СПЕЦИФІКА ВІДМИВАННЯ ЗЛОЧИННИХ ДОХОДІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ В УКРАЇНІ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

СПЕЦИФІКА ВІДМИВАННЯ ЗЛОЧИННИХ ДОХОДІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ В УКРАЇНІ

27.06.2014 00:56

[Section 6. Banking. Money, finances and credit]

Author: Осипчук Мар’яна Дмитрівна, кандидат економічних наук, науковий співробітник відділу макроекономічного регулювання відділення управління державними фінансами ДННУ “Академія фінансового управління”


Легалізація злочинних доходів у сучасних умовах не може розглядатися як ізольована загроза економічної безпеки окремої країни. Фінансові злочини здебільшого мають транснаціональний характер, формується кримінальний потік капіталів, що призводить до розширення тіньової та кримінальної економічної діяльності, у результаті чого зростають масштаби економічних втрат країн. Вищезазначене обумовлює актуальність даної проблеми.

Світова практика відмивання коштів свідчить про зв’язок даного процесу передусім з організованою злочинністю (наркокартелями, работорговцями, терористами). Специфіка України полягає у тому, що легалізація незаконно отриманих доходів часто здійснюється посадовими особами, що є наслідком глибокої тінізації економіки (близько 50% ВВП) [1].

Зовнішньоекономічні операції виступають одним із важливих механізмів виведення злочинних доходів за кордон. Незважаючи на досить високий рівень державного регулювання, сфера міжнародної торгівлі залишається привабливою для використання з метою виведення коштів за кордон для ускладнення пошуку та конфіскації злочинних доходів або зворотного інвестування засобів у легальну економіку.

Найчастіше використання сфери міжнародної торгівлі з метою відмивання злочинних доходів здійснюється через: експортні операції (неповернення експортної валютної виручки, заниження/завищення ціни на експортні товари, псевдоекспорт, експорт за фальшивими документами); імпортні операції (псевдоімпорт, завищені ціни на товари, що імпортується, імпорт за фальшивими документами); експортно-імпортні та транзитні операції (карусельні схеми, транзитні платежі по фіктивному імпорту й фіктивному експорту, транзит товарів через митну територію країни).

Одна з найбільш розповсюджених сучасних схем відмивання – “карусельна товарна схема”, що супроводжуються незаконним відшкодуванням з бюджету ПДВ. Остання характеризується циклічністю однотипних операцій між учасниками у максимально короткі терміни проведення розрахунків (часто протягом одного дня). Економічну основу схеми складає можливість отримати відшкодування ПДВ з бюджету за експортований товар. При цьому активно використовуються фальсифікація інформації стосовно фінансово-господарської діяльності підприємств, оцінки його вартості, наявності заставного майна тощо.Cпроби незаконного відшкодування ПДВ при експортних операціях в Україні сягають 0,6 млрд. грн. (0,113 млрд. дол. США). Загалом схема “карусельного” типу включає одержання експортером “брудних” грошей від імпортера-нерезидента (зазвичай він знаходиться в офшорній зоні); розрив “ланцюга” операцій у схемі на етапі передачі грошей імпортерові; виведення коштів нерезиденту для подальшого “прокручування”.

Однією з модифікацій шахрайства із ПДВ є по суті аналогічна схема, що реалізується в межах країни. У цьому випадку замість експорту має місце купівля товару за завищеними цінами, що надає право на податковий кредит. Для забезпечення необґрунтованого відшкодування податку у схемі існує фіктивна фірма (чи група фірм – “конвертаційний центр”), яка по завершенні циклу операцій зникає разом з документацією, не переводячи до бюджету ПДВ, отриманий від продавця. Але решта учасників схеми вимагають повернення ПДВ з боку держави [2]. Так, у Львівській області у 2012 р. засуджено до позбавлення волі на строк від 7 до 8 років злочинну організацію, якою упродовж 2009-2011 рр. на території Львівської та Тернопільської областей, використовуючи схему незаконного відшкодування ПДВ, було присвоєно 15,54 млн. грн. бюджетних коштів. Зокрема, особами, що входили до організації, від імені суб’єктів господарської діяльності здійснювалися фіктивні операції купівлі-продажу товарів та цінностей, яких фактично не було й оплата за які не проводилась, і надавалися в органи податкової інспекції фіктивні документи [3].

Криміналізовані схеми використання системи ПДВ у ЄС є по суті подібними до української практики, за винятком того, що “європейська модель”, як правило, не включає цінових маніпуляцій і перенесення доданої вартості на фірми-одноденки, а натомість ґрунтується на змові платників податку з двох чи декількох країн членів ЄС, задіяних у експортно-імпортних операціях [4].

Незважаючи на загальну тенденцію зниження використання класичних схем фіктивних експортно-імпортних операцій, слід відзначити, що останні потребують подальшого контролю. Для забезпечення протидії легалізації злочинних коштів необхідно, насамперед, ідентифікувати основні схеми відмивання, типові ознаки їхніх елементів, інструменти реалізації та постійно відслідковувати тенденції й нові можливості для модифікації схем, що у подальшому слугуватиме базою для розробки заходів протидії та запобігання розвитку зазначених процесів, зниження негативних наслідків для країни у цілому.

Видається можливим виокремити типові параметри підозрілості осіб та зовнішньоекономічних операцій з “відмивання”, у т. ч. з метою незаконної компенсації ПДВ з бюджету: відсутність фактичного руху товарно-матеріальних цінностей, транспортування і перетину ними кордону (у разі, якщо такий рух відбувається, то за циклічним типом); максимально стислі строки проведення розрахунків; оформлення в один день первинного підтвердження поставки різними компаніями, які беруть участь у схемі; перебування розрахункових рахунків постачальника і покупця в одному банку; циклічність однотипних операцій, що здійснюються між учасниками схеми; використання офшорних компаній та офшорних юрисдикцій; участь у схемі суб’єктів господарської діяльності, що мають ознаки фіктивності; одержання банківського кредиту або позики від юридичної особи на суму повернення ПДВ; невідповідність зазначеної в контракті вартості товарів або послуг їхньої реальної вартості; проходження однієї й тієї ж суми по рахунках великої кількості учасників схеми протягом банківського дня; предметом угоди виступають поширені серед шахраїв товари, зокрема, програмне забезпечення, оптичні елементи, пластмасові штампи тощо.




Література:

1. Why is Ukraine’s Economy in such a Mess? [Електронний ресурс] / The Economist (05 March 2014). – London. – Режим доступу: http://www.economist.com/blogs/freeexchange/2014/03/ukraine-and-russia

2. Laundering the Proceeds of VAT Carousel Fraud Report [Електронний ресурс] / The Financial Action Task Force (FATF). – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/topics/methodsandtrends/documents/launderingtheproceedsofvatcarouselfraudreport.html

3. На Львівщині засудили злочинну групу – за відмивання 15,5 млн. грн. ПДВ [Електронний ресурс] / ZIK (17.01.2012 р.). – Режим доступу: http://zik.ua/ua/news/2012/01/17/329032

4. VAT: Commission Proposes New Instrument for Speedy Response to Fraud – Frequently Asked Questions [Електронний доступ] / MEMO/12/609 (31/07/2012). – European Commission. – Режим доступу:http://europa.eu/rapid/press-release_MEMO-12-609_en.htm?locale=en



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота