ПОЛІПШЕННЯ РОЗВИТКУ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ПОЛІПШЕННЯ РОЗВИТКУ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ

23.06.2014 14:23

[Section 8. Productive forces development and regional economy]

Author: Ільченко Вікторія Миколаївна, старший викладач, Поривай Артем Олександрович, Бодня Дмитро Андрійович, студенти, Дніпропетровська державна фінансова академія


Механізм поліпшення розвитку населених пунктів характеризує соціально-економічний та екологічно збалансований розвиток як сільських, так і міських поселень і спрямовується на створення їхнього економічного потенціалу, повноцінного життєвого середовища для теперішнього та майбутніх поколінь на основі раціонального використання ресурсів, технологічного переоснащення підприємств, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, інженерної, екологічної інфраструктури, поліпшення умов проживання, відпочинку та оздоровлення, а також збереження і збагачення культурної спадщини.

Варто зазначити, що на сучасному етапі в науковій літературі структура механізму забезпечення сталого розвитку не має однозначного трактування. Розглядом цього питання займалися такі науковці, як О.С. Біла, Г.І. Румянцева, Я.А. Жаліло, М.Ф. Аверкіна. Проте повного, однозначного уявлення щодо цілісності та системності означеного механізму ці праці не дають.

Взагалі розвиток населених пунктів координує та забезпечує держава, тому аби продовжити його темпи чи поліпшити їх вона повинна розробляти нові програми, акти та механізми щодо розвитку населених пунктів у всіх регіонах. Головною метою цих діянь було б: покращення соціального та економічного потенціалу населених пунктів та ефективніше його використання, підвищення рівня та якості життя населення, збільшення рівня обсягу виробництва конкурентоспроможної продукції, відтворення трудових ресурсів та ін. Виходячи з цієї мети, діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування була б спрямована на реалізацію таких цілей:

1. Розвиток соціальної сфери. Це розвиток культурної та освітньої сфер, здійснення заходів щодо переоснащення або покращення спортивної бази навчальних закладів, покращення та збільшення соціальних гарантій населення та ін.

2. Краще надання послуг, які надаються населенню. Тобто покращення сфери комунальних послуг, медичного обслуговування та ін.

3. Забезпечення економічного зростання. Це впровадження нових технологій у виробництві, створення кращих умов для підприємницької діяльності, краще використання бюджетних коштів та ін.[1, с. 39].

Здійснення поставлених цілей можливе за рахунок тісної співпраці державних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, громадських організацій та установ різних форм власності.

Необхідно зазначити, що на структуру механізму розвитку населених пунктів значною мірою впливає саме механізм забезпечення цього розвитку. З метою поліпшення їхнього функціонування треба враховувати ті чинники, які впливають на формування механізму забезпечення.

Так, на структуру механізму забезпечення сталого розвитку населених пунктів впливають такі чинники [2, с. 27]:

1. Відтворювальні процеси в них, які залежать від наявності відповідної (або необхідної) кількості фінансових ресурсів. Ефективність відтворювальних процесів залежить від фінансової, інвестиційної, інноваційної, природоохоронної політики та їх збалансованості.

2. Наявність базових інфраструктур (соціальної, інженерної та транспортної) з метою нормального функціонування та забезпечення їх доступності для жителів населених пунктів. Інфраструктура обслуговує населення, підприємства, установи та організації.

3. Обережна та раціональна експлуатація наявного житлового фонду, інших будинків і споруд, реконструкція та модернізація старих будівель з дотриманням соціальних стандартів і санітарно-гігієнічних умов;

4. Обережне та раціональне використання пам'яток культурної спадщини;

5. Забезпечення економіко-екологічної безпеки, тобто досягнення такого стану захищеності населених пунктів від загроз, який забезпечує їх сталий розвиток та максимальне збереження їхнього майна та ресурсів.

На нашу думку, економіко-екологічна безпека населених пунктів – це сукупність умов і чинників, реалізація яких буде передбачати, з одного боку, кращий їхній розвиток, інноваційні зрушення в економіці, підвищення рівня життя населення, а з іншого – буде зумовлювати спроможність протистояти виникненню збитків, спричинених антропогенним навантаженням, які призводять до втрати ресурсів. Ефективність процесів у цьому механізмі залежить від фінансової, інвестиційної та інноваційної політики.

Фінансова політика є основною формою регулювання соціо-еколого-економічних процесів, є частиною економічної політики. Фінансова політика – це комплекс дій і заходів, що здійснюються державою в межах наданих їй функцій та повноважень у сфері фінансової діяльності суб’єктів господарювання та фінансових інституцій громадян і безпосередньо держави з метою вирішення певних завдань і досягнення поставлених цілей.

Вона має такі напрями [3]:

- фінансово-економічний: визначення ефективного функціонування фінансів підприємств і сфер економіки населених пунктів, незалежно від форм власності; забезпечення зростання обсягів виробництва, доходів суб’єктів господарювання;

- бюджетний: визначення доходів і витрат місцевих бюджетів, які спрямовані на забезпечення їхнього розвитку;

- податковий: визначення форми і методів роботи податкових органів, законодавчо-правове забезпечення системи оподаткування, що в свою чергу, встановлює стабільні фінансові зв’язки і фінансове регулювання екополітичних відносин.

Специфікою фінансової політики розвитку населених пунктів є те, що:

- інвестиції у сталий розвиток, не скоро дадуть віддачу. А зараз фінансові ринки все більше зацікавлені в інвестиціях зі швидкою віддачею;

- розвиток потребує великих інвестицій;

- розвиток спрямований у майбутнє, а фінансові ринки абсолютно ігнорують майбутнє.

Розробленню фінансової політики повинна передувати:

- оцінка впливу фінансової стратегії на сталий розвиток населених пунктів;

- оцінка відповідності фінансової діяльності завданням сталого розвитку економічної системи.

- аналіз шляхів досягнення стабільності грошово-фінансової системи, що забезпечить формування  конкурентоспроможної, соціально орієнтованої, екологічно безпечної ринкової економіки.

Реалізація фінансової політики населених пунктів здійснюється за допомогою механізму забезпечення сталого розвитку. Їхня фінансова політика залежить від інвестиційної політики, яка спрямована на залучення інвестицій з метою розвитку базових інфраструктур як передумови забезпечення сталого розвитку. Пріоритетними для населених пунктів інвестиціями є ті, що передбачають:

- сприяння зростанню виробництва та створенню нових робочих місць;

- створення високотехнологічних підприємств;

- впровадження енергозберігаючих технологій у виробництво та альтернативних джерел енергії;

- виробництво товарів і послуг для населення;

- розвиток та модернізація сфери житлово-комунального господарства;

Інноваційна політика щодо розвитку населених пунктів полягає в розробленні напрямів і механізмів впровадження та використання нововведень у виробничій практиці підприємств, установ, організацій. Ефективність інноваційної політики залежить від рівня фінансування інноваційної діяльності.

Зараз фінансування інноваційної діяльності в Україні та її населених пунктах перебуває на дуже низькому рівні: основним джерелом залишаються власні кошти підприємств, які не завжди є в наявності, а державна підтримка майже не відбувається.

На нашу думку, впровадження інновацій підприємствами, установами та організаціями населених пунктів значно ускладнене низкою важливих проблем, які мають системний характер, а саме: відсутністю стабільної державної та місцевої політики в галузі інноваційної діяльності; недосконалістю нормативно-правового забезпечення стимулювання інноваційної діяльності та ін.

Переважна більшість науковців зазначає, що для формування умов сталого розвитку населених пунктів необхідно зосередитися на реалізації таких пріоритетних складових як економічна, екологічна, правова та соціальна. Зосередження на цих складових сприятиме посиленню координації дій органів державної влади, неурядових структур, підприємств різних форм власності під час вирішення проблем охорони довкілля та структурної перебудови економіки.

Екологічну складову сталого розвитку доцільно розглядати через її вплив на соціальну сферу, тому що негативні екологічні небезпеки безпосередньо перетворюються саме в соціальні негаразди.

Правова підсистема відіграє одну з ключових ролей у механізмі забезпечення сталого розвитку міста, оскільки на сучасному етапі відсутні нормативні акти, які регулюють забезпечення сталого розвитку міста. Однак, варто зазначити, що згідно із Конституцією України [4], органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території.

Також слід зазначити, що зараз в Україні відбувається перехід до нової ринкової економіки, який вимагає здійснення реформованої земельної політики у населених пунктах. Земельні ресурси населених пунктів мають важливі виробничу, соціально-культурну, рекреаційну, екологічну функції, які також помітно впливають на розвиток населених пунктів та реалізуються у розміщенні житлових будинків, підприємств, елементів виробничої і соціальної інфраструктури в умовах обмеженості земельних ресурсів. Україні зараз притаманне неефективне використання земель населених пунктів, тому аби покращити їхній розвиток вона повинна раціональніше використовувати землі, розробляти якісь плани забудови, формувати нові механізми управління землекористуванням за допомогою системи державного регулювання, значення якого постійно зростає, та розробляти нові нормативні документи щодо землекористування, застосовуючи їх в проблемних або відсталих населених пунктах.

На нашу думку, механізм забезпечення поліпшеного розвитку населених пунктів слід розглядати в сукупності всіх його складових з обов’язковим урахуванням кінцевого результату. Ми вважаємо, що передумовою забезпечення відтворювальних процесів, перерозподілу та раціонального використання ресурсів, досягнення прийнятного рівня безпеки в населених пунктах є формування свідомої діяльності як населення, так і суб’єктів господарювання, діяльність яких повинна бути спрямована на поліпшення економічного, соціального та інших станів у населених пунктах, а держава, в свою чергу, на основі нормативно-правової бази повинна стимулювати забезпечення кращого розвитку в них.




Література:

1. Стимулювання економічного зростання на місцевому рівні : аналіт. доп. / С. О. Біла, О. В. Шевченко, М. О. Кушнір, В. І. Жук [та ін.]. – К. : НІСД. - 2013. – 88с.

2.  Інноваційні підходи до регіонального розвитку в Україні: аналіт. доп. / С.О. Біла, Я.А. Жаліло, О.В. Шевченко, В.І. Жук [та ін.]; за ред. С.О. Білої. – К. : НІСД. -  2011. – 80 с.

3. Герасимчук З.В. Фінансова політика сталого розвитку регіону : монографія / З.В. Герасимчук, І.М. Вахович, І.М. Камінська. – Луцьк: Надстир’я. - 2006. – С. 105-115.

4. Конституція України // Відомості Верховної Ради. – 1996. - № 30.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота