ОСОБЛИВОСТІ ПРИЗНАЧЕННЯ МИСТЕЦТВОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ПРОТИПРАВНИХ ЗАМАХІВ НА ТВОРИ ЖИВОПИСУ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ ПРИЗНАЧЕННЯ МИСТЕЦТВОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ПРОТИПРАВНИХ ЗАМАХІВ НА ТВОРИ ЖИВОПИСУ

10.12.2014 10:50

[Section 4. Criminal law. Criminal judicial law. Criminalistics. Criminology. Criminal executive law. Court organisation. Law enforcement agencies, public prosecutor’s and public defender’s offices]

Author: Марчук Олександр Петрович, здобувач кафедри права та безпеки підприємництва Академії рекреаційних технологій і права


За останнє десятиліття вчинено більше трьох тисяч злочинів, пов’язаних із викраденням антикваріату та творів мистецтва. Найбільше злочинців цікавлять предмети образотворчого мистецтва та релігійного культу. До Каталогу викрадених культурних цінностей з держав¬них музеїв та приватних помешкань за останнє десятиріччя потрапило більше 1000 предметів.

Резонансними є крадіжки з державних музеїв України творів Мікеланджело да Мерізі Караваджо «Взяття Христа під варту, або Поцілунок Іуди» (Одеський музей західного і схід¬ного мистецтва), І. Грабаря «Водоспад Лютянка», А. Кашшая «Ліс», Ф. Манайла «Буковий ліс», І. Бокшая «Ворочевські скелі» (Ужгородський краєзнавчий музей).

Кримінальний кодекс України передбачає кримінальну відповідальність за протиправні дії, що посягають на культурну спадщину в цілому, та твори живопису, зокрема. До таких кримінальних правопорушень можна віднести: крадіжку (ст. 185), грабіж (ст. 186), розбій (ст. 187), шахрайство (ст. 190), вимагання (ст. 189КК), привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191), порушення обов’язків щодо охорони майна (ст. 197) та ін.

Особливу увагу, під час розслідування кримінальних правопорушень проти культурної спад¬щини, слід приділяти організаційним і тактичним проблемам підготов¬ки та проведення різних видів експертиз, зокрема мистецтвознавчої.

Розслідування кримінальних правопорушень, де об’єктом посягання є твори живопису, передбачає визначення першочерговості проведення експертиз, тому що сліди на предметі та технологія виробу і зберігання предмета можуть розглядатися спеціалістами з різних галузей спеціальних знань – дактилоскопії, мистецтвознавства, трасології, почеркознавства та ін.

Одним з найважливіших засобів одержання доказів, під час розслідування кримінальних правопорушень, де об’єктом посягання твори живопису, є проведення мистецтвознавчої експертизи. Вона спрямована на вирішення певних питань дослідження, що провадиться із застосуванням спеціальних знань з боку компетентних осіб – експертів.

Судово-мистецтвознавча експертиза – це багаторівневе комплексне дослідження графіки, живопису, скульптури, архітектури, декоративно-прикладного мистецтва, яке спираючись на стиль, іконографію, сюжет, техніку, спрямоване на вирішення ідентифікаційних, діагностичних і класифікаційних завдань [4, c. 435].

Мистецтвознавча експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Значення такої експертизи в процесі доказування у кримінальному провадженні важко переоцінити. Найчастіше за допомогою її вдається розкрити кримінальне правопорушення, викрити злочинця, встановити об’єктивну істину.

Предметом мистецтвознавчої експертизи можуть бути питання, що стосуються відповідної галузі науки, окрім права, оскільки вирішення правових питань є винятковою компетенцією органів досудового слідства, прокуратури і суду. Саме з цієї причини на вирішення експертом неприпустимо ставити питання правового характеру.

Мистецтвознавча експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Традиційно, за послідовністю проведення дослідження, мистецтвознавчі експертизи можуть бути поділені на первинні і повторні, за обсягом дослідження – на основні і додаткові, за складом виконуваних завдань – на однорідні і комплексні. За кількістю осіб, що беруть участь у провадженні досліджень, мистецтвознавчі експертизи поділяються на одноособові і комісійні.

Предметом мистецтвознавчої експертизи є фактичні дані, які мають значення для кримінального провадження і пов’язані з визначенням культурної цінності та матеріальної вартості мистецького твору, відповідності його змісту та ідейного спрямування встановленим нормам суспільної моралі. Дана експертиза здійснюється на основі спе¬ціальних знань у галузях мистецтвознавства та культурології [2, с. 382].

До об’єктів, які досліджуються мистецтвознавчою експертизою, належать твори образотворчого мистецтва (живопис, графіка, скульптура) та декоративно-прикладного мистецтва, які можуть бути вироблені з різних матеріалів та зафіксовані на різних носіях.

Мистецтвознавча експертиза вирішує такі основні завдання.

1. Атрибутивні (ідентифікаційні), які включають ідентифікацію твору живопису та встановлення його автора. На вирішення експертів ставлять такі типові питання: 1) чи є наданий на дослідження художній твір «Водоспад Лютянка», папір, пастель, 80 х 120 см, авторською роботою І. Грабаря; 2) чи використовувались елементи наданих на дослідження художніх творів для виготовлення листівок, що видані підприємством «Зоря»; 3) хто автор підписного художнього твору «Ворочевські скелі», картон, олія, 42 х 70 см.

2. Діагностичні, які включають встановлення культурної цінності твору (в художньому чи історичному аспектах), його віку та матеріальної вартості. В ході дослідження вирішуються такі типові питання: 1) чи має наданий на експертизу твір культурну цінність в історичному чи художньому аспектах; 2) який вік творів прикладного мистецтва та їх матеріальна вартість; 3) яка матеріальна вартість збитку в результаті пошкодження художнього твору; 4) яка вартість реставрації виробу; 5) чи належить картина «Буковий ліс» до виробів сучасного мистецтва і чи піддавалась вона штучному старінню; 6) які техніка та технологія виконання наданої на дослідження картини; 7) чи використовувались для виготовлення картини сучасні засоби та способи нанесення зображень, зокрема плотер із сухими пігментами.

3. Типологічні (класифікаційні), пов’язані з віднесенням досліджуваного твору живопису до конкретного типу, виду продукції (порногорафічної, чи твору з елементами пропаганди насильства та жорстокості [1, c. 92; 2, с. 384].

Для вирішення питань одного блоку часто необхідно вирішити окремі питання іншого блоку, навіть якщо вони не поставлені перед експертом. Тому мистецтвознавче експертне дослідження має багаторівневий, часто комплексний, характер і потребує залучення до експертної комісії експертів інших спеціальностей: почеркознавців, хіміків, фізиків, фототехніків та ін. [3, c. 274].

Отже, мистецтвознавча експертиза, під час дослідження творів живопису, вирішує три основні блоки питань: ідентифікаційні, діагностичні та класифікаційні. Ідентифікаційні питання стосуються встановлення автора твору, його ідентифікації. Діагностичні питання дають відповідь про культурну, художню та історичну цінність твору, його вік та матеріальну вартість. Класифікаційні пов’язані з віднесенням твору чи виробу до конкретного класу.

Значна доля суб’єктивізму, що присутній під час складних мистецтвознавчих експертиз, може сприяти добросовісній помилці експерта щодо атрибуції і визначення вартості твору живопису. Тому, якщо компетентність експерта викликає сумнів, доцільним є проведення повторної або додаткової експертизи іншим складом експертів.




Посилання:

1. Голынец Г. В. Экспертиза произведений искусства в следственной практике / Г. В. Голынец // Судебно-експертное исследование человека и его деятельности : межвуз. сборн. науч. трудов. – Свердловск, 1985. – С. 91-94.

2. Експертизи у судовій практиці : посіб. / [Т. М. Арсенюк, Ю. М. Беляк, В. І. Бояров та ін.] ; за заг. ред. В. Г. Гончаренка. – К. : Юрінком Інтер, 2010. – 400 с.

3. Кралюк М. А. Технологическая экспертиза : исследования предметов живописи / М. А. Кралюк // Экспертное обеспечение правосудия : проблемы теории и практики : матер. конф. – Симферополь : ДиАйПи, 2006. – С. 274-278.

4. Садченко О. О. Розробка класифікації судово-мистецтвознавчої експертизи / О. О. Садченко // Судова експертиза. Сучасний стан та перспективи розвитку : тези доповідей міжнар. наук.-практ. конф. – К. : МЮ України, 2010. – С. 432-435.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота