачів їх купівельна поведінка також може змінитися. Немає нічого незвичного в тому, що із зміною життєвих етапів міняются потреби. Наприклад, сімейна пара може змінити свою машину на мікроавтобус, коли з'явиться дитина. Цікаво, що 40% людей, що переїздять на нове місце проживання, міняють свою зубну пасту. 

Згідно Roper Organization, багато людей купують звичні торгові марки, навіть якщо вони переконані, що продукт не володіє дійсною перевагою. Тільки половина американців вважають, що конкретна марка майонезу відрізняється або краща за інших і заслуговує вищої ціни. Проте 62% знають, майонез якої торгової марки вони хочуть купити, коли приходять в магазин. Інші 22% шукають найбільш відповідну ціну для добре відомого бренду. Марочна поведінка комплексна. Не всі усвідомлюють бренд, а якщо знають бренд то не завжди керуються цими знаннями.




Література:

1.Траут Джек, Райс Эл Маркетинговые войны/ пер. с англ Маслова Т. И. СПб:   Питер, 2006 г., 256 стр.   

2. Аакер Дэвид, Йоахимсталер Эрих. Лидерство брендов 2006 / пер. с англ. Ярцева А. М.:Альпина Бизнес Букс , 176с. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота