МІЖНАРОДНІ ПЛАТІЖНІ СИСТЕМИ У БАНКІВСЬКІЙ ПРАКТИЦІ В УКРАЇНІ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

МІЖНАРОДНІ ПЛАТІЖНІ СИСТЕМИ У БАНКІВСЬКІЙ ПРАКТИЦІ В УКРАЇНІ

11.05.2014 14:05

[Section 6. Banking. Money, finances and credit]

Author: Лисак Галина Богданівна, магістр кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту, Львівський національний університет імені Івана Франка


Платіжні системи, як засіб переміщення коштів між банками, мають вирішальне значення для ефективнoгo функціонування світової фінансової системи. Тому oднією з необхідних умов ефективного функціонування світової фінансової системи є стабільність міжнарoдних платіжних систем.

Oдним із першочергових засобів підвищення дієвості міжнародної платіжної системи є вдосконалення її інфраструктури і, таким чином, гарантування своєчасного і надійного доставлення за призначенням платіжних переказів та повідомлень, а також забезпечення необхідного захисту системи від різних негативних впливів.

Функціонування платіжних систем в Україні має тенденцію до глобалізаційних процесів. Все більше використовуються міжнародні платіжні системи різних типів, незважаючи на існування внутрішньодержавних. Це можна пояснити більшою надійністю, досвідом їх використання у провідних банківських системах світу [4].

У сучасних умовах важливою прoблемою постає виявлення тенденцій розвитку ринку платіжних карток. Український картковий ринoк швидкo розширюється за рахунок нoвих держателів карток, емітентів, а також точок обслуговування.

За даними Національного банку України (НБУ), станом на 01.01.2013 кількість банків - членів карткових платіжних систем налічувала 142 банки (80,7% від їхньої загальної кількості), що обслуговували понад 44 млн. клієнтів. У 2012 році кількість операцій із використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, збільшилася на 22,6% та перевищила 1 млрд. шт., а обороти за цими операціями становили 741,4 млрд. грн. (на 28,7% більше, ніж у 2011 році) [3].

Позитивним моментом у розвитку інфраструктури ринку платіжних карток є не лише зростання кількості термінального обладнання, а й розширення його функціональних можливостей. Понад 85 % установлених в країні платіжних терміналів переобладнано для обслуговування чіпових карток. Це не лише поліпшує їхню безпеку і надійність, а й дає змогу швидко впровадити на картках, поряд із платіжними, неплатіжні додатки — ідентифікаційні, медичні, страхові, транспортні, соціальні тощо.

Серед операцій з платіжними картками важливе місце сьогодні належить зняттю готівки. Обсяг операцій з отримання готівки у 2012 році порівняно з попереднім роком зріс на 120,3 млрд. грн., або на 18,5%, - до 649,9 млрд. грн., а безготівкових платежів - на 45,3 млрд. грн., або на 99,5%, - до 91,6 млрд. грн. (12,4% від загальної суми операцій за платіжними картками порівняно з 8,1% у 2011 році).

Найбільша частка українського карткового ринку зосереджена в трьох провідних банках — ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «ОЩАДБАНК», АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Міжнародними системами переказу коштів є системи, у яких клієнт ініціює переказ коштів, подаючи до банку або небанківської установи документ на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів. В  Україні через велику кількість  трудових мігрантів такі системи розвиваються швидкими темпами [1, c.333].

 Одними з найбільших систем переказу коштів є американські системи Western Union та MoneyGram [2].

Договори про членство у системі Western Union в Україні зареєстрували 15 банків: «ПРИВАТБАНК», «Банк «Фінанси та Кредит» , «Райффайзен Банк Аваль», «УКРСОЦБАНК» та інші, послуги переказу коштів через систему MoneyGram надають 31 банк, а саме: «ПРИВАТБАНК», «Ощадбанк», «Банк «Фінанси та Кредит», «КРЕДОБАНК», «ІМЕКСБАНК».

Станом на 01.01.2013 учасниками 23 міжнародних систем переказу коштів, створених нерезидентами, були майже 150 банків України, ПАТ «Українська фінансова група» та національний оператор поштового зв'язку УДППЗ «Укрпошта».

У 2012 році сума транскордонних переказів, отриманих в Україні з використанням міжнародних систем переказу коштів, створених нерезидентами, дорівнювала 3 599 млн. дол. США (в еквіваленті), а сума переказів,  відправлених за межі України, - 507 млн. дол. США (в еквіваленті).

За підсумками діяльності внутрішньодержавних і міжнародних систем переказу коштів, створених як резидентами, так і нерезидентами, у 2012 році було переказано:

- у межах України: 21 568 млн. грн.; 12 млн. дол. США (в еквіваленті);

- в Україну: 4 297 млн. дол. США (в еквіваленті);

- за межі України: 737 млн. дол. США (в еквіваленті) [3].

Для ефективної діяльності платіжної системи необхідні правила, які регулювали б права та oбов’язки всіх учасників процесу платежу як у нормальних умовах функціонування платіжної системи, так і у випадку якихось порушень такого функціонування. Це набуває oсобливого значення, кoли відбувається перехід від традиційних платіжних систем на основі паперових документів до сучасних електронних систем  платежів, у яких значно важче визначити стан та місцезнаходження конкретного платіжного документа на певний момент.

Незалежно від джерела походження правил, що регулюють платежі (законів, нормативних актів, домовленостей чи угод), усі вони мають відповідати критерію справедливості та, в разі необхідності, повинні узгоджуватись у ході переговорів усіх зацікавлених сторін (банків, центрального банку й об’єднань споживачів) та оприлюднюватися [5, c.132].

Використання платежів і розрахунків в Україні регламентується як мінімум в 230 законодавчих актах Верховної Ради України, 130 укази і розпорядження Президента України, 245 нормативно - правових актах Кабінету Міністрів та Національного Банку України. Тобто на сучасному етапі сформувалася досить солідна база, яка потребує адекватного політико-економічного підтвердження.

Швидкі темпи розвитку фінансових ринків та все більш зростаюча масштабність проведення розрахунків у міжнародних платіжних системах супроводжуються одночасним виникненням різного роду ризиків, пов’язаних із застосуванням платіжних карток. У зв’язку з цим здійснення оцінювання ризиків шахрайства та дослідження їх економічних наслідків для учасників розрахункових процесів, а також розробка системи заходів щодо мінімізації даних ризиків є актуальною в умовах інтернаціоналізації систем масових електронних платежів.

За даними різних інформаційних джерел, нині у світі в обігу перебуває близько п’яти мільярдів платіжних краток. Темпи приросту кількості карток в останні кілька років стабілізувалися на рівні 20% на рік, так як і приріст річних оборотів, розмір яких тепер становить більш, ніж 10 трлн дол. США. Проте поряд із легальними операціями при здійсненні розрахунків за допомогою платіжних карток зростає і кількість шахрайств.

Платіжні системи в Україні на всіх рівнях потребують змін, оскільки не витримують конкуренції збоку міжнародних опонентів. Саме постійне вдосконалення інформаційної бази, технічного оснащення, рівня обізнаності користувачів тієї чи іншої системи може призвести до якісних зрушень. 

Протекційна політика з боку держави, в даному випадку, не зможе адекватно вплинути на розвиток внутрішньодержавних платіжних систем, а навпаки призведе до краху економіки. Тому варто зосередити увагу на підвищенні конкурентоздатності платіжних систем та їх стійкості. Не менш важливим є завдання постійного оновлення законодавчої бази та відповідність його реальній ситуації, що нині існує на ринках.




Література:

1.  Банківська система: Навч. посібник / М. І. Крупка, Є.М. Андрущак, І.В. Барилюк та ін.; за ред. д-ра екон. наук, М. І. Крупки. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2012.- 510с.

2. Кравець В. Розвиток платіжних систем в Україні та новітні форми розрахунків/ В. Кравець // Вісник НБУ. – 2011.- №10.- с. 47.

3. Офіційна Інтернет-сторінка Національного банку України [Електронний ресурс] .- Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document.

4. Платіжні системи: Навч. посіб. / О. Д. Вовчак., Г. Є. Шпаргало, Т. Я.  Андрейків — К.: Знання, 2008. [Електронний ресурс] .- Режим доступу:

http://pidruchniki.ws/15840720/finansi/platizhni_sistemi_-_vovchak_od.

5. Сучасні платіжні системи / Т.Т. Ковальчук, В.С. Лук’янов. – К.: Знання, 2010. – 190с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота